Ухвала суду № 41061049, 09.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2014 року м. Київ К/800/4841/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправними дій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, представник позивача - ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 квітня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято постанову, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, по справі № 805/4825/13-а, якою позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано ВДВС розглянути звернення ОСОБА_3 від 25 лютого 2013 року, від 18 березня 2013 року, підписані ОСОБА_4, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

16 серпня 2013 року позивач отримав в суді виконавчий лист, який в свою чергу, було пред'явлено до примусового виконання до Головного управління юстиції в Донецькій області. Постановою від 09 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження № 39706552.

13 вересня 2013 року на примусове виконання виконавчого листа № 805/4825/13-а, виданого 16 серпня 2013 року Донецьким окружним адміністративним судом, відділом ДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції надано відповідь № 74159 на звернення ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, від 25 лютого 2013 року та 18 березня 2013 року.

Згідно вказаної відповіді, лист направлений ОСОБА_4, та начальнику відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області. В додатках до листа зазначені заява ОСОБА_4, від 15 жовтня 2012 року, постанова про закінчення виконавчого провадження від 25 жовтня 2012 року, супровідний лист від 25 жовтня 2012 року; заява ОСОБА_4, від 20 листопада 2012 року, відповідь від 29 листопада 2012 року; заява ОСОБА_4, від 25 лютого 2013 року, акт від 27 лютого 2013 року, лист ОСОБА_4, від 18 березня 2013 року, відповідь від 19 березня 2013 року; заява ОСОБА_4, від 21 листопада 2012 року, постанова про відкриття виконавчого провадження № 35403474 та 35403226, платіжні доручення № 1999, лист ОСОБА_3 від 19 січня 2013 року та від 13 травня 2013 року; заяву ОСОБА_4 від 17 грудня 2012 року, відповідь від 08 січня 2013 року.

19 вересня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до ВДВС Шахтарського міськрайонного управління юстиції з заявою, відповідно до якої 18 вересня 2013 року позивачем отримано вищевказану відповідь, за текстом якої зазначені додатки, однак в конверти вказані додатки відсутні, у зв'язку з чим просив надіслати додатки до листа № 74159.

02 жовтня 2013 року відповідачем направлено ОСОБА_4 лист № 7474/04-32/25609, яким відмовлено в наданні запитуваних документів та роз'яснено, що додатки надсилаються виключно другому адресатові (відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області) для з'ясування обставин по справі.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ч. ч. 1 та 3 статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Частиною 1 статті 7 цього Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Вимогою позивача в даній справі є саме невчасне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року по справі № 805/4825/13-а.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Вимогами частини 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, надання строку для добровільного виконання рішення боржнику надається тільки після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Строк здійснення виконавчого провадження передбачений статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 цієї статті встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Донецькій області відкрито виконавче провадження № 39706552 09 вересня 2013 року, а відповідь на звернення позивачу надано 13 вересня 2013 року, тобто в строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки відповідь надано на виконання виконавчого листа № 805/4825/13-а, виданого 16 серпня 2013 року, то й застосування вимог Закону України «Про виконавче провадження» є правомірною.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: