Ухвала суду № 41060882, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/39024/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Сватко А.О.

та представників сторін:

позивача - не з'явились,

відповідача - Горовенка О.А.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Дубенська ОДПІ)

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2014

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014

у справі № 817/4378/13-а

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2)

до Дубенської ОДПІ

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року СПД ОСОБА_2 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000321702, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 187 921,32 грн. (у тому числі 124 600,88 грн. за основним платежем та 63320,44 грн. за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000311702 про донарахування СПД ОСОБА_2 грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 268 079,25 грн. (у тому числі 178 719,50 грн. за основним платежем та 89359,75 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2014, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014, позов задоволено частково; податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000321702 визнано протиправним та скасовано в частині застосування до СПД ОСОБА_2 32170,22 грн. штрафних санкцій, а податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000311702 - в частині нарахування позивачеві 44679,87 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.

У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що позивач протиправно сформував у податковому обліку витрати та податковий кредит за номінальними операціями, які оформлені штучним документообігом та не опосередковувалися реальним рухом активів. У той же час з огляду на неузгоджений характер податкового зобов'язання, нарахованого платникові за наслідками проведення попередньої податкової перевірки, підстави для застосування до СПД ОСОБА_2 штрафних санкцій у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання відсутні.

Посилаючись на невідповідність окремих висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, Дубенська ОДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати оскаржувані рішення попередніх судових інстанцій та повністю відмовити у позові. Зокрема, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що виявлені під час попередньої податкової перевірки порушення позивачем правил оподаткування обумовлюють повторний характер розглядуваних правопорушень.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги Дубенської ОДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорювані податкові повідомлення-рішення були прийняті Дубенською ОДПІ за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки СПД ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з приватним підприємством «СМУ-600» за грудень 2011 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «Викуп» за липень-серпень 2011 року, з товариством з обмеженою відповідальністю «АРС Трейд» за квітень-червень 2011 року (оформлену актом від 05.07.2013 № 26/17-39/НОМЕР_3).

Підставою для цих донарахувань став висновок податкового органу про те, що позивач незаконно сформував витрати та податковий кредит за операціями з придбання товарів у рамках господарських правовідносин з названими постачальниками, оскільки усі зазначені операції мали фіктивний характер, були опосередковані штучним створенням документообігу з метою отримання податкової економії без реального руху активів.

На підтвердження цього висновку Дубенська ОДПІ посилається на: неперебування спірних постачальників за місцезнаходженням, відсутність у цих контрагентів матеріально-технічної бази (виробничих та складських приміщень, транспортних засобів тощо) та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст розглядуваних операцій з поставки; неподання СПД ОСОБА_2 первинних документів на підтвердження транспортування товару, прийняття його за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання продукції тощо.

Розглянувши вказані доводи податкового органу у контексті правил формування податкового кредиту та витрат, наведених у статтях 198 та 138 Податкового кодексу України, суди зазначили, що висновки Дубенської ОДПІ про безтоварність спірних господарських операцій підтверджуються документально. При цьому по операціям з приватним підприємством «СМУ-600» суди встановили альтернативний рух активу (вугілля кам'яного) у порівнянні із задекларованим позивачем, зазначивши, що насправді цей товар був придбаний позивачем у інших суб'єктів господарювання - відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Нововолинське», відокремленого підрозділу Шахта «Бужанська», товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова» та ін.

На підставі цього суди погодилися із законністю донарахування позивачеві грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість у відповідних сумах.

Висновки судів у цій частині учасниками провадження не оскаржуються.

У той же час, приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суди обох попередніх інстанцій виходили з відсутності у розглядуваного правопорушення ознак повторності у розумінні частини другої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, наведена норма пов'язує застосування до платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання з повторним визначенням податкового зобов'язання протягом 1095-денного строку з аналогічних мотивів.

Порядок визначення сум податкових та\або грошових зобов'язань платника податків врегульований главою 4 розділу ІІ Податкового кодексу України. Зміст статей 54, 56 цього Кодексу свідчить на користь висновку про те, що до часу узгодження в установленому порядку визначеного податковим органом грошового зобов'язання останнє не є обов'язковим для платника та не може засвідчувати факт вчинення таким платником правопорушення у сфері оподаткування.

У справі, що переглядається, застосування до позивача штрафу в порядку частини другої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Дубенська ОДПІ мотивує посиланням на податкові повідомлення-рішення від 26.11.2012 № 8886381740, № 8886371740 та № 8886391740, за якими СПД ОСОБА_2 були визначені грошові зобов'язання з ПДВ та з податку на доходи фізичних осіб з аналогічних мотивів на підставі акта попередньої податкової перевірки від 14.11.2012 № 307/17-393139316936.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені донарахування були оскаржені СПД ОСОБА_2 у судовому порядку (адміністративна справа № 817/4379/13-а).

В силу вимог частини четвертої пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

А відтак для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про законність або протиправність застосування до позивача штрафу в розмірі 50% від суми донарахування судам необхідно було зупинити у відповідній частині провадження у даній справі до прийняття рішення в адміністративній справі № 817/4379/13-а для встановлення узгодженого (або неузгодженого) статусу донарахувань за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.11.2012 № 8886381740, № 8886371740 та № 8886391740.

Оскільки допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права є свідченням передчасності висновків судів попередніх інстанцій, що унеможливлює перевірку правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права в оскаржуваній частині, то ухвалені у справі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд для усунення відповідних недоліків.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області задовольнити частково.

2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 у справі № 817/4378/13-а скасувати в частині визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000321702 в частині застосування до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 32170,22 грн. штрафних санкцій та податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 № 0000311702 - в частині нарахування позивачеві 44679,87 грн. штрафних санкцій.

У цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2014 у справі № 817/4378/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько