Ухвала суду № 41060800, 30.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2014 р. м. Київ К/800/6669/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Романяк М. Я.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 рокуу справі№ 804/153/13-аза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Приватофис»доДержавної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року у справі № 804/153/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровській області Державної податкової служби від 12.12.2012 року № 0001442301 та № 0001761700.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 1, 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. пп. 14.1.138, 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145, п. 172.3 ст. 172, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, ст. ст. 69, 71, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що матеріалами справи спростовується порушення позивачем вимог податкового законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Приватофис» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року складено акт від 30.10.2012 року № 3652/226/33546549, в якому зафіксовано порушення підприємством пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на суму 2 190 934, 00 грн.; пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, затвердженого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за № 46/18784.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 12.12.2012 року № 0001442301, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 2 190 935,00 грн., застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 547 733,75 грн.; від 12.12.2012 року, № 0001761700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ «Інкотекс-С», м. Москва, Росія та ТОВ «Приватофис», м. Дніпропетровськ, Україна укладено контракт № 325/м-10, згідно з яким ТОВ «Інкотекс-С» продає, а ТОВ «Приватофис» купує товар (світлодіодні індикаторні модулі, різноманітне приладдя та витратні матеріали, які можуть використовуватись спільно із світлодіодними модулями) в кількості, за цінами та в асортименті, які вказані у специфікаціях, оформлених на кожну конкретну партію товару та є невід'ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає - 7 408 643,83 доларів США.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено здійснення поставки товару за вищевказаним контрактом позивачу в повному обсязі, що підтверджується вантажною митною декларацією, копія якої міститься в матеріалах справи.

В ході виконання умов укладеного контракту було здійснене митне оформлення товару, поставленого за контрактом, а саме: панелі індикаторні з вмонтованими світлодіодами - світлодіодні індикаторні модулі. Крім того, відповідно до листа ТОВ «Дисплейні системи», Росія кожна зі складових частин світлодіодних вивісок, що поставлялись за контрактом, є готовою збірною одиницею до монтажу. Всі світлодіодні вироби призначені для установлення на фасадах будівель, а також на окремо розташованих конструкціях для трансляції рекламної інформації.

Вищенаведені обставини спростовують доводи відповідача про безпідставність виключення податковою інспекцією обладнання зі складу основних фондів, визначення заниження валових доходів в сумі 10 116 083, 83 грн. та зняття амортизаційних відрахувань.

Крім того, відповідні висновки підтверджуються висновком судової експертизи дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності від 31.07.2013 року № 815/816-13, в якому зазначено, що всі первинні документи за контрактом від 04.08.2010 року (акти здачі-приймання робіт та послуг, платіжні доручення) містять всі необхідні реквізити, визначені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та документально підтверджується оприбуткування світлодіодних вивісок на баланс позивача загальною вартістю - 10 030 619,13 грн., у відповідності з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 року, визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до п. п. 22, 23, 24, 25, 28 вказаного Положення об'єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати: очікуване використання об'єкта підприємством/установою з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання.

Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Метод амортизації об'єкта основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

В експертному висновку зазначено про документальне підтвердження нарахування амортизації на основні засоби, введенні в експлуатацію, відповідно до наказу № 2 від 01.02.2012 року на підставі вантажної митної декларації № 110080000/2012/101289 від 26.01.2012 року в сумі 315 304, 88 грн. за період січень-червень 2012 року.

Також, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Приватофис» надавало в оренду ПАТ КБ «ПриватБанк» основні фонди: вивіски світлодіодні, що підтверджується копіями договорів оренди обладнання від 01.02.2012 року № 10 та від 11.06.2012 року, відповідно до яких товариство зобов'язувалось передати, а ПАТ КБ «ПриватБанк» - прийняти в строкове платне користування обладнання та сплачувати орендну плату, з метою використання у якості носіїв інформації у банківській діяльності. Майно, що орендувалось ПАТ КБ «ПриватБанк» складало: комплекти світлодіодних панелей згідно з додатком № 1 до договору; вартість та склад майна, що передавалось в оренду відображається в актах передання-приймання. Також відповідно до умов договору сторони домовились про порядок використання амортизаційних відрахувань, а саме: амортизаційні відрахування нараховувало та залишало у своєму розпорядженні ТОВ «Приватофіс».

Факт передачі обладнання в оренду ПАТ КБ «ПриватБанк» підтверджений наявними у справі доказами, оплата за передачу товарно-матеріальних цінностей проведена в повному обсязі у сумі, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), платіжними дорученнями.

Також експерт за результатами дослідження дійшов висновку про те, що придбаний товар відповідає поняттю «об'єкт основних засобів» та документально не підтверджені встановлені актом перевірки порушення щодо заниження податку на прибуток всього на суму 2 190 934,00 грн.

В акті перевірки відповідач стверджує про порушення пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, у зв'язку з неповним відображенням при заповненні та наданні до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська податкового розрахунку за ф. № 1 ДФ за 1 квартал 2012 року.

Товариство подало відповідачу податковий розрахунок ф. № 1 за 1 квартал 2012 року, відповідно до якого доход громадянина Карташова Л. М. за ознакою « 104» складає 2 639 543, 76 грн. за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 24.02.2012 року: договір купівлі-продажу нерухомого майна від 24.02.2012 року - частки громадського будинку та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення - земельної ділянки від 24.02.2012 року.

Відповідно до п. 172.3 ст. 172, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об'єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об'єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об'єкта незавершеного будівництва.

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

а) у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується;

б) у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно із п. 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1020, у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

Позивач в розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, податковим агентом вірно вказав суму нарахованого доходу відповідно до договорів купівлі-продажу, а саме: у загальній сумі 2 639 543,76 грн., оціночна вартість даних об'єктів - 2 933 101, 24 грн., нарахування та сплата податку на доходи фізичних осіб проведена з урахуванням п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України не нижче оціночної вартості таких об'єктів.

Висновками судового експерта також не підтверджується факт відображення не в повному обсязі даних при заповнені та надані до податкового органу податкового розрахунку за Ф. № 1 ДФ за 1 квартал 2012 року.

Враховуючи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, результати судової експертизи, не доведення в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом обґрунтованості висновку акта перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги шкодо відсутності фактичного виконання зазначених вище договорів викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 року у справі № 804/153/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак