Рішення № 41060567, 20.10.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.14р. Справа № 904/6984/14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Новинка Плюс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18 387,53 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Палій С.М., довіреність № 33 від 03.07.2014 року, представник

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медхаус Свіс ГМБХ" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Новинка Плюс" заборгованість за договором поставки № 34/ДН-1 від 02.04.2012 року в розмірі 44 998, 22 грн., з яких:

- 34 654, 90 грн. основний борг;

- 1 419, 40 грн. 30% річних;

- 8 634, 68 грн. пеня;

- 289, 24 грн. індекс інфляції, та покласти витрати на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору №34/ДН-1 від 02.04.2012 року щодо своєчасної та повної сплати вартості поставлених непродовольчих товарів за видатковими накладними.

30.09.14р. позивачем залучено до матеріалів справи обґрунтований розрахунок суми основного боргу станом на 26.09.14р. та акти звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.10р. по 31.12.12р. та з 01.01.13р. по 25.09.14р.

Відповідач проти задоволення позову заперечує з огляду на те, що згідно звіту станом на 01.09.2014 року сума до сплати складає 13 405, 03 грн. Заперечень щодо звіту та визначеної суми до сплати від позивача не надходило. Відповідач вважає, що на підставі постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року нарахування 30 % річних від суми заборгованості є таким, що суперечить чинному законодавству України. Також, відповідач заперечує проти задоволення вимоги щодо нарахування пені та суми втрат від інфляції.

15.10.2014р. позивачем надані письмові пояснення, які суд розглядає як заяву про зменшення позовних вимог, де останній зазначив, що у зв'язку з частковим поверненням відповідачем 07.10.14р. товару сума основного боргу складає 16 707, 38 грн. та уточнений розрахунок 30% річних та індексу інфляції. Враховуючи зменшення заборгованості відповідача перед позивачем у зв'язку із здійсненими ним платежами та частковим поверненням товару після подання позовної заяви, позивач просить стягнути 16 707, 38 грн. основного боргу, 1 390, 91 грн. 30% річних та 289, 24 грн. інфляції.

За наведеного, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення 16 707, 38 грн. основного боргу, 1 390, 91 грн. 30% річних та 289, 24 грн. втрат від інфляції.

20.10.14р. відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити на засідання уповноваженого представника.

Розгляд справи був відкладений з 01.10.14р. на 20.10.14р.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.10.14р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

02.04.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Біонайм Україна", (найменування товариство з обмеженою відповідальністю "Біонайм Україна" на товариство з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" змінено за рішенням учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Біонайм Україна" від 05.03.2013 року, протокол загальних зборів учасників №1), далі постачальник, та приватним підприємством "Новинка Плюс", далі покупець, укладений Договір поставки № 34/ДН-1 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язався поставляти непродовольчі товари (далі - товар) відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити його вартість. Предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо), які є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.3 договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару, якщо інший порядок переходу права власності на товар від постачальнику до покупця не визначений постачальником.

Відповідно до п.2.1 договору постачальник здійснює постачання товару, а покупець приймає та оплачує товар за цим договором окремими партіями. Кількість товару у кожній партії товару визначається виходячи з усної чи письмової заявки покупця та наявності товару у постачальнику на момент отримання заявки, і вказується в первинних документах, які підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі).

Передача товару за цим договором здійснюється в місці, щодо якого досягнуто усної або письмової домовленості між сторонами і оформлюється накладною або актом прийому-передачі. Постачання товару до місця передачі товару здійснюється за рахунок постачальника. Факт постачання товару до місця передачі товару підтверджується декларацією перевізника або іншим документом, що свідчить про поставку товару покупцю (п.2.2 договору).

Згідно п.4.1 договору ціна на кожне найменування товару за цим договором визначається виходячи з відпускних цін встановлених постачальником на момент отримання заявки покупця та вважається остаточно узгодженою в розмірі вказаному у документах, що підтверджують передачу товару (накладні та/або акти прийому-передачі), якщо інше не визначено постачальником відповідно до умов цього договору. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в національній валюті України (гривнях) в безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.4.2 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено обов'язок покупця сплатити за поставлений йому товар через кожні 14 календарних днів з моменту першої поставки такого товару по мірі його реалізації третім особам (в тому числі кінцевому споживачу).

Відповідно до п. 4.4.1 договору сума оплати за поставлений товар розраховується на підставі звіту про реалізований товар, який покупець зобов'язаний надавати постачальнику 10-го та 25-го числа кожного місяця.

Сторони домовились, що у разі не реалізації покупцем поставленого постачальником товару протягом 90 календарних днів з моменту його постачання покупець зобов'язаний за першою вимогою постачальника повернути йому увесь поставлений та не реалізований товар протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення такої вимоги. Повернення товару здійснюється за рахунок та транспортом постачальника. У разі якщо покупець не повернув товар на вимогу постачальника, покупець тим самим підтверджує, що поставлений йому товар був повністю реалізований, та зобов'язується сплатити постачальнику його вартість (п. 4.5 договору).

Згідно п.5.5 договору у випадку відсутності у покупця грошових коштів для оплати поставленого товару або якщо товар не користується широким попитом у кінцевих споживачів, за наявності згоди постачальника та належного стану товару, поставлений товар може бути повернуто постачальнику. З моменту зворотної передачі товару від покупця постачальнику припиняється нарахування неустойки.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, в тому числі і щодо нарахування неустойки за цим договором. Сторони домовилися, що у випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору не повідомить другу сторону про припинення його умов (розірвання), договір вважається автоматично пролонгованим на наступний рік на тих же умовах (п.6.1 договору).

На виконання умов договору постачальник за період з 10.04.2012 року по 13.02.2014 року здійснив поставку непродовольчих товарів на загальну суму 130 145, 27 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (том 1 арк.спр. 21-180, том 2 арк.спр.1-82).

Відповідач грошові зобов'язання перед позивачем виконав частково на суму 79 900 грн., що підтверджується банківськими виписками та повернув товар на суму 33 537, 89 грн., що підтверджується видатковими накладним (повернення), копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, залишок несплаченої суми становить 16 707, 38 грн. (130 145, 27 грн. - 79 900 грн. - 33 537, 89 грн.).

Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у загальній сумі 16 707, 38 грн., що і є причиною спору.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав.

Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 16 707, 38 грн. у встановленому порядку не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 16 707, 38 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.3 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми заборгованості.

Позивач нарахував та просить стягнути 30% річних за загальний період з 24.07.2014р. по 08.09.2014р. у сумі 1 390, 91 грн. та втрати від інфляції за серпень 2014р. включно у сумі 289, 24 грн.

Розрахунок трьох відсотків річних та суми втрат від інфляції перевірено судом, вимоги про їх стягнення заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

Таким чином, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 18 387, 53 грн. (16 707, 38 грн. - основний борг + 289, 24 грн. втрати від інфляції + 1 390, 91 грн. - 30% річних).

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки неможливість направити на засідання уповноваженого представника відповідача, по-перше, документально не підтверджено, по-друге, не надано доказів, які б підтверджували, що вказані обставини перешкоджали надати витребувані судом докази.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір у сумі 1 827 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Новинка Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, буд. 79, корпус 5, кв. 3, код ЄДРПОУ 37538196) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Медхауз СВІС ГМБХ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд. 53, код ЄДРПОУ 35341093) заборгованість у сумі 16 707, 38 грн., втрати від інфляції у сумі 289, 24 грн., 30% річних у сумі 1 390, 91 грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 827 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М. Євстигнеєва

Повне рішення складено, - 24.10.2014р.