Ухвала суду № 41060477, 23.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/22115/14 23.10.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд"провизнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про його скасуванняСуддя Яковенко А.В.

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та про його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вчинений 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 виконавчий напис №1617 про звернення стягнення на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" - BODEX KIS 3WS, 2013 року випуску: шасі №SU90333GHDSBU1066, реєстраційний номер №АА7664ХО, вартістю 377 520,00 грн., що є предметом Договору фінансового лізингу №838/02/13-В від 19.02.2013, не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.11.2014.

23.10.2014 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просить суд з метою належного виконання рішення зупинити стягнення на підставі спірного виконавчого документу.

В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що на даний час на підставі оскаржуваного виконавчого напису відкрито виконавче провадження Відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, що, на думку позивача, може суттєво утруднити або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, позивач вказує на те, що вимоги за оспорюваним виконавчим написом не є безспірними, що свідчить про порушення нотаріусом приписів ст. 88 Закону України "Про нотаріат", а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012.

В той же час, позивач в позовній заяві вказує, що спірний виконавчий напис було передано на виконання до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області, яким в свою чергу було відкрито виконавче провадження з виконання такого документу.

Суд відзначає, що проведення стягнення органами державної виконавчої служби в примусовому порядку за спірним виконавчим написом може утруднити чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі і порушить права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М".

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд вбачає наявність зв'язку між зазначеними заходами забезпечення позову (зупинення стягнення на підставі виконавчого напису) і предметом спору, співмірність заходів із заявленими позивачем вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру звернення стягнення на майно позивача на підставі спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову в даній справі відповідає ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 11.09.2012 у справі №5011-5/3989-2012, від 15.04.2013 у справі №5006/7/200пн/2012, від 14.08.2013 у справі №902/652/13.

Суд відзначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Оцінюючи ефективність обраного позивачем заходу до забезпечення позову, суд вважає за можливе зупинити стягнення за спірним виконавчим написом.

При цьому, судом враховано, що обраний захід до забезпечення позову не повинен мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У даному випадку зупинення стягнення за виконавчим написом, який є предметом спору у даній справі, в якості заходу до забезпечення позову, не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Разом з тим, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд вважає, що застосування вищезгаданого заходу не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову та зупинити стягнення за виконавчим написом, вчиненим 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованим за №1617.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. З метою забезпечення позову у даній справі зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 16.09.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрованого за №1617.

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 23.10.2014, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 23.10.2015.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайбуд М" (48240, Тернопільська обл., Гусятинський р-н, м. Хоростків, вул. Заводська, 1А; ідентифікаційний код 37372956).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Український лізинговий фонд" (04205, м. Київ, просп. Оболонський, 35-А, оф. 301; ідентифікаційний код 37859096).

Суддя А.В. Яковенко