Постанова № 41060224, 22.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року № 813/6329/14

зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Бугара М.Р.,

за участю:

представника позивача Мисака І.М.,

представника відповідача Яремко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Львіввугілля» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2014 року №0001611530.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним, оскільки по факту, зафіксованому у акті камеральної перевірки, відбулася не сплата узгодженого податкового зобов'язання, а його зменшення за результатами роботи наступного звітного періоду на підставі розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств.

Відповідач подав заперечення на позов від 08.10.2014 року. Зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 20% відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України є правомірним, оскільки узгоджене податкове зобов'язання, нараховане згідно розрахунку від 19.08.2013 року погашено ним частково із затримкою 92 календарних днів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні від 08.10.2014 року.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Львіввугілля» зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ - 26360210.

Сокальською ОДПІ проведено перевірку позивача з питань своєчасності сплати до бюджету за ВП «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за І півріччя 2013 року, за результатами якої складено акт від 11.06.2014 року №325/150/26360210 (далі - акт).

Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: несвоєчасно сплачено 177049 грн. узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток за І півріччя 2013 року по відокремленому підрозділу «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля».

Також встановлено, що позивачем було подано розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за І півріччя 2013 року №1300014259 від 09.08.2013 року, в якому було визначено податкове зобов'язання в сумі 1621621,00 грн., граничний термін сплати - 19.08.2013 року.

Однак, частину вказаної вище суми позивач погасив лише 19.11.2013 року в сумі 177049 грн. із затримкою 92 календарних днів за рахунок декларування позивачем в розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств за ІІІ кв. 2013 року (№1300014259 від 09.08.2013 року) в рядку 8 «податок на прибуток відокремленому підрозділу платника консолідованого податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду».

На підставі акту та згідно з ст. 126 ПК України за затримку 92 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 177049 грн. винесено податкове повідомлення-рішення від 19.06.2014 року №0001611530 про зобов'язання позивача сплатити штраф у розмірі 20 % в сумі 35409,80 грн.

Не погоджуючись з спірним рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно з п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Пункт 152.4 ст. 152 ПК України регламентує порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку - юридичної особи.

Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи (абзац 7 п.152.4 ст. 152 ПК України).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У пункті 31.1 ст. 31 ПК України зазначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 18 липня 2005 року за N 276, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Інструкція № 276), нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства;

Нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. (п.4.3. Інструкції № 276).

У п.11.4 Інструкції № 276 визначено, що під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.

Судом встановлено, що позивач частково погасив податковий борг згідно картки особового рахунку ВП «Шахта «Надія» ДП «Львівугілля» в сумі 177049,00 грн., що відбулось за рахунок задекларованого та нарахованого 19.11.2013 року в картці особового рахунку від'ємного значення суми податкового зобов'язання згідно поданого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства від 06.11.2013 року №1300017302 на суму 177049,00 грн.

У зв'язку з цим, суд зазначає, що за порушення правил сплати грошових зобов'язань до платників податків застосовується відповідальність, визначена статтею 126 ПК України.

Згідно з ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Виходячи з того, що узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток, нараховане згідно з розрахунком від 19.08.2013 року позивачем своєчасно не сплачене, а погашене із затримкою в 92 календарних днів, контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції у розмірі 20 % погашеної суми боргу (177049,00 грн.) у сумі 35409,80 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області від 19.06.2014 року №0001611530 є правомірним.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати зі сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст., 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.10.2014 року.

Суддя Братичак У.В.