Рішення № 41056829, 08.10.2014, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2051/14-ц

Провадження №:2/138/879/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 жовтня 2014 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Лисенко Т.Ю.,

за участю: секретаря Спічко А.В.,

позивачаОСОБА_1,

представника позивачаадвоката ОСОБА_2,

представника відповідачаадвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2014 року ОСОБА_1 звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у сторін народились діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, який на даний час проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини, хоча фізично здоровий, має мінливі доходи, працює по найму в м. Москва, Російська Федерація, інших утриманців не має. Позивач просить суд стягувати з відповідача на її користь на утримання сина аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. щомісячно.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, просили суд позов задовольнити. Представник позивача вказувала на те, що відповідач проживає в м. Москві Російської Федерації, де працює водієм в ТОВ «Агенство ТрансТур», що підтверджується доданими до справи квитанціями та отримує постійний дохід в розмірі 35000-40000 російських рублів, що дає йому можливість сплачувати аліменти в розмірі 2000,00 грн. Звертала увагу суду, що перерахунок відповідачем 500 доларів США у травні 2014 року та 200 доларів США у серпні 2014 року є доказом платоспроможності відповідача та фактичне визнання ним заочного рішення суду у даній справі від 05.08.2014 року. Також вказувала на те, що син сторін готується до вступу до вищого навчального закладу, в звязку з чим відвідує репетиторів, що також потребує значних витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, у розмірі 800,00 грн. Зазначив, що відповідач на сьогодні не працює, постійного доходу немає, оскільки перебуває у Російській Федерації, де здійснює догляд за хворим дядьком. Вказував, що кошти у розмірі 500 та 200 доларів США, що надсилались ним на утримання сина це заощадження відповідача, отримані ним під час виконання тимчасових робіт у м. Могилеві-Подільському, а не його дохід, отриманий під час роботи в Російській Федерації. До 09.02.2014 відповідач отримував допомогу по безробіттю, на даний час відповідач не має можливості сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 грн. Вказував, що докази, надані позивачем та її представником не свідчать про наявність у відповідача постійного заробітку та наявності роботи в Російській Федерації, відтак і можливості сплачувати ним аліменти у розмірі 2000,00 грн.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

04 жовтня 1994 року сторони зареєстрували шлюб в Серебрійській сільській раді Могилів-Подільського району Вінницької області, актовий запис №19.

Від шлюбу у сторін народилася дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який на даний час проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою Серебрійської сільської ради від 02.07.2014 року №734.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1, 4 статті 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. А відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що подані позивачем квитанції різних зборів № 010314 від 24.11.2013 та № 019687 від 27.02.2014 та квитанції про переказ коштів у розмірі 500 доларів США від 26.05.2014 та 200 доларів США від 29.08.2014 не є належними доказами у розумінні вказаних норм на підтвердження наявності у відповідача постійного місця роботи та доходу у розмірі 35000-40000 російськіх рублів.

При цьому, суд також бере до уваги і той факт, що позивач в судовому засіданні підтвердила, що позивач в Російській Федерації працює неофіційно.

Як вбачається з копії трудової книжки серії АМ №064408, відповідач станом на день розгляду справи не працює, з 09.02.2014 йому припинено виплату допомоги відповідно до ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 СК України, враховує матеріальне становище позивача, яка працює кухарем та на утриманні якої знаходиться неповнолітній ОСОБА_6, матеріальне становище відповідача, який має мінливі доходи, фізично здоровий, інших утриманців не має. При цьому суд також враховує вік дитини та прожитковий мінімум на одну дитину відповідного віку, який згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2014 рік становить 1286,00 грн. та, зважаючи на визнання відповідачем позову у розмірі 800,00 грн. та на рівний обовязок сторін утримувати дитину, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, у розмірі 800,00 грн.

На підставі викладеного вище та керуючись ч. 1 ст. 180, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, 4 ст. 60, 212-215, п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, с. Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області) на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи з 02 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, с. Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області) на користь державного бюджету м. Могилів-Подільського судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок (банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, номер рахунку 31218206700009, код ЄДРПОУ 38031302, одержувач коштів УДКСУ у Могилів-Подільському районі та м. Могилеві-Подільському (м. Могилів-Подільський) 22030001; призначення платежу Судовий збір, код ЄДРПОУ Могилів-Подільського міськрайонного суду 26423235, Пункт 1.1.).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:Т.Ю. Лисенко

Повний текст рішення складено 08.10.2014 року.