Ухвала суду № 41055586, 15.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7530/14

Головуючий у першій інстанції Бабаков В.П.

Доповідач Кварталова А. М.

Категорія ЦП-50

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кварталової А.М.,

суддів - Таварткіладзе О.М., Троїцької Л.Л.,

при секретарі - Стадніченко А.І.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року, -

встановила:

23 січня 2014р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно по 1/2 частини від усіх видів заробітку, починаючи з дня пред'явлення позову та до їх повноліття.

В обґрунтування вимог посилалася на те, що перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 21.12.2007 року. Діти знаходяться на утриманні позивачки. Відповідач є батьком обох дітей, не надає добровільно допомоги на їх утримання, тому ОСОБА_2 просила позовні вимоги задовольнити.

У судове засідання позивачка подала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала і просила суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно по 1/2 частини від усіх видів заробітку, проте не менше 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, починаючи з 23.01.2014 року та до досягнення старшою дитиною ОСОБА_5 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а потім по 1/4 частки від усіх видів заробітку, проте не менше 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку до досягнення молодшою дитиною ОСОБА_6 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Судом стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 243,60 грн.

В частині стягнення аліментів - допустити негайне виконання рішення суду.

22 квітня 2014р. ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014р.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 липня 2014р. в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014р. відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014р. змінити в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 1/2 частини на 1/3 частину від усіх видів доходу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому посилається на те, що з моменту окремого проживання, добровільно приймає участь у вихованні дітей, матеріально їх забезпечує. Це підтверджується тим, що він оплачує послуги дитячого садку №295, також ним було придбано дитячі речі, канцелярські прилади для розвитку дітей, що підтверджується чеками.

Відповідач ОСОБА_3, його представник ОСОБА_4, підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. При цьому відповідач посилався на те, що він працює в Одеському РСП «УКРАЕРОРУХ» UkSATSE з 01 серпня 2006р. За серпень 2014р. отримав заробітну плату у розмірі 11580 грн., вересень 2014р. у розмірі 10673 грн., без врахування податків, що підтверджено довідкою від 13.10.2014р. Також зазначив, що він проживає з батьками, його батько отримує пенсію, тяжко хворіє, що підтверджено висновком медичних закладів. Загальний дохід їх сім'ї складає щомісячно 14000 грн.

Позивачка ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін. При цьому посилалась на те, що на теперішній час вона проживає з батьками, працює та отримує заробітну плату у розмірі 2500грн., якої недостатньо для утримання та виховання дітей.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість заочного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як передбачає ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції врахував майновий стан ОСОБА_3, а саме те, що він працює, має стабільний заробіток, а тому, приймаючи до уваги те, що батьки в рівних частках зобов'язані утримувати дитину, а також матеріальне положення обох сторін, суд вважав, що заявлений позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача аліментів в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку, проте не менше 30 % від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, з моменту звернення позивачки до суду до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім по 1/4 частини від усіх видів заробітку.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з обов'язку батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття та з не досягнення сторонами домовленості щодо способу виконання такого обов'язку.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.12.2007р. по теперішній час.

Відповідач ОСОБА_3 є батьком неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони по справі свої шлюбні відносини фактично припинили і однією сім'єю не проживають Діти проживають з позивачкою та знаходяться на її утриманні.

Суд першої інстанції правильно дійшов до обґрунтованого висновку про визначення аліментів у розмірі 1\2 частини заробітку(доходу) відповідача, з дня пред'явлення позову, тобто з 23 січня 2014р.

Як вбачається з довідки про заробітну плату, наданої до суду апеляційної інстанції, відповідач ОСОБА_3 має постійне місце роботи, працює інженером на підприємстві «УКРАЕРОРУХ» UkSATSE Одеський РСП з 2006р., його середньомісячний заробіток за останні два місяця складає у розмірі 11 126 грн.( за серпень 2014р. у розмірі 11580 грн. + за вересень у розмірі 10 673 грн., а всього 22 253 грн.).

За положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.

Згідно ст.180 СК України батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей, зокрема обов'язком батьків є матеріальне утримання дітей.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач ОСОБА_3 має стабільний прибуток у вигляді заробітної плати, а тому стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання двох дітей, з врахуванням розміру заробітної плати , яку отримує позивачка (2500 грн.), у порівнянні з відповідачем, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги щодо зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів, критично ставиться до доводів відповідача щодо його скрутного матеріального становища, оскільки ці обставини не звільняють його від обов'язку утримувати своїх дітей, забезпечувати необхідні умови для їх розвитку та проживання, тому що відповідач є фізично здоровою людиною, здатною забезпечити дітям такі умови.

Доводи апелянта про те, що позивачка перешкоджає йому зустрічатися з дітьми та приймати участь у їх вихованні до уваги не приймаються, оскільки у разі наявності цих обставин відповідач не позбавлений права звернутися з цього приводу до органів опіки та піклування для визначення способу участі одного з батьків у вихованні дітей (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання батька та інше).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Підстав для зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України у разі зміни матеріального або сімейного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них розмір аліментів може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів.

Керуючись ст.ст. 309,303,307 ч.1 п.1,308,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.М.Кварталова

О.М. Таварткіладзе

Л.Л.Троїцька