Ухвала суду № 41055575, 17.10.2014, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7108/14

Головуючий у першій інстанції Галич О.П.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Решетник М.С.,

представника апелянта ОСОБА_3,

позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 червня 2014 року про відмову в зупиненні провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та вселення,

встановила:

26 лютого 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому ставила питання про усунення перешкод у користуванні майном та вселення до будинку АДРЕСА_1

В ході розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_6 надала заяву про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що у провадженні Біляївського районного суду Одеської області знаходиться адміністративна справа № 496/908/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Великодальницької сільської ради, за участю третіх осіб - відділу реєстрації актів цивільного стану Біляївського районного управління юстиції та ОСОБА_4, про визнання незаконними дій Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про реєстрацію 19 червня 1982 року шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та анулювання акту про укладення шлюбу (а.с. 34).

Крім того зазначала, що позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та вселення ґрунтується на праві ОСОБА_9 (правонаступницею якої заявила себе позивач ОСОБА_4) на обов'язкову долю в якості дружини померлого щодо спадкового майна ОСОБА_7

З цих підстав визнання незаконними дій Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області при реєстрації 19 червня 1982 року шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та анулювання акту про укладення шлюбу позбавить ОСОБА_9 права на обов'язкову частку у спадщині ОСОБА_7, у зв'язку з чим відпадуть підстави для задоволення судом позовних вимог ОСОБА_4

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.06.2014 року у задоволенні вищевказаної заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 ставить питання про скасування вищевказаної ухвали та постановлення нової, якою зупинити провадження у вищевказаній справі, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали справи не містять доказів того, що розгляд даної справи неможливий до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Так, відмовляючи в задоволенні зави ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що її посилання на те, що досудовим слідством встановлені певні факти, а також що апеляційний суд Одеської області розглядає позовні вимоги про анулювання актового запису про шлюб, є безпідставними.

При цьому суд виходив із того, що представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не відкрито, що свідчить про те, що представником відповідача не надано суду доказів, які підтверджують факти та посилання, викладені у заяві про зупинення провадження у справі.

У відповідності до п. 4 ч. 1ст. 201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом заявленого ОСОБА_4 позову є усунення перешкод у користуванні майном та вселення, які позивач обґрунтовує тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 22 серпня 2012 року їй на праві власності належить 1/4 частина будинку АДРЕСА_1 яке вона отримала після смерті матері ОСОБА_9, як спадщину відповідно до рішення суду від 18 травня 2009 року.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14 березня 2013 року заяву ОСОБА_5 про перегляд рішення суду від 18 травня 2009 року за позовом ОСОБА_9, правонаступником якої є ОСОБА_4, до ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно, визнання права власності на 1/2 частину сумісного майна, поділу спірного домоволодіння та за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про усунення від права спадкування - залишено без задоволення.

Крім того, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 25 червня 2012 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 04 грудня 2012 року, у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про скасування правонаступництва відмовлено.

Відповідно до ст. 201 ЦПК України, а також п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зупинення провадження.

В суді апеляційної інстанції представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_5 - ОСОБА_3 в обґрунтування своїх вимог посилався на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 червня2014 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу РАЦС реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними дій та рішень, тертя особа: ОСОБА_4 (а.с.56) та заявляв, що до розгляду даної справи в адміністративному суді апеляційної інстанції провадження по даній справі слід зупинити.

Однак, колегія суддів не погоджується з даними доводами представника заявника апеляційної скарги, оскільки не вбачає, що розгляд даної справи неможливий до розгляду вищезазначеної адміністративної справи в суді апеляційної інстанції.

Крім цього ОСОБА_3 не надано колегії суддів даних щодо руху даної адміністративної справи, враховуючи, що з моменту відкриття апеляційного провадження минуло 4.5 місяців.

Що стосується посилання ОСОБА_3 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03 жовтня 2014 року (а.с.57), то вона також не може бути підставою для зупинення провадження, оскільки із зазначеної ухвали слідує, що касаційне провадження до даного часу не відкрите.

З аналогічних підстав є необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги з приводу того, що ним в апеляційній інстанції оскаржується рішення Біляївського районного суду Одеської області від 30 вересня 2014 року, оскільки дані про відкриття апеляційного провадження по даній справі відсутні. Крім того, після резолютивної частини рішення та підпису судді вказано, що воно вступило в законну силу (а.с.67-69).

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 20 червня 2014 року про відмову в зупиненні провадження у цивільній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Л.Є. Виноградова

Н.А. Кононенко