Рішення № 41053521, 24.10.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/10249/14-ц

2/643/3918/14

24.10.2014р МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

У складі:

головуючого-судді Омельченко Н.І.

при секретарі Коршак В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АВТРАМАТ» про стягнення заробітної плати , компенсації , середньої заробітної плати за весь час її затримки та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, інфляційних витрат, 3% річних, компенсації за затримку розрахунку при звільненні та 5 000 грн. моральної шкоди, а загалом просив стягнути 17 978,06 грн. ( а.с.1-4)

12.09.14 року позивач подав уточнену позовну заяву та просив стягнути з відповідача заборгованість по невиплаченій заробітній платі 10 332.45 грн., інфляційні витрати 436.55 грн., 3% річних, компенсацію за затримку розрахунку при звільнені 7 256,10 грн. та моральну шкоду 5000.00 грн., а загалом 23 115,64 грн. ( а.с.28-31)

В обґрунтування вимог, позивач посилався на те, що він працював у відповідача на посаді слюсаря-ремонтника в період з 09.09.2006 року по 08.07.2014 рік. Був звільнений наказом № 246к від 08.07.14 року за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України.

З березня 2014 року відповідач не сплачував заробітну плату. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України розрахунок з ним на момент звільнення відповідач не провів , в звязку з чим просив вимоги задовольнити. В обґрунтування моральної шкоди зазначив, що невиплата заробітної плати привела його к душевним стражданням, він вимушений був долучати додаткові зусилля для організації свого життя та членів сімї. ( а.с.28-31)

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали свої вимоги з підстав викладених у позові.

Представник відповідача вимоги визнав частково, не заперечував проти стягнення заборгованості по заробітній платі , середнього заробітку та інфляційних витрат, моральну шкоду не визнав за недоведеністю та тяжким становищем підприємства, вимоги про стягнення 3% не визнав як незаконні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня пісня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно до вимог ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача на посаді слюсаря-ремонтника в період з 09.09.2006 року по 08.07.2014 рік. Був звільнений наказом № 246к від 08.07.14 року за угодою сторін за п.1 ст.36 КЗпП України., що підтверджено копією трудової книжки, оригінал якої суд вивчив в судовому засіданні, а також довідкою відповідача.

Як вбачається з довідки відповідача від 29.07.2014 року, остаточний розрахунок з позивачем на день звільнення, а саме 08.07.2014 року, проведено не було в порушення ст.116, 117 КЗпП України і суд вважає цю дату моментом пред'явлення вимоги про розрахунок.

А тому суд, вважає за необхідне стягнути з відповідач на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 10332 грн.45 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 08.07.2014 року по 10.07.2014 рік включно за 3 дні в сумі 378.62 грн. , оскільки згідно трудової книжки , позивач з 11.07.14 року працює слюсарем з рухомого складу у КП «Жовтневе трамвайне депо» , суму інфляційних витрат в розмірі 436.55 грн.

Вимоги про стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково в розмірі 1000 грн., оскільки лише таку суму суд вважає доказаною.

Що стосується вимог про стягнення 3% річних вони не підлягають задоволенню як незаконні, оскільки такі виплати нормами КЗпП України по даним спорам не передбачені.

Також суд стягує з відповідача судовий збір в дохід Держави.

Керуючись ст. ст.116, 117, 237-1 КЗпТ України , ст.ст.10,11,60,88,212-215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «АВТРАМАТ» код ЄДРПОУ 00236027 на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 10332,45 грн..; середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з в розмірі 378.62 грн., інфляційні витрати 436.55 грн., а також моральну шкоду в розмірі 1 000 грн., а загалом 12 147 грн.62 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ПАТ «АВТРАМАТ» код ЄДРПОУ 00236027 в доход держави 243 грн.60 коп. ( отримувач УДКСУ у Московському районі м.Харкова, код отримувача ЄДРПОУ 37999607, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216206700007, призначення платежу : судовий збір за розгляд справи у Московському районному суді м.Харкова.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції в 10-денний строк з дня проголошення рішення

Суддя Н.І. Омельченко