Постанова № 41049297, 23.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2518/14 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» до Державної екологічної інспекції в Черкаській області про визнання нечинним та скасування припису № 160 від 30.04.2014 року -

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» в суд з позовом до Державної екологічної інспекції в Черкаській області про визнання нечинним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 30.04.2014 року №166 в частині п.5 отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції, обставин, що мають значення для справи, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що видами діяльності ТОВ «Продсільпром» за КВЕД -2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, вирощування інших однорічних і дворічних культур, розведення свиней.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства позивача в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками перевірки складено акт від 30.04.2014 року, яким зафіксовано відсутність у позивача спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами), чим порушено вимоги ст.16, ст.19, ст.21та ст. 23 Кодексу України про надра.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено припис від 30.04.2014 року №160 про усунень виявлених порушень, яким зобов'язано позивача, зокрема, в термін до 15.08.2014 року отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності здійснення відповідачем перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що оформлена актом від 30.04.2014 року, на підставі якого прийнято оскаржуваний припис від 30.04.2014 року №160.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Згідно із статтею 19 Кодексу України про надра надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 Кодексу України про надра передбачено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Згідно із статтею 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Отже, вказана правова норма передбачає можливість для суб'єктів господарювання, що мають у власності або у користуванні земельні ділянки, добувати та використовувати підземні води без спеціального дозволу. При цьому реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

З матеріалів справи вбачається, що дозвіл на спеціальне водокористування позивачу виданий для господарсько-питних та виробничих потреб терміном до 31.12.2014 року, ліміт забору свіжої води складає 86,81 мі/добу.

З акту перевірки вбачається, що позивачем використовувалися для забору води дві свердловини № 2/03-2004 (1) та № 2/03-2004 (2). Забір води не перевищував встановленого ліміту та не перевищував 300 мі/добу.

Посилання відповідача на ту обставину, що для позивача отримання спеціального дозволу на користування надрами було обов'язковим внаслідок додаткових умов водокористування є безпідставним, оскільки в зазначеному пункті позивача зобов'язано виконати вимоги інспекції, викладені в листі від 04.04.2012 року № 1243/02.

Зі змісту ж вказаного листа (а.с.59-60) не вбачається, що він адресований позивачу, або визначав щодо останнього будь-які приписи.

Таким чином, оскільки позивач використовує підземні води для власних господарсько-побутових потреб та в обсязі не більше 300 мі/добу, а тому підприємство, у відповідності до статті 23 Кодексу України про надра, має право не отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води).

Виходячи з аналізу встановлених фактичних обставин справи на підставі наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсільпром» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Скасувати припис Державної екологічної інспекції у Черкаській області від 30.04.2014 року №166 в частині п.5 щодо зобов'язання ТОВ «Продсільпром» отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземними водами).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 24.10.2014 р.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.