Постанова № 4104873, 10.07.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія  

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2-а - 8280/08/0470

категорія статобліку - 2.11.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В.М.

при секретарі Халатур Р.В.

за участю:

прокурора Твардієвич Т.В.

представника позивачаОСОБА_1., ОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Вищого адміністративного суду України надійшла справа за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську з позовними вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0001020814/0/23950 від 19.08.2004 р. та №0001250814/1/31206 від 01.11.2004 р.

05 березня 2009 року позивач змінив позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0001020814/0/23950 від 19.08.2004 року, №0001020814/1/31207 від 01.11.2004 року, №0001020814/2/764 від 12.01.2005 року та №0001020814/3/8759 від 30.03.2005 року, якими визначене податкове зобов'язання ВАТ «Дніпрококс» з податку на прибуток в розмірі 930 948,00 грн. та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0001250814/1/31206 від 01.11.2004 року, яким визначене податкове зобов'язання ВАТ «Дніпрококс» з податку на прибуток в розмірі 78 562,00 грн. Також позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Дніпрококс» суму сплачених судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблений необґрунтований, без врахування особливостей технологічного процесу виробництва коксової продукції, висновок про порушення позивачем п.4.1.6 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та абз.3 ст. 1 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною», яке виразилось в невіднесенні до валового доходу підприємства суми різниці вартості вугільних концентратів у розмірі 953575,20 грн. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що позивач для виробництва коксової продукції використав не тільки власні вугільні концентрати, а і давальницьку сировину, що фактично не відповідає дійсності.

Крім того позивач вважає, що відповідачем безпідставно донараховано за 2003 рік податок на прибуток в сумі 228978,62 грн. у зв'язку з встановленням факту не відображення позивачем в деклараціях про прибуток результатів попереднього акту перевірки. Фактично на дату складення акту перевірки від 16.08.2004 р. визначене за результатами попередньої перевірки податкове зобов'язання не вважається узгодженим з підстав оскарження фактів порушення діючого податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача змінені позовні вимоги підтримали повністю та просив задовольнити.

Представник відповідача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити в їх задоволенні. Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що при проведенні податкового аудиту перевіряючими в розрізі податкових періодів здійснено розрахунок відсотку обсягу вугільних концентратів, наданих ТОВ «Технологія» в межах виконання додаткової угоди №3, у загальному обсязі переробленої сировини та обчислено обсяг вугільних концентратів, власником яких є компанія «Інстрад ЛТД», використаних для виготовлення коксу доменного ВАТ «Дніпрококс». За розрахованими даними в акті перевірки було зазначено, що вугільні концентрати, заставна ціна яких 282,00 грн. без ПДВ за 1 тн сухої ваги, які є власністю компанії «Інстрад ЛТД», перероблялися в шихті разом з іншими вугільними концентратами і для отримання коксу доменного, власником якого є ВАТ «Дніпрококс», використано 17871 тн вугільних концентратів компанії «Інстрад ЛТД» шляхом заміни їх на власні вугільні концентрати. Відповідачем зроблений висновок, що позивач не був достатньо забезпечений власними вугільними концентратами для виробництва якісної коксової продукції, так як в шихті з власних концентратів вміст загальної сірки перевищує нормативний - більш ніж 1,7%, тому виробництво якісного коксу позивачем можливе виключно при заміні частини власних вугільних концентратів з високим вмістом сірки (1,6-2,4%) на вугільні концентрати з низьким вмістом сірки (0,5-0,7%), власником яких є фірма «Інстрад ЛТД». Щодо не відображення в Деклараціях про прибуток результатів попереднього акту документальної перевірки, відповідач зазначив, що процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання, визначеного за результатами попередньої перевірки закінчилася 31.01.2004 року - у 1 кварталі 2004 року, а позовна заява про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення надіслана до господарського суду Дніпропетровської області 20.04.2004 року - у 2 кварталі 2004 року.

Проаналізувавши матеріали справи, законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, заслухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Дніпропетровську проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.04.03 р. по 01.04.04 р.

За результатами проведеної перевірки складений акт №225-02/3-39-05393091 від 16.08.04 р., в якому, зокрема, зазначено, що в процесі переробки вугільного концентрату в коксову продукцію позивач використав 17851 тонну вугільних концентратів, ціна яких відповідно до вантажних митних декларацій становить 282,0 грн. за одну тонну сухої ваги, замінивши їх власними вугільними концентратами, ціна яких становить в ІІ кв. 2003 року 238,80 грн.,. в ІІІ кварталі -218,55 грн., у зв'язку з чим виникла різниця вартості вугільних концентратів, які були використані позивачем для отримання власної продукції, та вугільними концентратами, які позивач придбав у ТОВ «Технологія». Зазначена різниця в розмірі 953575,20 грн. як вартість безоплатно отриманого товару, в порушення п.4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не віднесена позивачем до складу валових доходів.

Крім того, позивачем не відображені в деклараціях з прибутку результати попереднього акту документальної перевірки, що призвело до донарахування за 2003 рік податку на прибуток у сумі 229390,00 грн. В результаті виявлених порушень відповідачем донарахований податок на прибуток на загальну суму 515060,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 19.08.04 р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001020814/0/23950, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 930948,00 грн., із них основний платіж - 515060,00 грн., штрафні санкції - 415888,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами адміністративного оскарження Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську були винесені податкові повідомлення-рішення №0001020814/1/31207 від 01.11.2004 року, №0001020814/2/764 від 12.01.2005 року та №0001020814/3/8759 від 30.03.2005року, якими визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 930948, 00 грн., із яких основний платіж - 515060,00 грн., штрафні санкції - 415888,00 грн.

Також за результатами розгляду скарги позивача відповідачем проведений перерахунок результатів перевірки та встановлений факт завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування за 9 місяців 2003 року на 953 000,60 грн., заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2003 рік на 953 000,58 грн., за І квартал 2004 року - на 969 000,70 грн. Податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, визначений відповідачем в сумі 577 000,00 грн. У зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, одночасно збільшена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток на 78562,00 грн., в тому числі за основним платежем - 61940,00 грн., штрафними санкціями - 16622,00 грн.

01.11.04 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001250814/1/31206, яким визначена сума податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 78562,00 грн., із яких основний платіж - 61940,00 грн., штрафні санкції -16622,00 грн.

Між ВАТ «Дніпрококс» та ТОВ «Технологія» (продавець) укладений договір № 5 від 03.01.03 р., відповідно до умов якого позивач придбавав вугільну продукцію за якісними показниками, зазначеними в додатку до цього договору (в тому числі вміст сірки в вугільних концентратах визначений на рівні 1,3-2,4% в залежності від марки вугільного концентрату).

В перевіреному відповідачем періоді позивачем перероблявся вугільний концентрат, отриманий відповідно до цього договору згідно специфікацій до договору та накладних: в ІІ кварталі 2003 року - 23397 тонн на суму 5587299 грн. без ПДВ, в ІІІ кварталі 2003 року - 23138 тонн на суму 5056767 грн. без ПДВ.

Одночасно позивачем з ТОВ «Технологія» (замовник) укладений договір № 2 від 03.01.03 р. про переробку давальницької сировини, відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язувався прийняти від замовника сировину - вугільний концентрат по якісним і кількісним показникам, зазначеним в додатках до договору (український вугільний концентрат із вмістом сірки 1,3-2,4% в залежності від марки вугільного концентрату, та вугільний концентрат РФ із вмістом сірки 0,3-2,7 %), та переробити її в продукцію, вид, якість, кількість якої визначені в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п.l.4 договору замовник передає позивачеві на переробку сировину із розрахунку вугільного концентрату в сухій вазі на одну тонну коксу валової сухої ваги, в результаті чого із 1,00 тонни сировини сухої ваги виходить продукція у відповідності з додатком № 2.

Залогова вартість 1 тонни сировини сухої ваги встановлена сторонами в договорі в розмірі 230,00 грн. без ПДВ.

Замовник - ТОВ «Технологія», діючи в межах договору доручення № 275 від 05.03.02 р. з ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (відповідно до умов якого ТОВ «Технологія» взяло на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя угоди по переробці вугільного концентрату в кокс доменний з третіми особами (виконавцями)), а також додаткової угоди № 3 від 03.01.03 р. до договору № 2 від 03.01.03 р. з позивачем, передав позивачеві на переробку вугільний концентрат виробництва Російської Федерації по залоговій ціні 282,00 грн. без ПДВ.

В межах зазначеного договору згідно актів приймання-передачі вугільних концентратів позивач від ТОВ «Технологія» прийняв вугільні концентрати в ІІ кварталі 2003 року в кількості 196194 тонни, в ІІІ кварталі 2003 року -195916 тонн в сухій вазі.

З загальної кількості (392110 тонн) вугільних концентратів 171566 тон - це вугільні концентрати, які ТОВ «Технологія» отримало за договором доручення № 275 від 05.03.02 р. від ВАТ «ДМЗ ім. Петровського», і передало їх за додатковою угодою № 3 від 03.01.03 р. до договору № 2 від 01.12.02 р.

Позивачем перероблено 453337 тонн вугільних концентратів, в результаті чого отримано 316629 тонн коксу доменного, в т.ч. в ІІ кварталі 2003 року - 16573 тонни, в ІІІ кварталі 2003 року - 16120 тонн власного, решта - за договором № 2 від 03.01.03 р.

Таким чином згідно умов договору № 2 від 03.01.03 р. ТОВ «Технологія» передано позивачеві для переробки як свої власні вугільні концентрати залоговою вартістю 230,00 грн., так і вугільні концентрати, отримані від ВАТ «Дніпропетровській металургійний завод ім. Петровського», власником яких є фірма «Інстрад ЛТД», залоговою вартістю 282,00 грн. за 1 тонну сухої ваги без ПДВ.

Як вбачається із акту перевірки і наданих документів висновок про використання давальницької сировини для отримання власної продукції високої якості зроблений працівниками державної податкової служби на підставі розрахунків, а не на підставі фактичних даних про використання давальницької сировини (накладних, інших документів), а також на підставі аналізу вмісту сірки у готовій продукції, виходячи із аналізу вмісту сірки у вугільному концентраті. Отже, сума валових доходів і відповідна сума заниженого податку на прибуток визначена розрахунково, а не на підставі первинних документів.

Як вбачається з первинних документів, копії яких наявні в матеріалах справи, (договори, додаткові угоди, специфікації, акти та ін..), позивач в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договорами (в т.ч. за додатковою угодою №3 до договору №2 від 03.01.2003 року). Тобто позивачем за додатковою угодою №3 до договору №2 від 03.01.2003 року був прийнятий вугільний концентрат для переробки у кокс доменний на визначених договором умовах, вугільний концентрат був перероблений у кокс, який за кількісними та якісними характеристиками був прийнятий ТОВ «Технологія».

В акті перевірки №225-02/3-39-05393091 від 16.08.04 р. відповідач доходить висновку, що позивачем при виробництві власного коксу використано 17 851 т. вугільного концентрату компанії «Інстрад ЛТД». Відповідач розрахував скільки відсотків складає вугільний концентрат, отриманий за додатковою угодою №3 до договору №2 від 03.01.2003 року, у співвідношенні до загальної кількості переробленого ВАТ «Дніпрококс» концентрату у 2-3 кв. 2003 року та порахував, що у власному концентраті позивача стільки ж відсотків знаходиться вугільного концентрату компанії «Інстрад ЛТД». Після чого, рішенням № 30817/10/08-08-52 від 27.10.2004 року відповідач на підставі зазначеного акту донарахував 78 562 грн. податкового зобов'язання з посиланням на те, що виробництво якісного коксу ВАТ «Дніпрококс» можливе виключно при заміні частини власного вугільного концентрату з високим вмістом сірки на концентрат, власником якого є компанія «Інстрад ЛТД». З наведеного вище вбачається, що податкове зобов'язання позивача розраховане відповідачем не на підставі первинних документів, а на підставі даних про вміст сірки у вугільному концентраті та на підставі розрахунку, який жодним чином не узгоджується з даними первинних документів позивача.

Вказані обставини дозволяють суду дійти висновку, що фактично відповідачем було визначене податкове зобов'язання позивача за непрямим методом. Відповідно до п.4.3.l ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державній податковій службі надано право визначати суми податкового зобов'язання платника податку непрямими методами, у тому числі і у випадку, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством. Але визначення податкового зобов'язання непрямими методами можливо лише за рішенням податкового органу (п.4.3.5 Закону).

Згідно з пп.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону №2181 рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходження платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Відповідачем в матеріали справи не надано ані рішення про застосування непрямих методів, ані рішення судового органу про сплату позивачем податкових зобов'язань , ані подання керівника податкового органу до суду про визнання податкових зобов'язань позивача за непрямими методами.

Допитаний в якості свідка технолог ВАТ «Дніпрококс» ОСОБА_4 повідомив, що в 2003 році підприємством перероблявся як власний концентрат ТОВ «Технологія», так і вугільній концентрат фірми «Інстрад ЛТД». При цьому ці концентрати перероблялися окремо відповідно до наказів по підприємству та актів дозіровочного відділення.

В судовому засіданні представники позивача зазначили, що надати суду відповідні накази по підприємству та будь-які додаткові первинні документи бухгалтерського обліку щодо використання позивачем у спірних податкових періодах для виробництва коксу давальницької сировини (накладні, складські ордера, акти інвентаризації, акти відвантаження), на підставі яких можливо було б зробити висновок про те, яким чином позивач розпорядився давальницькою сировиною, неможливо на час розгляду справи у зв'язку з відсутністю таких документів на підприємстві.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не доведений факт порушення позивачем податкового законодавства у цій частині, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо не відображення в Деклараціях про прибуток за 1 квартал 2004 року результатів попереднього акту документальної перевірки, що призвело до донарахування за 2003 рік податку на прибуток у сумі 229390,00 грн. та в результаті виявлених порушень відповідачем донарахований податок на прибуток на загальну суму 515060,00 грн., суд зазначає наступне.

За результатами проведеної відповідачем комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства підприємства-позивача за період з 01.10.01 р. по 01.04.03 р. був складений акт № 160/02-3-45-05393091 від 01.09.03 р., відповідно до якого підлягає нарахуванню позивачеві податок на прибуток в сумі 321000,88 грн., зменшенню збитки за І квартал 2003 року на суму 971000,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.09.03 р. №460814/0/19714, оскаржене позивачем в порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19.01.04 р. №1029/10/25-008, прийняте за розглядом повторної скарги на податкове повідомлення - рішення відповідача від 04.09.03 р. №460814/0/19714, було направлене на адресу позивача поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення, отримано позивачем згідно відмітки про вручення 21.01.04 р.

До Державної податкової адміністрації України скарга позивачем направлена 02.02.04 р., вих. № 219-15 .

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 31.03.04р. № 2429/6/25-1215 про розгляд скарги позивача встановлено, що скарга на рішення Державної податкової адміністрації Дніпропетровській області від 19.01.04 р. №1029/10/25-008, прийняте за результатами розгляду повторної скарги на податкове повідомлення-рішення № 460814/0/19714 від 04.09.03 р., позивачем подана з порушенням строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, у зв'язку з чим скарга позивача залишена без розгляду. Зазначене рішення направлено на адресу позивача 31.03.04 р.

Таким чином, відповідно до пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення відповідача № 460814/0/19714 від 04.09.03 р. закінчилась у І кварталі 2004 року.

З позовною заявою № 547-20 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача №460814/1/26093 від 17.11.03 р. позивач звернувся до суду 20.04.04 р. (у ІІ кварталі 2004 року).

У зв'язку з викладеним, результати попередньої документальної перевірки позивача (акт перевірки від 01.09.03 № 160-02/3-45-05393091) є узгодженими в адміністративному порядку у І кварталі 2004 року, оскільки станом на 01.04.04 р. позивачем процедура судового оскарження визначених податковим органом податкових зобов'язань не розпочата.

Відповідно до пп.4.1.5 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді, включаються до складу валового доходу звітного періоду.

Позивач вважає, що повторна скарга в ДПА України на податкове повідомлення-рішення №460814/0/19714 від 04.09.03 р. подана 02.02.04 - вчасно, оскільки зазначене рішення було отримано позивачем 21.01.2004 року, останній день десятиденного строку для подання скарги припадає на 31.01.04 р. Однак, 31.01.2004 року припадає на суботу - загальнодержавний офіційний вихідний день, а тому останнім днем такого строку вважається перший наступний робочий день - 02.02.2004 року. Рішення податкової обґрунтоване посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року №773, яке носить суто рекомендаційний характер.

З даним твердженням погодитись не можна, оскільки відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.12.03 р. №773-p «Про перенесення робочих днів у 2004 році», з метою створення сприятливих умов для святкування першого січня - Нового року та раціонального використання робочого часу перенесено у 2004 році для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, робочих днів, зокрема, з вівторка 6 січня -   на суботу 31 січня.

У зв'язку з вищевказаним суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та вважає за необхідне відповідно до ст. 94 КАС України присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 122, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0001020814/0/23950 від 19.08.2004 року, № 0001020814/1/31207 від 01.11.2004 р., № 0001020814/2/764 від 12.01.2005 р., № 0001020814/3/8759 від 30.03.2005 року в частині визначення податкового зобов'язання Відкритому акціонерному товариству «Дніпрококс» з податку на прибуток в сумі 476436,39 грн., з якого 285670,00 грн. основний платіж, 190766,39 грн. штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську № 0001250814/1/31206 від 01.11.2004 року, яким визначено податкове зобов'язання Відкритому акціонерному товариству «Дніпрококс» з податку на прибуток в розмірі 78562,00 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпрококс» судові витрати у розмірі 1 грн. 70 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 15 липня 2009 року.

Суддя В.М.Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник