Постанова № 41048682, 08.09.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 р. Справа № 804/12455/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Дніпропетровську позовну заяву Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекці Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Спецекологія» про стягнення 105707,12грн. , -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2014р. Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовною заявою до Приватного підприємства «Спецекологія» та просить стягнути з рахунків відповідача кошти в сумі 105707,12грн. податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та є платником земельного податку з юридичних осіб. Станом на 04.08.2014р. відповідач має податковий борг перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб в сумі 105707,12грн. Податковий борг у відповідача виник 30.03.2013 року в результаті несплати узгодженої суми податкових зобов'язань самостійно визначеними платником податків у Податковому розрахунку земельного податку від 29.01.2013р. №9002914187 за 2013 рік. Позивачем на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 10.04.2013р. №88 на загальну суму 26940,58грн., яка отримана особисто відповідачем 16.04.2013р. У відповідності до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу у добровільному порядку, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.08.2014р. було відкрито скорочене провадження у справі та було зобов'язано відповідача надати письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову у 10-денний строк після одержання ухвали про відкриття провадження у справі (а.с.1).

Відповідач про відкриття справи у скороченому провадженні був повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України за адресою, зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.07.2014 року, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (а.с.5-7, 16).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо, зокрема стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.

Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Спецекологія» 14.12.2001р. зареєстровано як юридична особа за адресою: 51909, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Баглійський район, вул. Чайковського, буд. 3 та перебуває на обліку як платник земельного податку з юридичних осіб в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 17.12.2001р., що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.07.2014 року та довідкою про взяття на облік платника податків від 14.08.2012р. №246 (а.с.5-7, 19, 20).

Судом встановлено, що 19.02.2014р. відповідачем до органу державної податкової служби була подана податкова декларація з плати за землю за 2014 р. на загальну суму 234037,95грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень 2014 р. в розмірі 19503,16 грн. (а.с. 11-12).

Згідно до вимог п. 287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового звітного періоду.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Таким чином, з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією за 2014 рік у наступні строки, а саме: за лютий - у строк до 30.03.2014 року, отже податковий борг виник - 31.03.2014 року, за березень - до 30.04.2014 року, отже податковий борг виник - 03.05.2014 року, за травень 2014 року - до 30.06.2014 року, отже податковий борг виник - 01.07.2014 року, за червень 2014 року - до 30.07.2014 року, отже податковий борг виник - 31.07.2014 року.

У вищевказані строк відповідач суми узгодженого податкового зобов'язання не сплатив.

Згідно наданої позивачем довідки про час виникнення податкової заборгованості станом на 04.08.2014р. вбачається, що відповідач має податковий борг в загальній сумі 105707,12грн. по сплаті орендної плати за період з лютого по червень 2014р. (а.с.4).

Окрім того, 06 березня 2014 року податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету за період з 31.05.13р. по 17.07.13р., з 31.05.13р. по 19.07.13р., з 31.05.13р. по 27.01.14р., з 31.07.13р. по 27.01.14р. за результатами якої складено акт від 06.03.2014 року за № 947/433/04-03-15-03-10/31692396 та встановлено порушення п.287.3 п.287 Податкового кодексу України, а саме: протягом граничних строків несвоєчасну сплату відповідачем самостійно визначеного податкового зобов'язання платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с. 9).

На підставі вказаного вище акту, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 12.03.2014р. №0007151503 на суму штрафу за платежем оренда плата з юридичних осіб у розмірі 8191,32грн. (а.с.10).

У відповідності до вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено особисто директору Приватного підприємства «Спецекологія», що підтверджується підписом на копії корінця податкового повідомлення-рішення від 12.03.2014р. №0007151503 (а.с.10).

Податковим органом на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована податкова вимога № 88 від 10.04.2013р. на суму 26940,58грн., яка була вручена відповідачеві 16.04.2013 року, що підтверджується копією корінця відповідної вимоги (а.с.8).

Зазначена податкова вимога залишилася невиконана відповідачем у встановлені строки.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду доказів погашення узгодженого податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб з період з лютого по червень 2014р. у встановлені строки згідно до вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, не надав також і доказів оскарження податкового повідомлення-рішення у встановленому законодавством порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу по орендній платі за землю з юридичних осіб за період з лютого по червень 2014р. в сумі 105707,12грн. є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 71, 86, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекці Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Спецекологія» про стягнення 105707,12грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне підприємство «Спецекологія» (51909, Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, Баглійський район, вул. Чайковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 31692396) - на користь держави (код 13050200, р/р №33217812700013, одержувач: УДКСУ у м.Дніпродзержинську, податковий код ЄДРПОУ 38028588, назва банку :ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) - в рахунок податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб у сумі 105707 грн. 12 коп. (сто п'ять тисяч сімсот сім гривень 12 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва