Рішення № 41048193, 20.10.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2014 року Справа № 915/1235/14

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Гулая В.М. дов. № 01/Ю від 08.04.2014р.

представник відповідача в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр", юр. адреса: 56530, Миколаївська область, Вознесенський р-н, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; пошт. адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48;

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма", юр. адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51В; пошт. адреса: 54056, м. Миколаїв, а/с 44;

про: стягнення з відповідача 187 834,77 грн.

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Микитівський гранітний кар'єр" звернулось до господарського суду з позовними вимогами (заява про зменшення позовних вимог від 20.10.2014 року) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма" заборгованості в розмірі 178737,59 грн., з яких: 156 462,68 грн. - основної заборгованісті, 6817,09 грн. - пені, 10952,39 грн. - штрафу, 3% річних в розмірі 4505,43 грн.

Відповідач в судові засідання 27.08.2014р, 17.09.2014р., 06.10.2014р., 20.10.2014 не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив по суті позовної заяви до суду не надав, про час. Враховуючи, що ухвали господарського суду від 05.08.2014р., 27.08.2014р., 17.09.2014 року, від 06.10.2014 року були направлені на адресу відповідача: 54056, м. Миколаїв, а/с 44; яка зазначена в позовній заяві, то суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду справи.

Позивач в судових засіданнях вказував, що у позовній заяві № 894/2 від 31.07.2014 року замість Договору поставки № 01/07-6 від 01.07.2013 року помилково було зазначено Договір № 02/07-1 від 02.07.2013 року в підтвердження чого надав Довідку № 996/2 від 14.10.2014 року за підписом генерального директора та головного бухгалтера підприємства.

У відповідності до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд, дійшов висновку про задоволення зменшенних позовних вимог, виходячи з наступного:

01.07.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Микитівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма "було укладено договір поставки № 01/07-6 (далі-Договір) згідно умов якого постачальник зобов'язується здійснити покупцеві на підставі усних або письмових замовлень поставку щебеневої продукції та піску митого, а покупець зобов'язується приймати та оплатити товар на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

У відповідності до п. 3.3 Договору, покупець здійснює оплату товару за цим Договором шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника за усним погодженням сторін на умовах передоплати не пізніше 5 банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку на підставі Договору або на умовах післяплати протягом 5 банківських днів з дати підписання сторонами видаткової накладної відповідно до виставленого постачальником рахунку. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.3.4 договору).

Згідно з п. 4.2 Договору, разом з товаром надаються такі документи: - видаткова накладна; - податкова накладна; - оригінал рахунку (у разі здійснення покупцем післяплати). Отримання товару покупцем здійснюється на підставі довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей та за оформленими постачальником видатковими накладними (п.4.3 Договору).

Так, на виконання умов Договору позивач у період з 20.07.2013 року по 13.08.2013 року поставив відповідачу товар, а саме щебеневу продукцію у кількості 3871, 210 тон на загальну суму 304211,96 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1133 від 20.07.2013р. (а.с.13), № 1188 від 29.07.2013р. (а.с.14), № 1268 від 09.08.2013р. (а.с.16), № 1300 від 13.08.2013р.(а.с.17). Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписами уповноваженої особи на видаткових накладних згідно довіреності № 84 від 19.07.2013 (а.с. 15) та довіреності № 89 від 01.08.2013 року (а.с.18).

Позивач зазначає, що відповідач вимоги Договору в повному обсязі не виконав, оплату поставленого товару в строк встановлений у Договорі здійснив частково перерахувавши 147749,28 грн.

Таким чином розмір заборгованості відповідача за поставлений по Договору товар становить 156 462,68 грн. (304211,96 грн. - 147749,28 грн.).

З метою отримання грошових коштів за поставлений по Договору товар, позивач направив на адресу відповідача претензію № 346/2 від 26.05.2014 року з вимогою добровільно погасити заборгованість. Відповіді на претензію позивач не отримував, заборгованість відповідачем не погашена, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (Товари), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 156 462,68 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.7.2 Договору, - в разі прострочення післяплати товару (п.3.3 Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від неоплаченої суми за кожен день прострочення а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми..

Так, за неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 06.08.2013 року по 17.02.2014 року в розмірі 6817,09 грн. розмір яких є обґрунтований відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язання по Договору позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 7%, а саме 10952,39 грн., розмір яких є обґрунтований відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання за вимогою кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 4505,43 грн. 3% річних нарахованих за період з 06.08.2013 року по 30.07.2014 року, розмір яких підлягає задоволенню у відповідності до вимог Закону.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо сплати позивачеві вартості отриманого товару, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зменшені позовні вимоги обґрунтовані відповідно до вимог закону та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49,75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобуд-Нікма", юр. адреса: 54028, м. Миколаїв, вул. Енгельса, 51В; пошт. адреса: 54056, м. Миколаїв, а/с 44; п/р 26000618501 в ПАТ «МАРФІН БАНК», МФО 328168, ЄДРПОУ 34851450) на користь Приватного акціонерного товариства "Микитівський гранітний кар'єр" (юр. адреса: 56530, Миколаївська область, Вознесенський р-н, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, 1; пошт. адреса: 56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, а/с 48; р/р 26007513874800 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 01033255) заборгованість в сумі 156 462,68 грн., 6817,09 грн. - пені, 10952,39 грн. - штрафу, 3% річних в розмірі 4505,43 грн. та 3574,75 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 24.10.2014 року

Суддя Н.О. Семенчук