Постанова № 41047966, 03.10.2014, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2014 р. м. Чернівці Справа № 824/1923/14-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Огородника А.П. при секретарі судового засідання Граматовичу М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Державного Комітету України з Промислової Безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Чернівецькій області

до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

про застосування заходів реагування

за участю:

представника позивача Бабчука В.І.,

представників відповідачів Лупола М.І., Гарабажій Н.О.,

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області звернулось до суду з позовом до Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, відповідачем не було усунуто порушення, які були виявлені під час проведеної перевірки та пропонувались до їх усунення відповідно до припису №1-13-11 від 19 березня 2014 року.

У зв'язку з цим територіальне управління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області просить суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення роботи котлів в м.Чернівцях до 10 листопада 2013 року, а саме: по - вул. Емінеску, 2, інв. №10420240; №10420241 ;№10420242, - вул. Худякова, 3, реєстр №018, 019, 020, 021, 022 ; - вул. Дарвіна, 4, реєстр. №014, №015 ,- вул. Щепкіна, 2, реєстр №629, №630, - вул. Л. Україники, 18, реєстр №373, №374; - вул. Головна, 87 реєстр № 625; № 626; - вул. Головна,73 реєстр №621,№ 622; - вул. Криворізька,2а реєстр. № 12 № 013; -вул. Кармелюка,6 реєстр. № 024, 026, 027.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу «Про проведення всебічної перевірки стану промислової безпеки та охорони праці» № 27 від 11 березня 2014 року, направлення на проведення перевірки №3-КН-3 від 13 березня 2014 року в період з 13 березня 2014 року по 24 березня 2014 року посадовими особами територіального управління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області проведена планова перевірка дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов'язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини МКП «Чернівцітеплокомуненерго», про що складено акт перевірки №1-13 від 24 березня 2014 року.

Так, перевіркою виявлено 284 порушення вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, які зафіксовані у розділі 5 акту перевірки.

19 березня 2014 року територіальним управлінням Держгірпромнагляду у Чернівецькій області винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки №1-13-11.

У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не виконав вимоги вказаного припису та з метою недопущення можливих аварій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (надалі - Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Пунктом 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України №408/2011 від 6 квітня 2011 року визначено, що Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України (далі - Міністр). Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Пунктом 2.1 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №826 від 11 серпня 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1531/20269 від 27 грудня 2011 року (надалі - Положення №826) визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення посадовими особами Держгірпромнагляду України згідно з цим Положенням перевірок (обстежень) установ, підприємств, організацій, їх відокремлених підрозділів, філій, представництв, юридичних осіб, фізичних осіб, що використовують найману працю (далі - суб'єкти господарювання), у тому числі окремих виробничих об'єктів суб'єктів господарювання - виробничих цехів та дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів.

Пунктом 1.4 Положення №826 передбачено, що загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Положеннями статті 13 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ (надалі - Закон №2694-ХІІ), передбачено, зокрема, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення вимог передбачених цим Законом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною першою статті 39 Закону №2694-ХІІ визначено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Пунктом 2.26 Положення №826, передбачено право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; не проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, порушення вимог Кодексу України про надра, виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким насідком, групового нещасного випадку

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону Закон №877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Із системного аналізу вказаних норм та наданих доказів, суд дійшов висновку, що перевірка призначена та проведена позивачем відповідно до вимог діючого законодавства, в межах повноважень органу державного нагляду, а зазначені порушення становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо не погодження чи оскарження дій позивача при проведенні перевірки та її результатів.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що доводи позивача є обґрунтованими та ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а відповідач не надав суду жодних доказів щодо безпідставності позовних вимог, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Беручи до уваги положення частини другої та четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на те, що спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень і за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на викладене та керуючись статтями 94, 160-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"(м. Чернівці, вул. Максимовича, будинок 19, код ЄДРПОУ 34519280) , шляхом зупинення роботи котлів в м. Чернівці до 10 листопада 2014 року а саме: по

- вул. Емінеску, 2, інв. №10420240; №10420241 ;№10420242

- вул. Худякова, 3,реєстр №018, 019, 020, 021, 022 ;

- вул. Дарвіна, 4, реєстр. №014, №015

- вул. Щепкіна, 2, реєстр №629, №630

- вул. Л. Україники, 18, реєстр №373, №374;

- вул. Головна, 87 реєстр № 625; № 626;

- вул. Головна,73 реєстр №621,№ 622;

- вул. Криворізька,2а реєстр. № 12 № 013;

-вул. Кармелюка,6 реєстр. № 024, 026, 027.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до частини першої статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Відповідно до статті 186 КАС України Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова у повному обсязі складена 08 жовтня 2014 року.

Суддя А.П.Огородник