Вирок № 41047604, 05.09.2014, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/3376/14-к

Провадження № 1-кп/0285/252/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2014 року

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді Верозуб О. А. ,

за участю секретаря Касянчук І.В.,

прокурора Левченка В.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сусли, Новоград-Волинського району, українця, громадянина України, із загальною середньою освітою, неодруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, раніше неодноразово судимого:

28.10.2005 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, 104, 15, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

26.04.2006 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70, 104 КК України до 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

24.05.2007 року Новоград-Волинським міським судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

звільнився з Миколаївської ВК № 50 у Львівській області 13.01.2012 року по відбуттю строку покарання; судимість не знята та не погашена,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

30.04.2014 року, близько 04 год., ОСОБА_1 перебуваючи біля бару «От заката до рассвета», що розташований по вул. Житомирській 50/12, в м. Новоград-Волинський, побачив біля даного ж бару ОСОБА_2, який розмовляв по мобільному телефону, та вирішив повторно шляхом обману заволодіти його майном. З даною метою ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та попросив у нього мобільний телефон під приводом здійснення дзвінка, не маючи при цьому наміру повертати в подальшому дане майно. Будучи введеним в оману, ОСОБА_2 погодився на прохання ОСОБА_1 та передав йому мобільний телефон, яким він користувався, марки Samsung GT-S5620, імеі НОМЕР_2, вартістю 287 ,5 грн., в якому були вмонтовані сім картка оператора Діджус НОМЕР_3, вартістю 20 грн., та флеш карта пам'яті об'ємом 4 Гб, вартістю 50 грн., які належать його дружині - ОСОБА_3 Після цього ОСОБА_1 з даним телефоном непомітно залишив місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на свій розсуд, використовуючи для власних потреб, тим самим повторно заволодів чужим майном шляхом обману, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 352 грн. 50 коп.

Крім того, 18.06.2014 року, близько 01 години, ОСОБА_1 проходячи біля будинку, який розташований по вул. О.Вишні, 1 в м. Новоград-Волинський, побачив в дворі даного будинку два автомобілі, з яких ОСОБА_1 вирішив викрасти бензин. З даною метою ОСОБА_1 взяв у своєму гаражі, який розташований по місцю його проживання, дві каністри, ємністю 10 л. та 8 л. відповідно, гумового шланга та викрутку, після чого з вказаними предметами повернувся до вищевказаного будинку. Здійснюючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 через хвіртку зайшов до подвір'я будинку та за допомогою принесеної ним викрутки відкрив кришки паливних баків в автомобілі ВАЗ 2107 н.з. НОМЕР_4 та ВАЗ 2103 н.з. НОМЕР_5, які належать ОСОБА_4, після чого за допомогою гумового шланга злив з даних двох автомобілів у каністри та переніс до гаража по місцю свого проживання, за три рази, 55 літрів бензину марки А-92, вартістю 14,5 грн./л. Таким чином, ОСОБА_1, умисно, таємно, повторно викрав майно ОСОБА_4, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 797,5 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

02 вересня 2014 р. між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин та узгодженого покарання, яке повинен нести обвинувачений, а саме: за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі строком 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної 02 вересня 2014 року між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст. 471 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК, ч. 2 ст. 190 КК України та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджене покарання.

В підготовчому судовому засіданні потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять затвердити угоду про примирення.

В підготовчому судовому засіданні прокурор не заперечує проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілими та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468- 475 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185 КК, ч. 2 ст. 190 України, які відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України віднесені до категорії середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення.

Суд переконався, що умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 190 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.

На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання.

Керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 394, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

Затвердити угоду про примирення, укладену 02 вересня 2014 року між потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_1, в кримінальному провадженні № 12014140160000364 від 09.05.2014 року.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі строком 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Запобіжний захід засудженому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь УДКСУ у м. Житомирі (отримувач: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300) - 982 грн. 80 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази:

- каністру ємністю 10 літрів, каністру ємністю 8 л. та гумовий шланг чорного кольору вилучені у ОСОБА_1 залишити власнику ОСОБА_1;

- мобільний телефон Samsung GT-S5620, імеі НОМЕР_2 залишити власнику ОСОБА_3;

- кришку паливного баку автомобіля ОСОБА_4, що зберігається в камері схову речових доказів Новоград-Волинського MB УМВС передати ОСОБА_4

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: