Вирок № 41047560, 23.10.2014, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №279/3152/14-к

1-кп/279/162/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді - Коваленко В.П.

при секретарі Петрук О.І.

з участю прокурора Поліновського Р.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м . Коростень Житомирської області кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Медведово

Ємільчинського району Житомирської області та мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, раніше не

судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 14 червня 2013 року близько 10 години 40 хвилин в м. Коростень Житомирської області на вулиці Грушевського,навпроти будинку №183 в напрямку с. Поліське , керуючи технічно справним автомобілем « ВАЗ-210700-20» реєстраційний номер НОМЕР_1, в порушення вимог пунктів 1.3,2.3б) ,12.3,13.1 Правил дорожнього руху України , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного інтервалу та дистанції, створив небезпеку для себе та інших учасників руху, що призвело до наїзду на велосипедиста ОСОБА_2, котрий рухався в попутному напрямку.

В результаті даної дорожньо-транспортної події потерпілому ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани середньої треті правого стегна, обширного садна і крововиливу потиличної ділянки,гемологічного забою головного мозку скронево - потиличної ділянки справа, уламкового перелому основи зуба верхніх відділів тіла хребця з поширенням лінії перелому на суглобові та поперечні відростки з обох сторін і зміщенням кісткових уламків шийного хребця, які згідно висновку судово-медичної експертизи №510 від 09.09.2013 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя і здоров'я .

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 1.3, 2.3б) , 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки , виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

Таким чином, своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення , передбачене ч.2ст.286 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1ст.337 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково, розкаявся та показав, що дійсно 14 червня 2013 року він керував автомобілем « ВАЗ-210700-20» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Коростені. На відстані приблизно біля 100 метрів він мав намір обігнати велосипедиста. Однак, через декілька секунд після початку маневру він почув різкий звуковий сигнал і побачив, що прямо на нього на шаленій швидкості летіла іномарка світлого кольору. За таких обставин він змушений був повернути кермо свого автомобіля направо. Зрозумівши, що здійснив наїзд відразу зупинився в викликав карету швидкої допомоги. Просить суворо його не карати, застосувати щодо нього Закон України «Про амністію у 2014 році». Цивільного позову не визнає, вважає , що шкоду повинна відшкодувати страхова компанія.

Крім визнання вини самим обвинуваченим , його вина у скоєному злочині доведена повністю та стверджується показаннями потерпілого та свідків , а також матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_2 ствердив у судовому засіданні , що рухався на велосипеді, зненацька на нього був здійснений наїзд, в результаті чого йому було спричинено тяжкі тілесні ушкодження.

За період лікування обвинувачений його провідував лише один раз, пропонував звернутися до страхової компанії і отримати грошові кошти. Щодо міри покарання обвинуваченого покладається на розсуд суду, цивільний позов підтримує в повному об'ємі , оскільки йому спричинено значні фізичні та моральні страждання.

Факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди стверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього.

Згідно висновку авто - технічної експертизи від 03.09.2013 року №3/428 на момент дорожньо-транспортної пригоди гальмова система автомобіля ВАЗ-2107 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась в технічно працездатному стані .

Висновком експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 17.08.2013 року № 3/492 підтверджено,що технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді для водія автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_1 полягала лише в чіткому виконанні вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України, для чого перешкод технічного характеру по матеріалах кримінальної справи не вбачається. При заданому моменту виникнення небезпеки для руху водій автомобіля ВАЗ 2107 р/н НОМЕР_1

ОСОБА_1 наближаючись на відстань зупиночного шляху до велосипедиста який рухається в попутному напрямку завжди буде мати технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста. Водієві автомобіля ВАЗ-2107 ОСОБА_1 необхідно було діяти відповідно до вимог п.п.1.10,11.1,13.1. В діях водія ОСОБА_1 вбачається невідповідність вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України. В діях велосипедиста ОСОБА_3 не вбачається невідповідність вимогам Правил дорожнього руху України.

Тяжкість спричинених потерпілому тілесних ушкоджень підтверджена висновком судово - медичної експертизи, спричинені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і здоров'я.

Оцінивши всі докази кримінального провадження, суд приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ст.286ч.2 КК України як необережні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики, похилий вік , перша судимість , часткове добровільне відшкодування шкоди .

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено .

Обираючи покарання обвинуваченому , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого , а тому обирає таке у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами . При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 скоїв злочин у тверезому стані, використовує автомобіль переважно для поїздок в лікарню.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 є учасником Великої Вітчизняної війни, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_2 (а.с.10) , просить застосувати щодо нього Закон України «Про амністію в 2014 році», суд вважає необхідним дане клопотання задовольнити, звільнити його від призначеного покарання.

Речові докази суд повертає власникам.

Судові витрати суд покладає на ОСОБА_1

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди суд задовольняє частково. В результаті скоєння даного злочину йому були спричинені значні фізичні та психічні страждання , , . , ' . , , . - ? . , , , , , ? - 50 . , .

У відповідності до вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом , використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, не заслуговують на увагу суду доводи позивача ОСОБА_2 про стягнення на його користь матеріальної та моральної шкоди із ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» . Так, відповідно до роз'яснень п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 31 березня 1989 року «Про практику застосування судами законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» та п.24 роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 02 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» вбачається, що не підлягають розгляду в кримінальній справі позови за вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, що не випливають з пред'явленого обвинувачення.

Як вбачається з матеріалів справи обов'язок про відшкодування заподіяної шкоди страховиком випливає не з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4, а із договірних зобов'язань про відшкодування шкоди, які визначаються спеціальним Законом України «про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року з наступними змінами і доповненнями, яким передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди і умови такого відшкодування. Зокрема, однією із умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілою стороною обвинувального вироку суду, що набув чинності відносно особи, цивільна відповідальність якої застрахована за договором страхування. Однак, такий документ на час розгляду справи в суді позивачем наданий не був. Питання правовідносин, які випливають з договірних стосунків із страховими компаніями потребують ретельного дослідження суб'єктивного складу сторін у спорі такої категорії, проведення відповідних розрахунків цивільно-правового характеру, що не притаманно кримінальному процесу з урахуванням його специфіки та термінів судового розгляду. А тому в цій частині суд залишає позовні вимоги ОСОБА_2 без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368,370-371,373-374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами .

На підставі ст. 1 п. "д " Закону України «Про амністію в 2014 році» звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.

Речові докази - автомобіль « ВАЗ 210700-20» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 передати йому у власність ;

- велосипед марки « OSKAR», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 передати ОСОБА_2.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50 (п'ятдесят тисяч) гривень спричиненої йому моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ПАТ «Страхова компанія «Провідна» про стягнення шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (банк отримувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039 код ЗКПО 38035726 р/р 31117115700002) 391 гривню 20 копійок за проведення авто технічної експертизи, 586 гривень80 копійок за проведення експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди, 361 гривню 20 копійок за проведення трасологічної експертизи , 590 гривень 40 копійок за проведення повторної авто технічної експертизи) а всього 1928 гривень 80 копійок витрат за проведення експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30днів з дня його проголошення.

Суддя Коваленко В.П.