Ухвала суду № 41047288, 24.10.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"24" жовтня 2014 р. Справа № 926/194/14

Суддя Швець Микола Васильович, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ооліт», м. Сокиряни, на дії державної виконавчої служби Сокирянського РУЮ, у справіза позовомЧернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загонудо відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремдор"простягнення заборгованості - 7273,24 грн.представники не викликалисьВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Чернівецької області у справі № 926/194/14 від 26.03.2014р. задоволено позовні вимоги Чернівецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремдор" про стягнення заборгованості у розмірі 7273,24 грн. (6800,00 грн. основної заборгованості, 473,24 грн. пені) за договором на постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій № 267 від 01.09.2008 за період з травня по грудень 2013.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.05.2014р. вищевказане рішення скасоване в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремдор" на користь Чернівецького спеціального воєнізованого аварійно-рятувального загону 1700 грн. основної заборгованості та 73,81 грн. пені.

На виконання згаданого рішення судом видано Накази № 926/194/14 від 23.06.2014р.

23 жовтня 2014 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Ооліт» Бовкун Ф.І. звернувся зі скаргою на дії державної виконавчої служби Сокирянського РУЮ, згідно судових рішень № 926/194/14 та № 926/630/13.

У зв'язку з перебуванням судді Паскарь А.Д. в черговій щорічній відпустці та в порядку повторного автоматичного розподілу справу № 926/194/14 передано до провадження судді Швецю М.В. (розпорядження від 23.10.2014р.).

У відповідності до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 9.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - За змістом частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" і частини першої статті 121-2 ГПК розгляду господарським судом підлягають ті скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби, які подано прокурором або сторонами виконавчого провадження (стягувачем чи боржником), відкритого на підставі виданого господарським судом виконавчого документа; скарги ж, подані іншими, крім зазначених, особами розгляду в господарських судах не підлягають.

Згідно Наказів (виконавчих документів) № 926/194/14 від 23.06.2014р. виданих господарським судом Чернівецької області на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду № 926/194/14 від 28.05.2014р., судом достеменно встановлено, що ТОВ «Ооліт» не є ані боржником, ані стягувачем у справі № 926/194/14.

Тобто вимоги ТОВ «Ооліт», яке не є ані боржником, ані стягувачем у справі № 926/194/14 можуть бути розглянуті судом на загальних підставах у позовному провадженні.

Крім того, з прохальної частини скарги вбачається, що скаржник просить суд встановити факт та правомірність дій державної виконавчої служби Сокирянського РУЮ, щодо: 1). самовільної зміни однієї із сторін виконавчого провадження без рішення суду; накладення арешту на рахунки та касу підприємства ТОВ «Ооліт», яке не є стороною виконавчого провадження; стягнення коштів у сумі 5891,20 грн. з рахунку ТОВ «Ооліт», яке не є стороною виконавчого провадження по справі № 926/194/14; стягнення коштів у сумі 2042,55 грн. з рахунку ТОВ «Ооліт», яке не є стороною виконавчого провадження по справі № 926/630/13 за відсутністю: судового наказу, без відкриття виконавчого провадження та винесення «постанови про арешт коштів боржника»; ненадання ТОВ «Ооліт» на його вимогу податкової накладної. 2). Встановити факт дотримання державною виконавчою службою Сокирянського РУЮ ст.ст. 26.6; 6.1; 8.5; 11.1; 25.2 закону України «Про виконавче провадження». 3). Встановити, чи від дій державної виконавчої служби Сокирянського РУЮ була нанесена матеріальна шкода підприємству ТОВ «Ооліт» та чи постраждала від цього його ділова репутація.

Проте скаржник фактично звертається до суду з вимогою про встановлення певного факту, що виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи такі вимоги, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення його порушеного права. Заявлена скаржником вимога про встановлення певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді ані в позовному провадженні ані в межах ст. 121-2 ГПК, оскільки ця вимога є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Також слід зазначити, подана скарга подана на дії органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень по двох справах № 926/194/14 та № 926/630/13 одночасно, проте скарги які подані у відповідності до ст. 121-2 ГПК, у разі прийняття, мають розглядатись у межах окремої розглянутої господарським судом справи.

Відповідно до п. 9.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" - 9.12. За змістом статті 121-2 ГПК судові засідання у розгляді скарг на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів повинні проводитись господарськими судами окремо за різними справами. У разі подання скарги на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби у зведеному виконавчому провадженні, в якій об'єднано вимоги за кількома виконавчими документами в різних справах, розглянутих різними судами, господарський суд з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК має повернути таку скаргу для розділу заявником відповідних вимог та подання скарг у кожній справі окремо.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у прийнятті скарги належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись, п. 1 ч. 1 ст. 62, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

1. У прийнятті скарги відмовити.

2. Скаргу з додатками повернути скаржнику.

Суддя М.В. Швець