Рішення № 41047175, 02.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17684/14

02.10.14

За позовом

Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт»

До

Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

Про

стягнення 2 499 824,03 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

Від позивача – не з’явився;

Від відповідача – не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 499 824,03 грн., з яких: 2 433 843,54 грн. основний борг, 24 6054,15 грн. 3% річних, 41 375,34 грн. інфляційних втрат за договором №110601848/9 від 09.06.2011р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, послався на те, що у рахунку №129 від 28.04.2014р. не визначено строк його оплати, а отже строк виконання грошового зобов’язання не є простроченим, що виключає наявність правових підстав для застосування до відповідача положень ст. 625 ЦК України по нарахуванню сум інфляційних втрат та 3% річних. Також, відповідач зазначив, що до моменту погодження фінансових планів відповідача на 2012-2014 роки відповідач позбавлений можливості здійснення у вказані періоди фінансування оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором, оскільки таке фінансування не погоджено Засновником (НАК «Нафтогаз України») та не затверджено у встановленому порядку.

При вирішенні справи по суті, судом враховано, що Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» є правонаступником Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Так, згідно п. 1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК.

Відповідно до ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2011 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі – Замовник) та Державним підприємством «Полтавське управління геофізичних робіт» (надалі – Підрядник) було укладено договір №110601848/9 (надалі – Договір).

Відповідно до 1.1. Договору Підрядник зобов'язується у 2011 - 2012 роках виконати роботи, зазначені в пункті 1.2 цього Договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 1.2. Договору найменування роботи: Консультативні послуги в наукових і технічних галузях, суміжних з будівництвом (Проведення прострілювально - вибухових робіт в свердловинах ПСГ ДК «Укртрансгаз»). Обсяги робіт, вимоги до робіт визначені в Технічному завданні, яке наведене в додатку 1 до цього Договору. Роботи виконуються Підрядником в строки, вказані в календарному плані, який наведений в додатку 2 до цього Договору. Використання результатів робіт, отриманих за цим Договором, здійснюється Замовником на об'єктах - підземних сховищах газу (ПСГ).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» та чинного законодавства (п. 1.3 Договору).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та пред'явлення Підрядником рахунку на оплату виконаних робіт. Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень. До рахунку Підрядником додається акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк (термін) виконання робіт: з моменту підписання сторонами цього договору до 30 квітня 2012 року.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору Замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи.

Судом встановлено, що позивачем за період з 28.12.2011р. по 28.04.2012р. виконано комплекс промислово-геофізичних робіт в свердловинах, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: №16 від 28.12.2011р. на суму 194 245,20 грн., №17 від 25.01.2012р. на суму 384 225,40 грн., №18 від 25.01.2012р. на суму 55 698,00 грн., №19 від 25.01.2012р. на суму 25 556,40 грн., №20 від 29.02.2012р. на суму 122 940 грн., №21 від 13.03.2012р. на суму 394 487,64 грн., №23 від 30.03.2012р. на суму 471 606,36 грн., №25 від 28.04.2012 р. на суму 785 084,54 грн., Всього на загальну суму 2 433 843,54 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 29.04.2014р. на адресу Замовника разом з актом звірки розрахунків, позивачем був направлений рахунок на оплату №129 від 28.04.2014р. на суму 2 433 843,54 грн., копії підписаних актів здачі - приймання робіт, з вимогою про сплату вказаної заборгованості.

Проте Замовник не розрахувався з Позивачем на виконані роботи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач, зазначає, що в рахунку №129 від 28.04.2014р. не визначено строк оплати суми в розмірі 2 433 843,54 грн., а отже строк виконання грошового зобов’язання не є простроченим, що виключає наявність правових підстав для застосування до відповідача положень ст. 625 ЦК України по нарахуванню сум інфляційних втрат та 3% річних. Також, відповідач зазначив, що до моменту погодження фінансових планів відповідача на 2012-2014 роки відповідач позбавлений можливості здійснення у вказані періоди фінансування оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором, оскільки таке фінансування не погоджено Засновником (НАК «Нафтогаз України») та не затверджено у встановленому порядку.

Вказані заперечення судом визнаються не обґрунтованими, в силу наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором підряду.

Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов'язок виконати роботу, а замовник зобов’язаний її прийняти і оплатити.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання підрядних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт на підставі підписаного Сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт та пред'явлення Підрядником рахунку на оплату виконаних робіт.

Розрахунки здійснюються у безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень. До рахунку Підрядником додається акт здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.2 Договору).

Факт наявності боргу, який рахується за відповідачем суду доведений, що підтверджується актами здачі-приймання робіт: №16 від 28.12.2011р. на суму 194 245,20 грн., №17 від 25.01.2012р. на суму 384 225,40 грн., №18 від 25.01.2012р. на суму 55 698,00 грн., №19 від 25.01.2012р. на суму 25 556,40 грн., №20 від 29.02.2012р. на суму 122 940 грн., №21 від 13.03.2012р. на суму 394 487,64 грн., №23 від 30.03.2012р. на суму 471 606,36 грн., №25 від 28.04.2012 р. на суму 785 084,54 грн., Всього на загальну суму 2 433 843,54 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 29.04.2014р. на адресу Замовника разом з актом звірки розрахунків, був направлений рахунок на оплату №129 від 28.04.2014р. на суму 2 433 843,54 грн., копії підписаних актів здачі - приймання робіт, з вимогою сплатити заборгованість.

Отже, позивачем вчинені дії відповідно до умов п. 4.1, який визначає порядок здійснення оплати, вказані рахунки з вимогою про їх сплату були надіслані відповідачу 29.04.2014р., а отже строк виконання зобов’язання відповідача по сплаті суми заборгованості в розмірі 2 433 843,54 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати виконаних позивачем робіт, відповідачем суду надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 2 433 843,54 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов’язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 24 605,15 грн. та 41 375,34 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, ідентифікаційний код 30019801) на користь Державного підприємства «Полтавське управління геофізичних робіт» (36007, м. Полтава, вул. Заводська, буд. 16, ідентифікаційний код 00147921) 2 433 843 (два мільйони чотириста тридцять три тисячі вісімсот сорок три) грн. 54 коп. основного боргу, 24 605 (двадцять чотири тисячі шістсот п’ять) грн. 15 коп. 3% річних, 41 375 (сорок одну тисячу триста сімдесят п’ять) грн. 34 коп. інфляційних втрат, а також 49 996 (сорок дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 49 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.10.2014р.

Суддя І.І. Борисенко