Ухвала суду № 41046743, 22.10.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2960/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

представників позивача - Гудінової Н.С., Гонтар В.А., Бровченко Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

05.08.2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайтек" ЛТД звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представники позивача заперечили проти апеляційної скарги, решта сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 03.07.2014 року по 09.07.2014 року головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів та операцій Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області Волошенюк Є.А. проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування ТОВ "Скайтек" ЛТД від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень, травень 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.07.2014 року № 1934/1520094747, яким встановлено порушення:

- п.п. 190.1. ст. 190 ПК України, а саме ТОВ "Скайтек ЛТД" занижено суму податкових зобов'язань (а саме занижено базу оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України), чим завищено суму рядка 19 податкових декларацій з податку на додану вартість на суму 95224 грн, в тому числі по декларації за квітень 2014 року - 70537 грн та травень 2014 року - 24687 грн.;

- п.п. 190.1 ст. 190 та п.п. 188.1 ст. 188 ПК України, занижено суму податкових зобов'язань (а саме при реалізації автотранспортних засобів, не включено екологічний податок до собівартості реалізованих автотранспортних засобів), чим самим завищено суму рядка 19 податкових декларацій з податку на додану вартість на суму 4736 грн, по декларації за травень 2014 року;

- п.п. 200.4 ст. 200 ПК України, (встановлено завищення суми рядка 19 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на 73165 грн та занижено суму рядка 18 податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року на 72608 грн) завищено суму бюджетного відшкодування заявлену на розрахунковий рахунок платника банку в розмірі 73165 грн за квітень 2014 року.

На підставі виявлених порушень Вінницькою об`єднаною державною податковою інспекцією 28.07.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0018611502, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 143702 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 71852 грн.

На думку позивача вищевказане податкове повідомлення-рішення є незаконним, необґрунтованим та таким що підлягає скасуванню, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України та Митного кодексу України, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до п. 190.1ст. 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Водночас ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до пп.. 14.1.71 п. 14 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно п.п. 14.1.219 п. 14 ст. 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Як встановлено з матеріалів справи, причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) є ввезення товарів (автомобілі та запчастини) на митну територію України в обсягах більших від обсягів реалізації та надання посередницьких послуг в міжнародних перевезеннях на території України.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що ТОВ "Скайтек"ЛТД" при визначенні бази оподаткування податку на додану вартість операцій з поставки імпортованих на митну територію України вживаних автотранспортних засобів використано вартість поставки автотранспортних засобів, встановлену на основі домовленості з покупцем. Водночас, при розмитненні цього ж товару позивачем сплачено платежі з податку на додану вартість виходячи з митної вартості зазначеної ВМД з врахуванням акцизного збору, мита та митних зборів. При цьому ціни реалізації раніше імпортованих транспортних засобів на митній території України були нижчими від їх митної вартості.

Визначаючи заниження податкових зобов'язань на суму 95224 грн, податковий орган виходив із різниці між сумою податку на додану вартість сплаченій при імпорті та сумою податку на додану вартість при подальшій реалізації транспортних засобів. При цьому, нормативною підставою стало посилання відповідача на порушення позивачем п. 190.1 ст. 190 ПК України (реалізація на митній території України товарів за ціною нижче митної вартості).

Згідно з матеріалами справи, позивачем база оподаткування визначалася згідно з договірними цінами, які, в контексті вищезазначених положень рівноцінні звичайній ціні, але, як зазначено в акті перевірки від 16.07.2014 року № 1934/1520094747 та підтверджується ВМД, копії яких додані до матеріалів справи, є нижчими від митної вартості товару, визначеної при їх ввезенні на митну територію України.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України, товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом, а в свою чергу митний контроль у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Таким чином, митна вартість застосовується виключно для нарахування податків і зборів для товарів, які перебувають під митним контролем, оскільки у відповідності до ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

На підставі системного аналізу чинного законодавства колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що митна вартість та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортного товару не є тотожними. База обкладення ПДВ при реалізації товару на митній території України визначається виходячи з вартості товару, визначеної при продажі.

Окрім цього, чинним законодавством не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозяться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України. При цьому суд звертає увагу на помилковість застосування відповідачем до спірних правовідносин норми ст. 190 ПК України, оскільки така застосовується виключно при визначенні бази оподаткування для товарів, при ввезені їх на митну територію України, а не при їх подальшому продажі на території України.

Також, податковим органом було встановлено, що при аналізі собівартості автотранспортних засобів при їх реалізації у травні 2014 року, на порушення п. 190.1 ст. 190 та п.п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України при реалізації автотранспортних засобів TOB "Скайтек ЛТД", не нараховано податок на додану вартість (при реалізації автотранспортних засобів не включено екологічний податок до собівартості реалізованих автотранспортних засобів), тим самим занижено суму податкових зобов'язань, а саме: за травень 2014 року в розмірі 4736 грн.

При цьому, відповідно до пп. 240.2. ст. 240 ПК України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Статтею 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Виходячи з цього, екологічний податок є непрямим податком, який включається в ціну придбаного товару, то при реалізації автотранспортних засобів такий податок включений до собівартості реалізованих автотранспортних засобів, а тому твердження відповідача щодо завищення позивачем суми рядка 19 податкових декларацій з податку на додану вартість на суму 4736 грн, по декларації за травень 2014 року є безпідставними.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не дав належної оцінки обставинам справи та прийняв невірне рішення.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.