Ухвала суду № 41045869, 21.10.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1320/14

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Семенюка Г.В.

- Коваля М.П.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Управління охорони здоров'я Миколаївської державної адміністрації Хотіної Світлани Григорівни про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до начальника управління охорони здоров'я Миколаївської державної адміністрації про визнання дій неправомірними по несвоєчасному, неправдивому наданню відповіді на запит від 03.03.2014.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона зверталась до відповідача відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», але в строк, передбачений ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповіді не отримала. В порушення ст.14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач надав позивачу неповну та неправдиву інформацію, оскільки лист не містить відповідей на питання позивача.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова прийнята з порушенням норм процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову.

Оскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач листом від 03.03.2014 звернулась до відповідача, в якому відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просила надати їй відповіді на наступні питання: ким та коли були утворені комісії Управління охорони здоров'я для проведення перевірки її скарг, які конкретно були поставлені питання перед членами комісії, які документи складались за результатами перевірок.

Цей лист був отриманий відповідачем 07.03.2014, що підтверджується наданими відповідачем копією конверта та резолюцією Хотіної С.Г. про надання відповіді на запит.

12.03.2014 позивачу була надана відповідь (арк. с.16), в якій зазначено, що у серпні 2013 року, у зв'язку з черговим звернення позивача через недовіру до управління розгляд порушених питань щодо акредитації Снігурівської ЦРЛ було доручено провести перевірку на чолі з головним лікарем Баштанської ЦРЛ з виїздом до Снігурівського району та наказ і довідка. Наказ № 80 від 27.08.2013 «Про створення комісії на період проведення перевірки дій головного лікаря Снігурівської ЦРЛ», в якому зазначено, що на виконання доручення управління охорони здоров'я Миколаївської облдержадміністрації, щодо скарги громадянки ОСОБА_2 з приводу незадоволення результатами розгляду дій головного лікаря Снігурвської ЦРЛ створюється комісія для проведення перевірки у Снігурівській ЦРЛ. Довідкою від 29.08.2013 щодо комісійної перевірки з виїздом до Снігурівського району для розгляду звернення гр. ОСОБА_2 встановлено, що в ході розгляду звернення було встановлено, що факти викладені заявницею не знайшли свого підтвердження.

Відповідь на запит від 03.03.2014 позивач отримала 15.03.2014, що підтверджується штемпелем на конверті (арк. с.15) До листа від 12.03.2014 відповідачем було додано наказ про створення комісії, що є відповіддю на перше питання запиту позивача. В наказі та довідці (арк.с.17,18) було зазначено, що предметом комісійної перевірки є звернення ОСОБА_2 щодо незадоволення результатами комісійного розгляду попередніх звернень стосовно дій головного лікаря Снігурівської ЦРЛ, що є відповіддю на друге питання позивача стосовно, які питання були поставлені перед членами комісії. За результатами перевірки була складена довідка, що є відповіддю на третє питання позивача, щодо результатів перевірки.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на своє звернення від 03.03.2014 позивач отримала в установленому законом порядку, до відповіді були надані документи, які складались за результатами розгляду попередніх заяв позивача. Наявні у справі докази не дають підстав вважати, що відповідач при перевірці звернення ОСОБА_2 допустила протиправні дії чи бездіяльність, оскільки до відповіді по запиту від 03.03.2014 відповідач додав позивачу документи, які складались іншими уповноваженими особами при здійснення перевірок по попереднім скаргам позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939 від 13.01.2011 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

На підставі ч.5 ст.1 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання, захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав,свобод і законних інтересів.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що законодавцем відокремлено поняття інформації та публічної інформації.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Тобто, ознаками публічної інформації є готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації.

Відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про доступ до публічної інформації» метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що позивач звернувся до відповідача із запитом, в якому просила повідомити про результати розгляду її скарги, тому запитувана позивачем інформація не є публічною в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а фактично є зверненням (скаргою) про надання інформації згідно із Законом України «Про звернення громадян».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 ,212,254,263 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 червня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника Управління охорони здоров'я Миколаївської державної адміністрації Хотіної Світлани Григорівни про визнання дій неправомірними,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Семенюк Г.В.

Коваль М.П.