Рішення № 41045659, 15.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9765/14 15.10.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс»

до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування»

про стягнення 300 929, 00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Кальонов Д.Г.

від відповідача: Маслакова І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» про стягнення заборгованості за договором № 1312/11-ПРД на виконання робіт від 15.09.2011 р. у розмірі 177 225, 00 грн., а також 96 649, 65 грн. - пені, 8 861, 25 грн. - штрафу, 12 308, 64 грн. - 3 % річних, 5 884, 46 грн. - інфляційних збитків. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 р. порушено провадження у справі № 910/9765/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що роботи за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р. позивачем виконані з порушенням встановленого терміну та заперечує проти нарахування пені у розмірі 96 649, 65 грн.

При цьому, відповідач відзначає, що розмір пені за прострочення грошового зобов'язання за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р. становить 9 082, 78 грн.

Також відповідач подав додаткової пояснення до відзиву, у яких зазначає, що акт здачі-прийняття робіт № ОУ-0000521, який підписаний 31.12.2011 р. на суму 253 178, 00 грн. не підтверджує факт виконання робіт, оскільки роботи по стадії «Робоча документація» позивачем не передавались та на даний час є повністю невиконаними.

Розгляд справи переносився в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях по справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» та Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» укладено договір на виконання робіт № 1312/11-ПРД, за умовами якого позивач зобов'язався на підставі технічного завдання виконати комплекс робіт з розробки та узгодження проектної документації системи автоматизації, комплексної системи диспетчеризації та керування інженерними системами будинку, автоматизованої системи комерційного обліку на об'єкті державного підприємства «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» по вул. Хрещатик, 2 у місті Києві.

Відповідно до п. 3.1. договору термін виконання робіт за договором на стадії «Проект» - 16.09.2011 р. - 17.10.2011 р.; стадія «Робоча документація» - 24.10.2011 р. - 30.12.2011 р.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору належне виконання оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. У разі наявності недоліків робіт відповідач зобов'язаний надати письмові відмову від прийняття робіт протягом 10-ти робочих днів з дня отримання відповідного акту.

Згідно з п.п. 5.1., 5.3. договору для забезпечення робочого процесу відповідач сплачує на користь позивача аванс в розмірі 50 % від суми договору, що складає 126 589, 00 грн. Останній платіж у розмірі 50 % від суми договору, що становить 126 589, 00 грн. здійснюється відповідачем на користь позивача на підставі акту в п'ятиденний строк від дня його підписання, або від дня коли акт вважається підписаним.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що позивач зобов'язаний забезпечити якість проектних робіт відповідно до вимог стандартів, будівельних норм, правил влаштування електроустановок, норм технологічного проектування та інших нормативних актів.

У відповідності до п. 7.2. договору у разі несвоєчасної сплати вартості робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0, 065 % від несплаченої суми за кожен день прострочення, починаючи з сьомого дні прострочення. За прострочення понад тридцять днів від п'ятого дня прострочення додатково стягується штраф у розмірі 5 % від простроченої суми.

Договір, відповідно до п.10.1., набирає чинності з дня його підписання сторонами.

Відповідно до кошторису № 1 на проектно-вишукувальні роботи до договору № 1312/11-ПРД на виконання робіт від 15.09.2011 р. вартість робіт загалом становить 253 178, 00 грн.

31.12.2011 р. між сторонами підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000521 за договором № 1312/11-ПРД на виконання робіт від 15.09.2011 р. загальною вартістю 253 178, 00 грн.

Також судом встановлено, що 17.01.2012 р. Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» перераховано на користь відповідача грошові кошти у сумі 75 953, 00 грн. та 20.09.2012 р. перераховано 88 612, 50 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс».

При цьому, 25.09.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» повернуло Державному підприємству «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» грошові кошти у сумі 88 612, 50 грн., як помилково перераховані, що підтверджується відповідною банківською випискою.

06.03.2014 р. позивач звернувся до Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» з претензією про стягнення заборгованості за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідачем порушено зобов'язання за договором № 1312/11-ПРД на виконання робіт від 15.09.2011 р. в частині оплати вартості робіт, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 177 225, 00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач, в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що роботи за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р. позивачем у повному обсязі не виконані та фактично не передавались, підписаний сторонами акт не відображає дійсних обставин.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст.ст. 843, 844 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

У відповідності до ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 889 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За умовами договору № 1312/11-ПРД на виконання робіт від 15.09.2011 р. акт приймання-передачі виконаних робіт свідчить про належне їх виконання.

Варто відзначити, що в матеріалах справи міститься підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000521 за договором № 1312/11-ПРД, за змістом якого позивач передав, а відповідач прийняв виконання комплексу робіт з розробки та узгодження проектної документації систем: пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, газового пожежегасіння, спринклерного водяного пожежогасіння насосної станції, блискавозахист автоматизації, комплексної системи диспетчеризації та керування інженерними системами будівлі Державного підприємства «Український дім» по вул. Хрещатик, 2 у місті Києві на суму 253 178, 00 грн.

При цьому, вищевказаний акт скріплено печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» та Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» та не містить жодних зауважень щодо обсягу або/та якості робіт.

Щодо тверджень відповідача про надання Державним підприємством «Укрдержбудекспертиза» зауважень та пропозицій щодо пожежної безпеки проекту реконструкції будівель «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» по вул. Хрещатик, 2 у місті Києві, суд відзначає, що наданий відповідачем документ із такою назвою не містить ані підпису уповноваженої особи, ані дати його складання та, відповідно, не приймається судом до уваги у якості доказу в розумінні ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно складання експертного висновку щодо розгляду проектної документації проекту реконструкції будівель «Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» по вул. Хрещатик, 2 у місті Києві, суд звертає увагу, що останній складено 15.03.2012 р., тобто після підписання сторонами акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000521 за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р. та не підтверджує факт наявності будь-яких недоліків робіт станом на момент підписання вказаного акту.

Крім того, суд вважає за необхідне відзначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б свідчили про звернення відповідача до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» з приводу порушення останнім зобов'язань за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р. щодо якості, повноти або терміну виконання робіт.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача не підтверджені належними доказами та спростовуються наявними у справі документами.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Тож, здійснивши оцінку наявних у справі доказів та пояснень сторін за привалами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи приписи ст.ст. 4-3, 32, 35 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 96 649, 65 грн. - пені, 8 861, 25 грн. - штрафу, 12 308, 64 грн. - 3 % річних, 5 884, 46 грн. - інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем допущено прострочення терміну оплати виконаних робіт за договором № 1312/11-ПРД від 15.09.2011 р., приймаючи до уваги що доводи відповідача не зайшлим свого підтвердження в матеріалах справи, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про притягнення відповідача до відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача за період з 12.01.2012 р. (дата виникнення заборгованості) до 29.04.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно) розмір пені становить 96 649, 65 грн., 12 308, 64 грн. - 3 % річних та 5 884, 46 грн. - інфляційних втрат.

Розмір штрафу від простроченої суми становить 8 861, 25 грн.

В той же час, суд відзначає, що при розрахунку пені позивачем не дотримано вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Тож, здійснивши розрахунок пені за прострочення грошового зобов'язання за період з 12.01.2012 р. (дата виникнення заборгованості) до 12.07.2012 р. (граничний термін нарахування пені відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) судом встановлено, що розмір пені за вказаний період становить 13 463, 77 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бульвар Л.Українки, 26, літера А, код ЄДРПОУ 01422832), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техком-Сервіс» (04071, м. Київ, пров. Ярославський, 3-Б, код ЄДРПОУ 33941768) заборгованість у розмірі 177 225, 00 (сто сімдесят сім тисяч двісті двадцять п'ять грн. 00 коп.) грн., 8 861, 25 (вісім тисяч вісімсот шістдесят одна грн. 25 коп. 25 коп.) грн. - штрафу, 12 308, 64 (дванадцять тисяч триста вісім грн. 64 коп.) грн. - 3 % річних, 5 884, 46 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 46 коп.) грн. - інфляційних втрат, 13 463, 77 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят три грн. 77 коп.) грн. - пені та 4 354, 86 (чотири тисячі триста п'ятдесят чотири грн. 86 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.10.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.