Постанова № 41045178, 22.09.2014, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/623/14

Справа №754/13095/14-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.2014 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Мальченко О.В.

пери секретарі Яремус-Байсановій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії ,

в с т а н о в и в :

05.08.2014 р. представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва , в якому просив :

- визнати незаконними дії відповідача щодо застосування ним під час нарахування/перерахунку пенсій позивача положень Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів, якими у порушення та розріз, встановлених Конституцією України і Законами України вимог і норм, визначено розміри пенсій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при цьому, значно менші, ніж передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР для відповідної категорії громадян;

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати позивачу у порядку та розмірах, визначених вищезазначеним Законом без урахування неконституційних приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України державну пенсію як інваліду ІІІ групи , категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов'язати відповідача провести зазначені нарахування та перерахунки з 01 січня 2005 року до 24 листопада 2013 року .;

- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування, перерахунку та виплати позивачу у порядку та розмірах, визначених вищезазначеним Законом без урахування неконституційних приписів Бюджетних законів, а також підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України державну пенсію як інваліду ІІ групи , категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, де розмір пенсії за віком визначається у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зобов'язати відповідача провести зазначені нарахування та перерахунки з 25 листопада 2013 р. і до моменту винесення рішення по даній справі;

- зобов'язати відповідача перерахувати у подальшому позивачу, визначені ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону розміри пенсій, у зв'язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної групи осіб, починаючи з дня встановлення нового розміру;

- стягнути з відповідача на користь позивача в порядку негайного виконання, передбаченого ст. 256 КАС України, суму боргу за пенсійними виплатами, що виник за весь період невиконання вимог Законів України щодо нарахування та перерахунку пенсій позивача, передбачених ст. ст. 50, 54 вищевказаного Закону.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22.09.2014 р. року провадження в справі в частині позовних вимог за період з 01 січня 2005 р. до 24 листопада 2013 р. - закрито, позовні вимоги за період з 25 листопада 2013 р. по 05 лютого 2014 р. - залишені без розгляду .

В судове засідання позивач та його представник не з»явились , представником позивача направлено до суду клопотання, в якому він просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечувала , посилаючись на правомірність дій відповідача та відповідність нарахованого розміру пенсії нормам чинного законодавства ,у тому числі постанов Кабінету Міністрів України.

Заслухавши пояснення представника відповідача , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав .

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 25 листопада 2013 р. є інвалідом ІІ групи і має категорію 1 як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 та копією довідки МСЕК серії НОМЕР_2 (а. с. 16, 17).

06 червня 2014 року представник позивача за довіреністю звернувся до управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою про перерахунок пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України 230/96-ВР ( а.с.10-11 ) .

Листом від 18.06.2014 р. відповідач відмовив позивачу у проведенні вищезазначеного перерахунку ( а.с.12-14 ) .

Виходячи із змісту ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: - інвалідам II групи- 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 4 ст. 54 вказаного вище Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.

Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 63 Закону України «Про статусі і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 06.07.2014 р. № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема ст. 50, 54 вказаного Закону.

Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Вказана норма діє з 16.08.2014 року.

Таким чином, з 16.08.2014 року, розміри пенсій передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обмежується вимогами Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій, позивачу з 05.02.2014 року по 15.08.2014 року застосуванню підлягають норми ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України 230/96-вр..

Отже, проаналізувавши відповідні норми законодавства України суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання дій управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо відмови в проведені перерахунку та виплати пенсій в розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України № 230/96-ВР - є правомірною за період з 05.02.2014 року по 15.08.2014 року.

Позовна вимога про зобов'язання відповідача перераховувати в подальшому пенсії у вказаних розмірах відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України 230/96-вр , - не може бути задоволена в судовому порядку, оскільки КАС України не передбачено можливості захисту прав та інтересів осіб, які станом на момент звернення до суду не порушені, а тому в даній позовній вимозі - необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави, оскільки згідно ст. 5 Закону України „Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 18, 71, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України № 230/96-ВР - неправомірними за період з 05.02.2014 року по 15.08.2014 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити нарахування, перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 відповідно до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України 230/96-вр за період з 05.02.2014 року по 15.08.2014 року з урахуванням проведених виплат .

В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: