Вирок № 41045143, 13.10.2014, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1210/14-к

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

ВИРОК

Іменем України

13 жовтня 2014 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Борисової С.П.,

при секретарі Каширній О.Г.,

за участю: прокурора Мерва О.В., Чернишова О.С.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Виноградівка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніш не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

24 листопада 2003 року приблизно о 19 годині 30 хвилин неповнолітній мешканець с.м.т. Серпневе Тарутинського району Одеської області, ОСОБА_2, без мотошолома, керував не справно технічним, транспортним засобом марки «Дніпро-11», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому знаходився пасажир ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, також без мотошолома, тим самим ОСОБА_2 порушив п. 2.3. Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водій:

«а» перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

«б» бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

«г» під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Так, в порушення норм Правил дорожнього руху України, рухаючись на вищевказаному транспортному засобі, знаючи про те, що на боковому причепі, керованого ним мотоцикла, пошкоджена шина колеса, та не забезпечивши технічно справний стан транспортного засобу, рухався по вул. Красній, с.м.т. Тарутине Одеської області, в напрямку с. Підгірне Тарутинського району Одеської області, не урахувавши технічну несправність мотоцикла, дорожню обстановку, на повороті дороги не впорався з керуванням здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги праворуч, з подальшим наїздом боковим причепом мотоцикла на придорожнє дерево, розташоване неподалік домоволодіння, розташованого по вул. Красній, 361, с.м.т. Тарутине Одеської області. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки в середній третині, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинувачуваного. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Крім повного визнання обвинувачуваним ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина підтверджується показаннями потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 24 листопада 2003 року приблизно о 19 годині 30 хвилин він знаходився в якості пасажира, без мотошолому, у транспортному засобі марки «Дніпро-11», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував обвинувачений ОСОБА_2, який також був без мотошолома. На зазначеному транспортному засобі вони рухалися по вул. Красній с.м.т. Тарутине Одеської області, в напрямку с. Підгірне Тарутинського району. На повороті дороги ОСОБА_2 не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїжджої частини дороги праворуч, з подальшим наїздом боковим причепом мотоцикла на придорожнє дерево. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому обох кісток правої гомілки в середній третині. Також потерпілий в ході судового розгляду заявив про те, що не має до обвинувачуваного ОСОБА_2 претензій матеріального або морального характеру. Просив суд суворо обвинуваченого ОСОБА_2 не наказувати.

Таким чином, усі вищевикладені докази повністю узгоджуються між собою та відповідають один одному і аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального висновку в сукупності з дослідженими в суді доказами, дозволяє суду дійти висновку про винність ОСОБА_2 в скоєнні ним вказаного злочину.

Суд вважає, що вивчені в судовому засіданні докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.

Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 діючи в порушення п.п. 2.3 а), б), г), Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, які відповідно передбачають, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів, 24 листопада 2003 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, без мотошолома, керував технічно не справним транспортним засобом марки «Дніпро-11», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в якому знаходився пасажир ОСОБА_3, також без мотошолома, знаючи проте, що на боковому причепі, керованого ним мотоцикла, пошкоджена шина колеса, та не забезпечивши технічно справний стан транспортного засобу, рухаючись по вул. Красній с.м.т. Тарутине, в напрямку с. Підгірне Тарутинського району Одеської області, не урахувавши технічну несправність мотоцикла, дорожню обстановку, на повороті дороги не впорався з керуванням здійснив виїзд за межі проїзної частини дороги праворуч, з подальшим наїздом боковим причепом мотоцикла на придорожнє дерево, внаслідок чого ОСОБА_3 були завдані тяжкі тілесні ушкодження.

Тому суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення обвинуваченим ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 тяжкі тілесні ушкодження.

Сукупність наведених і вивчених в судовому засіданні доказів, дає суду підстави прийти до однозначного висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_2 складаються в прямому причинному зв'язку з негативними наслідками, які настали для потерпілого, яких можна було б уникнути в разі дотримання ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, і, аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою та достатніми для постановлення вироку.

Таким чином, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 в скоєнні злочину і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин, вчинений з необережності.

ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 разом з матір'ю та батьком і за місцем проживання характеризується задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_2 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та не перебуває на обліку у лікаря-психіатра; раніше не судимий і до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. ).

Крім того, судом враховується, що при розгляді цієї кримінальної справи потерпілим ОСОБА_3 до обвинуваченого не пред'являлися претензії матеріального і морального характеру.

До обставин, які згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин у неповнолітньому віці.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2, суд не вбачає.

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини наявної кримінальної справи, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_2, тяжкість вчиненого ним злочину, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

У той же час у судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 на момент вчинення злочину був неповнолітнім.

31 травня 2005 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про амністію» № 2591-ІV (далі - Закон), який набув чинності 23 червня 2005 року, тобто після вчинення ОСОБА_2 злочину.

Статтею 6 зазначеного Закону передбачено, що слід звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання цим Законом чинності.

Відповідно до п. «а» ст. 1 зазначеного Закону звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Таким чином, як було зазначено вище, обвинувачений ОСОБА_2 скоїв злочин з необережності, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, який скоєно ним у тверезому стані до вступу в законну силу ЗУ «Про амністію в 2005 році», позов про відшкодування, завданої злочином шкоди потерпілим не заявлявся, до набрання законної сили зазначеним Законом ОСОБА_2 вчинив злочин у неповнолітньому віці і дана обставина судом встановлена в стадії судового розгляду кримінальної справи, тобто судом установлено наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене ОСОБА_2 діяння, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне постановивши обвинувальний вирок, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити у вигляді застави, яка підлягає поверненню після припинення дії запобіжного заходу.

Судом не вирішується питання про речові докази у справі в силу ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду, а в даному випадку сторонами кримінального провадження речові докази суду не надавались, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для вирішення питання про долю речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-375 КПК України, Законом України «Про амністію в 2005 році», суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі звільнити на підставі п. «а» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію в 2005 році» № 2591-ІV від 31.05.2005 р., ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді застави.

Після припинення дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, тобто після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) суму застави у розмірі 24 360,00 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок), що внесена ним згідно квитанції № 26 від 28 квітня 2014 року в Одеському облуправлінні ПАТ «Ощадбанк» у справі № 514/641/14 на розрахунковий рахунок Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області ( р/р 37310014000123, код отримувача 26302945, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку отримувача 828011).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

СУДДЯ

Арцизького районного суду С.П. Борисова