Ухвала суду № 41044305, 04.09.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1345/2014(м)

241/83/14-ц

Єдиний унікальний номер 241/83/14-ц

Номер провадження 22-ц/775/1345/2014(м)

Категорія 19 Головуючий у 1 інстанції Трегубенко С.В.

Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів Попової С.А., Супрун М.Ю.

при секретарі Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення вартості автомобіля,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року позивач ПАТ «КБ «Надра» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16 серпня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (в подальшому змінено найменування банку на ПАТ «КБ « Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір «Автопакет» № 201/2007/980/10-КА/65, згідно якого останній отримав кредит в сумі 58 960 грн. з терміном погашення до 15 серпня 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,40 % річних. 02 липня 2010 року сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору, за умовами якої щомісячна сума мінімально необхідного платежу визначається графіком з кінцевим терміном повернення кредиту 13 серпня 2015 року.

Відповідно до кредитного договору «Автопакет» № 201/2007/980/10-КА/65 від 16 серпня 2007 року (п.3) та додаткової угоди № 1 від 02 липня 2010 року до нього (п.3.2.1) відповідач ОСОБА_3, як поручитель, зобов'язалася відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом 15 листопада 2013 року складає 71 238,05 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

У зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили стягнути з позивача ПАТ «КБ «Надра» ринкову вартість заставного автомобіля марки Шевролет модель Авео ТС58Ц 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, яка за висновком авто товарознавчої експертизи № 254 від 11 липня 2014 року складає 64 644,81 грн.

В обґрунтування посилалися на те, що 12 серпня 2011 року ОСОБА_2 за домовленістю передав банку на тимчасове зберігання до погашення заборгованості заставний автомобіль, про що представником банку було складено відповідний акт. Однак, того ж дня автомобіль, перебуваючи на стоянці банку в м. Донецьку, згорів. Згідно акту про пожежу імовірною причиною пожежі автомобіля зазначена його технічна несправність. Проте, при передачі автомобіля останній був ретельно оглянутий представником банку, перевірено усі вузли, агрегати, паливо та електрообладнання і ніяких пошкоджень, окрім подряпин на задньому бампері, виявлено не було.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 25 липня 2014 року позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 71 238,05 грн., з яких 46 102,13 грн. заборгованість за кредитом; 20 307,69 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 2399,79 грн. - пеня за прострочену сплату кредиту; 2197,76 грн. - пеня за прострочену сплату нарахованих відсотків; 50,32 грн. - сума індексації за прострочену оплату кредиту; 180,36 грн. - сума індексації за прострочену оплату відсотків; в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 712,38 грн., а всього 71 950 грн. 43 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задоволено, стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь ОСОБА_2 ринкову вартість автомобілю марки Шевролет модель Авео ТС58Ц 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у сумі 64 644,81 грн., судовий збір у розмірі 244 грн., а всього 64 888,81 грн.

Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» судовий збір в дохід держави у розмірі 404,88 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ПАТ «КБ «Надра» про стягнення заборгованості по кредитному договору, задовольнити їх позовні вимоги по зустрічному позову шляхом стягнення з ПАТ «КБ «Надра» різниці між заборгованістю по кредитному договору станом на серпень 2011 року та вартості заставного автомобіля в розмірі 18 542,68 грн.

В обґрунтування посилаються на те, що позивач не здійснив ніяких дій щодо заміни втраченого автомобіля, тому відповідно до ст. 592 ЦК України подальше виконання зобов'язань щодо користування кредитом, а саме проценти, комісійні та інші платежі виконанню не підлягають.

Рішення суду в частині укладення договору кредиту та договору поруки, наявності заборгованості з повернення кредиту, розміру заборгованості сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності представника позивача ПАТ «КБ «Надра», який про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

. 11 ? ? , до положень , ? , ?, ? ? . ? .3 .10, .1 .60 ' , ? ? .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення ринкової вартості автомобіля, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнавав встановленим, що право заставодавця у зв'язку із втратою предмета застави, який перебував на зберіганні у заставодержателя, порушено, а тому підлягає захисту.

З такими висновками колегія суддів не може не погодитися, оскільки вони відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом, 16 серпня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра» (в подальшому змінено найменування банку на ПАТ «КБ « Надра») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір «Автопакет» № 201/2007/980/10-КА/65, згідно якого останній отримав кредит в сумі 58 960 грн. з терміном погашення до 15 серпня 2014 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,40 % річних.

02 липня 2010 року сторонами була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору «Автопакет» № 201/2007/980/10-КА/65, який викладено у новій редакції. Пунктом 1.1 кредитного договору встановлено, що розмір мінімально необхідного щомісячного платежу визначається графіком, з кінцевим терміном повернення кредиту 13 серпня 2015 року.

Відповідно до кредитного договору відповідач ОСОБА_3 є поручителем, яка згідно п.п. 3.2.1, 3.2.2 кредитного договору безвідривно та безспірно зобов'язується відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору. Поручитель відповідає перед банком у тому ж об'ємі, що і позичальник, як солідарні боржники.

Крім того, відповідно до п.3.1.1 кредитного договору в якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, позичальник передав в заставу автомобіль марки Шевролет модель Авео ТС58Ц 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість якого за домовленістю сторін визначена в розмірі 73 700 грн.

У зв'язку з порушенням ОСОБА_2 обов'язків за кредитним договором, станом на 15 листопада 2013 року утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку становить 71 238,05 грн., з яких: 46 102,13 грн. заборгованість за кредитом, 20 307,69 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 2399,79 грн. та 2197,76 грн. пеня за прострочену сплату кредиту і нарахованих відсотків, 50,32 грн. та 180,36 грн. індексація за прострочену оплату кредиту і відсотків.

Поняття застави, як засобу забезпечення виконання зобов'язання, надане у ст. 572 ЦК України, полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Обов'язки володільця предмета застави, яким може бути не лише одна із сторін договору, а й третя особа, якщо це випливає із договору або закону, передбачені ч.1 ст. 587 ЦК України. Зокрема, особа, яка володіє предметом застави, зобов'язана вживати заходи необхідні для збереження предмета застави; утримувати предмет застави належним чином; негайно повідомляти іншу сторону договору застави про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави.

Звільненим від виконання таких обов'язків володілець застави може бути лише якщо це передбачено у договорі між сторонами.

За положеннями ч.3 ст. 587 ЦК України, якщо предмет застави був втрачений, зіпсований, пошкоджений або знищений під час його перебування у володінні кредитора-заставодержателя з його вини останній зобов'язаний відшкодувати заставодавцю завдані збитки. Обов'язки заставодержателя щодо відшкодування заставодавцеві реальних збитків та упущеної вигоди передбачені також у ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про заставу».

З матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2011 року ОСОБА_2 передав представнику банку ВАТ КБ «Надра» Собко І.А. автомобіль 58 2007 , 3427 , про що було складено відповідний акт.

Згідно акту про пожежу заставний автомобіль марки Шевролет модель Авео ТС58Ц 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в той же день, 12 серпня 2011 року, згорів.

За висновком судової авто товарознавчої експертизи № 254 від 11 липня 2014 року ринкова вартість автомобіля марки Шевролет модель Авео ТС58Ц 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 64 644,81 грн.

За таких підстав, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про стягнення з ПАТ КБ «Надра» на користь відповідача ОСОБА_2 ринкової вартості заставного автомобіля в розмірі 64 644,81 грн..

Доводи апеляційної скарги відповідачів про неправильне застосування судом норм матеріального права є необґрунтованими.

Положення ст. 592 ЦК України спрямовані на захист прав заставодержателя від незаконних дій з боку заставодавця і в певних випадках заставодержатель наділяється правом вимагати від боржника дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 592 ЦК України, на яку посилаються апелянти, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою у разі втрати предмета застави за обставин, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець не замінив або не відновив предмета застави.

Застава, як акцесорне зобов'язання, яке забезпечує основне зобов'язання, припиняється з припиненням цього основного зобов'язання. Крім цього, ч.1 ст. 593 ЦК України передбачені спеціальні підстави припинення застави.

Зокрема, на вимогу заставодавця дострокове припинення застави може мати місце у разі грубого порушення заставодержателем обов'язків по забезпеченню збереження заставленого майна та його захисту від дій третіх осіб, якщо за договором заставлене майно знаходиться у заставодержателя.

Заставодавець, і ці обставини сторонами в судовому засіданні не оспорюють ся, не звертався до банку із вимогою про дострокове припинення застави у зв'язку із втратою заставного майна - автомобіля.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про застосування до спірних правовідносин положень ст. 592 ЦК України, такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам, згідно зі ст.212 ЦПК України, та постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 25 липня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: