Постанова № 41043416, 23.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2014 р. Справа № 908/2300/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - Михайловський А.С. (дов. №01/02-17/02190 від 23.07.2014 р.), Лисенко Є.А. (дов. №01/02-17/02186 від 23.07.2014 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2950З/1-8) на рішення господарського суду Запорізької області від 14 серпня 2014 року у справі

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до Дочірнього підприємства "Енерго-Експорт" товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Експорт", м. Запоріжжя

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просив суд внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.07.2003 р. за №362, укладеного між сторонами, виклавши пункти 1.6. та 3.1. вказаного договору в наданій редакції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 р. у справі №908/2300/14 (суддя Мойсеєнко Т.В.) позов задоволено.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог; судові витрати покласти на позивача.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2014 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, що була направлена відповідачу на юридичну адресу зазначену в апеляційній скарзі, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Представник позивача в судовому засіданні проти розгляду скарги за відсутності представника відповідача не заперечує. Вважає, що, оскільки ДП "Енерго-Експорт" ТОВ "Енерго-Експорт" ініціювало апеляційний розгляд, воно мало можливість отримати інформацію про час та місце розгляду справи з Єдиного державного реєстру судових рішень або в інформаційному центрі Харківського апеляційного господарського суду. Крім того, зазначає, що відповідач отримував кореспонденцію, що направлялась на його юридичну адресу під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2003 р. між Запорізькою міською радою (орендодавець) та ДП "Енерго-Експорт" ТОВ "Енерго-Експорт" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 01.07.2003 р. в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 362, відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2135 га за адресою: м. Запоріжжя, схрещення вул. Української та вул. Гончарова, для будівництва автозаправної станції (а.с.12-13).

Грошова оцінка земельної ділянки, згідно п.1.6. договору, становить 1210438,25 грн. в цінах 2002 року.

Пунктами 3.1., 3.2. договору визначено розмір орендної плати за користування земельною ділянкою та порядок її внесення. Так, розмір орендної плати за земельну ділянку за один календарний рік становить - 12104,38 грн.

Термін дії договору встановлений пунктом 2.1. - до 30.11.2049 р.

Рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 р. за №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, затверджено базову вартість 1 кв. м землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 р., значення коефіцієнтів місцерозташування та впливу локальних факторів, а також впроваджено оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки.

Рішенням Запорізької міської ради від 27.07.2011 р. за №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення м. Запоріжжя" затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя.

Зокрема, рішенням встановлено, що розмір орендної плати визначається згідно формули О=П*К*К1 , де О - розмір орендної плати, П - розмір земельного податку, визначений згідно вимог Податкового кодексу України, К - коефіцієнт, визначений даним рішенням, К1 - коефіцієнт індексації. Значення коефіцієнту К для земельних ділянок міста Запоріжжя, на яких здійснюється торгівля нафтопродуктами, встановлено 4.

Рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. за № 37 "Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 р. № 16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", збільшено коефіцієнт "К" до 6.

Згідно з п. 2 ст. 20, п. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна оцінка земельної ділянки, наданої в оренду за договором від 09.06.2003 р., відповідно до витягу з технічної документації становить 1542430,75 грн. (а. с. 19), а розмір орендної плати за земельну ділянку з урахуванням коефіцієнту, визначеному рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 р. за № 37, складає 92545,84 грн. (а. с. 32).

З метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства позивач листом-пропозицією від 22.11.2013 р. за №01/02-32/03759 звернувся до відповідача з пропозицією розглянути та підписати додаткову угоду до договору, для чого направило два примірника додаткової угоди та два примірника розрахунку орендної плати (а.с.16-18).

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.01.2014 р. пропозицію було надіслано на юридичну адресу відповідача: м. Запоріжжя, вул. Українська, б. 58, яка станом на 05.06.2014 р. є адресою місцезнаходження відповідача згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15).

Відповідач вказану пропозицію не отримав.

В зв'язку з відсутністю можливості укласти додаткову угоду з контрагентом за загальними правилами та вважаючи, що не укладення додаткової угоди порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади, Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом про внесення змін до договору оренди землі шляхом викладення пункту 3.1 договору в наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 53667 грн. 67 коп. 92545,84 грн. (дев'яносто дві тисячі п'ятсот сорок п'ять грн. 84 коп.), що складає шість відсотків нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції визнав доведеною наявність у позивача права вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 3.4. договору сторони обумовили, що орендна плата підлягає індексації згідно чинного законодавства.

Базою оподаткування згідно з п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до пункту 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із ст. 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, а також затвердження конкретних ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України віднесено п. 35 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключеної компетенції сільської, селищної, міської рад, яка реалізується шляхом прийняття відповідних рішень на пленарних засіданнях ради.

За приписами ч. ч. 1,2 ст. 18, ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Виходячи з наведених положень законодавства, затвердження нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати відноситься до виключної компетенції відповідної місцевої ради. При цьому, мінімальний граничний розмір орендної плати залежить від розміру земельного податку, який, у свою чергу, обчислюється від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати їх розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Враховуючи наведене, для внесення змін до договору згідно вимог чинного законодавства необхідна наявність відповідних рішень міської ради, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розрахунку розміру орендної плати, направлення стороні пропозиції.

Рішення Запорізької міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними.

В матеріалах справи наявні витяг з технічної документації та розрахунок розміру орендної плати.

Пропозиція щодо змін умов договору здійснена позивачем відповідно до вимог чинного законодавства.

Господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що запропоновані відповідачу для внесення змін у договір розміри нормативної грошової оцінки землі та орендної плати відповідають вимогам чинного законодавства та рішенням Запорізької міської ради від 03.03.2008 р. № 79, від 27.07.2011 р. № 16, від 26.06.2012 р. №37.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є правомірними, підтвердженими належними доказами, а позиція зволікання орендарем виконання умов договору та рішення органу місцевого самоврядування спричинила виникнення обставин, відповідно до яких розмір орендної плати за спірним договором не був приведений до належного рівня.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що суд прийняв оскаржуване рішення за відсутності його представника, неправомірно відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи. Позбавлення відповідача можливості взяти участь в судовому процесі призвело до порушення його прав та інтересів, що є підставою для скасування рішення у даній справі.

Вказані твердження апелянта колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2014 р. за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено, зобов'язано відповідача до наступного судового засідання надати суду зазначені документи, явку в судове засідання уповноваженого представника відповідача визнано обов'язковою, попереджено сторони про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом.

В порушення приписів процесуального закону, відповідач вимоги ухвали суду від 17.07.2014 р. не виконав, 13.08.2014 р. надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість направлення в судове засідання свого представника.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно залишив вказане клопотання без задоволення, оскільки відповідачем не було аргументовано та не було надано суду документальних доказів поважності причин неможливості забезпечити явку свого представника у судове засідання, а також неможливості направити іншого представника для участі в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що господарським судом під час розгляду справи було створено необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а вищевказані дії відповідача свідчать про зловживання своїми процесуальними правами.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 р. у справі №908/2300/14 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 14.08.2014 р. у справі №908/2300/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 23.10.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.