Рішення № 41043283, 16.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19548/14 16.10.14

За позовом Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони УкраїнидоДержавного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва"провідшкодування шкоди в розмірі 730,80 грн.Суддя Головатюк Л.Д.

Представники сторін:

Від прокуратури:Козакевич О.С. (посв. № 024840 від 11.03.14)Від позивача:Калюжний А.П. (дов. № 220/707/д від 10.10.14)Від відповідача:Піддубний С.В. (дов. № 191 від 11.08.14)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов'язання Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" усунути порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища та стягнення 17880,00 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, незаконними діями відповідача, які полягали у засміченні земельної ділянки Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2014 порушено провадження у справі №910/19548/14 та призначено до розгляду на 01.10.2014.

01.10.2014 в судовому засіданні оголошено перерву на 16.10.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 16.10.2014 з'явилися представники прокуратури, позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.

Представник прокуратури подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог до суми 730,80 грн., оскільки станом на день розгляду справи відповідно до акту обстеження території від 14.10.2014 сміття вивезене з території відповідача. В цій частині позивач та представник прокуратури позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Враховуючи правила ст. 22 ГПК України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог, а спір розглядається, виходячи зі збільшеної ціни позову.

При розгляді даної заяви суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України " Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.2010 № 01-08/369, в яких зазначено, що в разі збільшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача проти позову заперечував.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши думку представників прокуратури, позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Статтею 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що органи прокуратури уповноважені звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою, проведеною Дарницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері спільно із спеціалістом з військової частини А0297, виявлені порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які дають підстави для представництва Дарницьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в господарському суді м. Києва інтересів держави в особі держави у формі звернення до суду з цим позовом та участі прокурора в його розгляді.

Статтями 10, 40, 50, 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» на міністерства, відомства, підприємства, установи та організації покладено обов'язок здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище.

Згідно ст.ст. 17, 21, 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України; виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Перевіркою встановлено, що на території Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське Управління механізації і будівництва» (м. Київ, вул. Бориспільська, 181, код СДРПОУ 08259275) розташована нежитлова будівля, власником якої є Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське Управління механізації і будівництва».

В ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та обстеження земельної ділянки від 21.07.2014 слідує, що при обстеженні території Державного підприємства Міністерства оборони України «Київське Управління механізації і будівництва» виявлено складування будівельних та побутових відходів, що призвело до засмічення земельної ділянки загальною площею 8 м. кв.

Розмір завданої навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок засмічення земельних ресурсів розраховано відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 № 171, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 285/2725 від 05.05.1998, в редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 № 149 (далі - Методика).

Термін "засмічення" визначено Методикою як наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. Відповідно до пункту З цієї Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Отже, приписи Методики свідчать про наявність правових підстав для застосовування відповідальності за засмічення земельної ділянки при розміщенні на відкритому ґрунті предметів і матеріалів без дозволу.

Згідно розрахунку, виконаного на підставі Методики розмір шкоди від засмічення земельної ділянки вказаними відходами станом на день звернення з даним позовом до суду складав 17880 грн. (довідка спеціаліста-еколога щодо розрахунку шкоди від засмічення земельної ділянки додається).

У зв'язку з вищевикладеним порушення екологічного законодавства, що призвело до завданню шкоди від засмічення земельної ділянки вказаними відходами допущено з вини посадових осіб Державне підприємство Міністерства оборони України «Київське Управління механізації і будівництва», тобто Відповідача.

В судовому засіданні прокуратура подала суду докази того, що відповідач убрав сміття зі своєї території, а відтак зменшена шкода навколишньому середовищу і відповідно сума позову зменшена до 730,80 грн.

Відповідно до ст. 153 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний: використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності; ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності; здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання; відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Згідно ст.ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні норм екологічної безпеки; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд та інших об'єктів.

Статтею 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

За ст. 33 Закону України «Про відходи» зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Відповідно до п. «з», п. «л» ст. 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та дотримуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі. Пунктом "в" частини першої статті 211 названого Кодексу унормовано, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Статтею 35 Закону України «Про охорону земель» та ст. 211 Земельного кодексу України на землекористувачів земельних ділянок покладений обов'язок проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Аналогічні норми викладені в ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якою визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, в повному обсязі.

Отже, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Таким чином, відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов землекористування, в тому числі засмічення земель та зумовлює виникнення правових наслідків у вигляді стягнення шкоди.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Проте, до цього часу завдані довкіллю збитки відповідачем добровільно не відшкодовані.

У даному випадку шкода полягає у тривалому знаходженні на земельній ділянці будівельного та побутового сміття, що призводило до потрапляння в ґрунт, ґрунтові води та атмосферне повітря речовин, що виробляються внаслідок впливу фізичних факторів на відходи (гниття, окислення, розчинення тощо). Засмічення земельної ділянки виникло в результаті несанкціонованого розміщення безпосередньо Відповідачем відходів на відкритому ґрунті.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника Дарницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 181, код ЄДРПОУ 08259275) на розрахунковий рахунок 33114331700003, одержувач: УДКСУ у Дарницькому районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38021179, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019(код бюджетної класифікації 24062100) шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу в розмірі 730(сімсот тридцять) грн. 80 коп.

3. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Київське управління механізації і будівництва" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 181, код ЄДРПОУ 08259275) в дохід державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 23.10.2014