Рішення № 41043245, 16.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13959/14

16.10.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного підприємства “Юлана”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд”

про стягнення 4 179,73 грн.

за участю представників:

від позивача:

не з’явився

від відповідача:

не з’явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне підприємство “Юлана” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” про стягнення заборгованості в розмірі 4 179,73 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № ЮК474 від 23.01.2014 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” утворилась заборгованість в сумі 4 179,73 грн.

У позові Приватне підприємство “Юлана” просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” заборгованість за поставлений товар в сумі 3 349,15 грн., пеню в сумі 207,56 грн., 10 % штрафу в сумі 334,91 грн. та 3 % річних у сумі 288,11 грн., а всього – 4 179,73 грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання.

У минулих судових засіданнях представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

23.01.2014 р. між Приватним підприємством “Юлана” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” (покупець) був укладений договір № ЮК474 (договір).

Згідно з п 1.1 вказаного договору постачальник постачає і передає у власність покупцю, а покупець приймає та оплачує товари згідно з замовленнями покупця та товаросупровідною документацією.

Постачальник повинен постачати товари протягом 2 робочих днів з моменту погодження заявки.

Ціна, асортимент, номенклатура, кількість товару визначається на підставі узгодженої та підписаної сторонами специфікації. Сума договору складається з суми усіх платежів за ним у відповідності до видаткових або товарно-транспортних накладних (п.п. 2.1, 3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору оплата виконується протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, поставив відповідачу товар на загальну суму 3 349,15 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЮК000000216 від 24.01.2014 р.

Однак, відповідач зі свого боку зобов'язання в частині оплати товару не виконав.

Отже, судом встановлено, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у сумі 3 349,15 грн., що підтверджується видатковою накладною № ЮК000000216 від 24.01.2014 р. та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості за поставлений товар суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 3 349,15 грн. грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором пеню у сумі 207,56 грн. за період з 08.02.2014 р. по 27.06.2014 р. та 10 % штрафу в сумі 334,91 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Як вбачається з умов договору, відповідно до п. 3.5 договору у разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на ммент прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Якщо покупець прострочив сплату за отриману партію товару більш, ніж на 10 календарних днів, постачальник має право вимагати сплати штрафу у розмірі 10% від суми прострочення оплати та призупинити постачання наступних партій товару до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та в односторонньому порядку виконання договору.

Сторони домовилися, що до нарахування, сплати та стягнення пені, штрафу та збитків застосовується строк позовної давності тривалістю 3 роки.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, а також суму штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості пеню у сумі 207,56 грн. за період з 08.02.2014 р. по 27.06.2014 р. та 10 % штрафу в сумі 334,91 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 288,11 грн. за період з 08.02.2014 р. по 27.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладених сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Разом з тим, провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, а саме – 38,54 грн. за період з 08.02.2014 р. по 27.06.2014 р.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства “Юлана” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” про стягнення 4 179,73 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” (03040, м. Київ. вул. Бурмістенка; буд. 13, офіс 3, код ЄДРПОУ 38606387) на користь Приватного підприємства “Юлана” (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94 А, корпус № 3, літера В, приміщення № 2; код ЄДРПОУ 31470096) 3 349 (три тисячі триста сорок дев’ять) грн. 15 коп. основного боргу, 207 (двісті сім) грн. 56 коп. – пені, 334 (триста тридцять чотири) грн. 91 коп. – 10 % штрафу, 38 (тридцять вісім) грн. 54 коп. – 3 % річних.

У решті позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авсон Трейд” (03040, м. Київ. вул. Бурмістенка; буд. 13, офіс 3, код ЄДРПОУ 38606387) на користь Приватного підприємства “Юлана” (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94 А, корпус № 3, літера В, приміщення № 2; код ЄДРПОУ 31470096) 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 91 коп. судового збору.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 16 жовтня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 21 жовтня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна