Ухвала суду № 41043154, 21.10.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" жовтня 2014 р. Справа № 906/1632/13.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Давидюка В.К., розглядаючи скаргу на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області у справі

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира

До: Житомирської міської ради (м. Житомир)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

1. Військова частина А3749 ( м. Житомир);

2. Міністерство оборони України (м. Київ);

3. Головне управління Держземагенства у Житомирській області (м. Житомир)

про визнання частково недійсним рішення №307 від 09.02.2012 р.

за участю:

- від стягувача (заявника): Капелюх В. О. - дов.№6121 від 09.12.2013р.;

- від боржника:не з'явився;

- від третьої особи 1: не з'явився;

- від третьої особи 2: не з'явився;

- від третьої особи 3: не з'явився;

- від відділу ДВС: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 21.01.14р. у даній справі №906/1632/13 позов задоволено; визнано недійсним рішення Житомирської міської ради від 09.02.2012р. №307 "Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень міської ради" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та надання земельної ділянки в постійне користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Житомир, площею 69,3259га., а також стягнуто з Житомирської міської ради на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира 1147,00грн. витрат по сплаті судового збору.

На примусове виконання зазначеного рішення видано наказ №906/1632/13 від 24.03.14р.

07.08.14р. до господарського суду надійшла скарга на дії органу ДВС, в якій стягувач - Квартирно-експлуатаційного відділ м. Житомира - просить суд визнати незаконними дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №906/1632/13, а саме:

1) визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№44162943 від 29.07.2014 р. на виконання наказу господарського суду №906/1632/13 від 24.03.2014р. про стягнення з Житомирської міської ради на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира 1147,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

2) зобов'язати відділ примусового виконання рішення управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області вжити заходів передбачених законом по виконанню наказу №906/1632/13 від 24.03.2014 р.

На підтвердження даної скарги заявник посилається на те, що КЕВ м. Житомира 04.04.2014р. пред'явив наказ до виконання в Головне управління Державної казначейської служби у Житомирській області в силу п.2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження". Але вказаний наказ був повернутий у зв'язку з відсутністю рахунків на ім'я боржника. Надалі наказ №906/1632/13 було пред'явлено до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області. Проте, 29.07.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження". З огляду на викладене, заявник вважає, що відділом примусового виконання рішень управління ДВС не здійснено дій щодо вжиття заходів примусового виконання рішення суду, що порушує приписи ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" .

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справа №906/1632/13 перебувала в провадженні судді Соловей Л. А., у якої з 13.05.2014 р. закінчилися повноваження судді.

На підставі викладеного вище, керуючись п.3.1.13, 3.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. № З0, здійснено автоматичний розподіл скарги на дії органу ДВС у справі №906/1632/13, в результаті якого вказана справа передана для розгляду судді Давидюку В.К.

16.04.2014 р. справу направлено до Рівненського апеляційного господарського суду Вих.№3281/14 у зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 21.01.2014 р.

Ухвалою від 11.08.2014 р. скаргу на дії відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області прийнято до розгляду та повідомлено, що судове засідання для розгляду скарги буде призначено після повернення справи до господарського суду Житомирської області.

06.10.2014 р. справа 906/1632/13 повернулася до господарського суду Житомирської області Вх.№12821. Ухвалою від 07.10.2014 р. призначено засідання для розгляду скарги на 21.10.2014 р.

Представник стягувача (заявника) в засіданні суду скаргу підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити її.

Представник боржника в судове засідання не з'явився, до суду 21.10.2014 р. надіслав письмові пояснення, в яких зазначає, що скарга на дії ДВС є безпідставною та не підлягає задоволенню, оскільки рішення про стягнення коштів з державних коштів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Крім того, просив здійснювати розгляд скарги без участі представника боржника.

Представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС в судове засідання не з'явився, до суду 20.10.2014 р. надіслав відзив Вх.№13647, в якому проти доводів скарги заперечує, оскільки виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ здійснюються органами, що виконують казначейське обслуговування бюджетних коштів. А також просив здійснювати розгляд скарги без участі представника відділу примусового виконання рішень ДВС.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд прийшов до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Законом України "Про виконавче провадження" регламентуються умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 1 ст.6 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЗУ "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За наявною в матеріалах справи постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.07.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №906/1632/13 від 24.03.2014р. про стягнення з Житомирської міської ради 1147,00 грн. судового збору, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Рекомендовано стягувачеві звернутися до відповідного органу Державної казначейської служби України за місцем знаходження боржника відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" (а. с. 27, т. 2).

Згідно з 4 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Місце виконання рішення визначено ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження", згідно якої виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

На відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими, зокрема, боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи (ч. 2 ст.21 ЗУ "Про виконавче провадження).

Виходячи з того, що боржником є Житомирська міська рада, тому стягувач для виконання рішення звернувся за належною підвідомчістю, а саме до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області.

У відзиві на скаргу представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській області зазначав, що відповідно до вимог Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів належить виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ . А тому державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами, за якими боржниками є державні органи.

Даний закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа). Орган місцевого самоврядування не входить до суб'єктів, в розумінні ст.2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

У ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено перелік органів і посадових осіб, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії. А ч. 3. ст. 3 Закону вказує на те, що органи, установи, організації та особи, зазначені в частині другій цієї статті (органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів), не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відділ ДВС неправомірно відмовив у відкритті виконавчого провадження з підстав пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З таких обставин доводи заявника є правомірними, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про відмову у відкритті виконавчого провадження від 29.07.2014 р. є незаконною та підлягають скасуванню..

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира на неправомірні дії відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області задовольнити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№44162943 від 29.07.2014 р. на виконання наказу господарського суду №906/1632/13 від 24.03.2014р. про стягнення з Житомирської міської ради на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира 1147,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області вжити заходів необхідних для виконання наказу №906/1632/13 від 24.03.2014 р. щодо стягнення з Житомирської міської ради на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомира 1147,00 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Ухвала господарського суду набирає законної сили у встановленому законом порядку.

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам

4- відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Житомирській обл. (м. Житомир, м-н Соборний, 1)