Постанова № 41040534, 21.10.2014, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № № 585/2282/13-к

Номер провадження 1/585/5/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2014 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Євтюшенкової В.І.,

при секретарі Зубко К.В.,

з участю прокурора Думал С.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, працюючого помічником начальника відділу - оперативним черговим Роменського МВ УМВС України в Сумській області, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 28.08.2010 року близько 22.00 год. являючись представником правоохоронного органу, він, перебуваючи разом з дружиною ОСОБА_4 в АДРЕСА_2, дізнався про сварку та бійку на АДРЕСА_3 на грунті неприязних стосунків між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Діючи як представник правоохоронного органу, разом з дружиною ОСОБА_4, а також ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підійшов до ОСОБА_1 та ОСОБА_5, які знаходились на АДРЕСА_3 і почав вимагати від ОСОБА_5 пояснень щодо сварки та бійки, назвавшись працівником міліції. ОСОБА_5 повідомила йому, що конфлікт між нею і ОСОБА_6 закінчився і у втручанні сторонніх осіб не має необхідності. У відповідь ОСОБА_3 почав ображати її честь і гідність, принижував особистість, виказуючи образливі вислови щодо її віку, поведінки, вимагав принести вибачення ОСОБА_6 ОСОБА_5 Повідомила, що поскаржиться в прокуратуру на поведінку ОСОБА_3

Під час цього, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на грунті раптово виниклих особистих неприязливих стосунків виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_4 схопила ОСОБА_5 за волосся та повалила на землю.

ОСОБА_3, являючись працівником міліції, представником влади тобто службовою особою, будучи наділеним правом вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень, не вчинив ніяких дій по припиненню правопорушення ОСОБА_4, перевищуючи свої службові повноваження, наніс ОСОБА_5, яка знаходилася на землі, 2 удари ногою в голову та 9 ударів ногою в область тулуба.

Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_5 було нанесено наступні тілесні ушкодження: на повіках лівого ока крововилив, в області лобу зліва крововилив, на обох щоках, шкірі верхньої губи зліва, підборідді зліва 10 саден. На правій боковій поверхні шиї в середніх відділах два садна, на лівій боковій поверхні шиї у верхніх відділах садно, на внутрішній поверхні лівого плеча у верхній третині 4 крововиливи, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині крововилив, на сгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині крововилив, на сгинальній поверхні лівого передпліччя в середній третині два крововиливи. В нижній третині згинальної поверхні лівого передпліччя 11 саден, в області верхнього полюса лівої молочної залози 3 садна.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 з 29.08.2010 року по 20.09.2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Стійкий астеноцефалгічний синдром. Ангіопатія сітчаток обох очей. Гематоми повік, субконюктивальний крововилив лівого ока. Вищезазначені пошкодження в області голови у виді струсу головного мозку, саден і крововилив розглядаються у сукупності і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. В цей час ОСОБА_1 почала просити ОСОБА_3 припинити наносити тілесні ушкодження ОСОБА_5

ОСОБА_3, являючись працівником міліції, представником влади тобто службовою особою, перевищуючи свої службові повноваження, наніс ОСОБА_1 умисно удар рукою в обличчя, внаслідок чого остання впала на землю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи діями ОСОБА_3 ОСОБА_11 було нанесено наступні тілесні ушкодження: на повіках лівого ока, на лівій щоці і в лівій скуловій області три крововилива.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 з 06.09.2010 року по 15.09.2010 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в Роменській ЦРЛ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Перелом передньої стінки лівої верхньощелепної пазухи з переходом на нижню стінку лівої глазниці. Вищевказані пошкодження розглядаються в сукупності і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Таким чином ОСОБА_3, являючись працівником міліції, представником влади тобто службовою особою умисно вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень, заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_5 та ОСОБА_11, заподіяли істотну шкоду державним інтересам у вигляді підриву авторитету державного правоохоронного органу - міліції серед населення.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування посилаючись на те, що з'ясовуючи матеріали досудового слідства та покази на судовому слідстві потерпілих та свідків на думку захисту, суд не має можливостей усунути неповноту та неправильність досудового слідства та з'ясувати в повному обсязі обставини отримання тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_1, поскільки попереднє слідство було поверховим, однобічним при дослідження обставин та подій, а також інших доказів, проведено всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України (1960 року).

Слідчий на попередньому слідстві не встановив мотив злочину, не об'єднав справу відносно ОСОБА_3 з матеріалами іншої справи в якій ОСОБА_3 є потерпілим, чим не встановив слідчо-причинний зв'язок між подіями, що відбулися, що підтверджує неповноту та однобічність розслідуваних подій.

Оскільки події, які відбулися в с. Рогинці 28.08.2010 року увечері і в яких приймали участь як потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_1, так і підсудний ОСОБА_3 є взаємопов'язані, відбулися в один день, практично в один час та одному місці. По справі, яка перебуває в проваджені Роменського міськрайонного суду ОСОБА_3 визнаний підсудним, а по справі, яка перебуває в проваджені Недригайлівського РВ УМВС ОСОБА_3 визнаний потерпілим.

На думку захисту в даному випадку органом досудового слідства порушено вимоги ст.ст. 22, 26 КПК України.

Захисник вважає, що при проведенні додаткового розслідування необхідно провести певні слідчі дії, а саме: провести відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з одного боку та за участю ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_12, з другого боку з залученням судмедексперта.

Органами досудового слідства версія ОСОБА_3, яку він висунув, ще в першому своєму поясненні про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 його оговорили з метою уникнути відповідальності за участь в побитті ОСОБА_3 і його друзів групою молоді практично приблизно в той же час неподалік від місця злочину, взагалі не була перевірена, іншим чином не досліджена, хоча за цим фактам в Недригайлівському РВ УМВС порушена кримінальна справа за ст.296 ч.4 КК Україна.

В показах потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_35 маються протиріччя, які можливо усунути при додатковому розслідуванні шляхом проведення очних ставок між вказаними особами, проведенням відтворення обставин та обстановки бійки і за участю судмедексперта.

Органом досудового слідства не з'ясовано конкретно де саме відбувалися ці події, що необхідно з'ясувати при проведенні додаткового розслідування при відтворення обставин та обстановки події.

Також вважає необхідним провести очні ставки між свідками ОСОБА_16 - ОСОБА_1, ОСОБА_17 - ОСОБА_1, поскільки в їх показах є значні розбіжності щодо місця де відбувалася подія 28.08.2010 року.

В матеріалах справи взагалі відсутній протокол огляду місця події злочину.

На переконання захисту, під час проведення додаткового розслідування необхідно з участю усіх учасників тих подій провести повторний огляд місця події, встановити де саме, як саме, при яких обставинах учасники подій могли отримати тілесні ушкодження за участю судмедексперта та експерта криміналіста.

Крім того, просить винести окрему ухвалу про прийняття мір прокурорського реагування відносно працівників Роменської міжрайонної прокуратури за порушення норм процесуального законодавства України та фальсифікацію процесуальних документів при розслідуванні даної кримінальної справи ініціювати кримінальне провадження за фатом фальсифікування та службової недбалості з боку слідчого(на той час) Роменської міжрайонної прокуратури ОСОБА_18

При проведенні додаткового розслідування з'ясувати питання чи підпадають під склад злочину передбаченому ст.384 КК України, покази ОСОБА_5 та ОСОБА_1 враховуючи їх офіційні покази по кримінальної справі за №10150356 та по справі, яка розглядається Роменським міжрайонним судом.

При проведені додаткового розслідування, об'єднати в єдине кримінальне провадження дану справу та кримінальну справу № 10150356, яка розслідується у СВ Недригайлівського РВ УМВС України в Сумської області, де ОСОБА_3 та інші проходять як потерпілі.

Підсудний ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника про повернення справи на додаткове розслідування.

Прокурор вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки підстав, передбачених законом для повернення справи на додаткове розслідування немає, усі неточності можливо усунути шляхом надання доручення органу досудового розслідування.

Потерпіла ОСОБА_1 з приводу вирішення даного клопотання покладається на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі (Т.5 а.с. 204).

Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, всебічно, ретельно і об'єктивно дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, врахувавши висновки суду апеляційної інстанції, викладені в ухвалах, вважає, що неправильність і неповнота досудового слідства по справі відносно ОСОБА_3 за ст. 365 ч.2 КК України не може бути усунута під час розгляду справи судом, що унеможливлює винесення судом законного, обґрунтованого і справедливого рішення, тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування, виходячи з наступного.

Згідно вимог ч.1 ст. 22 КПК України (1960 р.) прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст. 16-1 КПК України (1960 р.) прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Згідно ст. 64 КПК України (1960 р.) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, як подія злочину, так і винність обвинуваченого у вчиненні злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують чи обтяжують покарання, а також характер і розмір завданої злочином шкоди.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин…).

Згідно до ст. 281 КПК України (1960 р.) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Додаткових доказів під час судового засідання сторонами не надано, а докази, що містяться в матеріалах справи суд вважає недостатніми для визначення вини чи невинуватості підсудного, через порушення процесуального порядку отримання одних доказів та суттєве протиріччя інших, які не можливо усунути під час судового розгляду.

Зокрема, в матеріалах кримінальної справи відсутній протокол огляду місця події. Свідок ОСОБА_19 підтвердив, що протокол огляду місця події складався лише щодо факту побиття ОСОБА_3

В показах потерпілих, свідків та підсудного з цього приводу маються протиріччя щодо місця, де відбувся конфлікт 28.08.2010 року між підсудним ОСОБА_3 та потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які неможливо усунути шляхом допиту, оскільки з показань свідка ОСОБА_12 дав покази, що йому 28.08.2010 року зателефонувала ОСОБА_5 та попрохала його приїхати до с.Рогинці, де вона показала місце пригоди, а це зі слів ОСОБА_12 "на тому місці де її побили", біля двору АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_20, там де він за проханням ОСОБА_5 шукав та знайшов її мобільний телефон, також вони шукали сережки ОСОБА_5, але не знайшли (т. 1 а.с. 161, т. 2 а.с. 93). В показах потерпілої ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які вони давали під час судового розгляду видно, що тілесні ушкодження вони отримали біля двору АДРЕСА_3, в свою чергу інші свідки ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_35, ОСОБА_22, подружжя ОСОБА_9 та подружжя ОСОБА_8, ОСОБА_4 та сам підсудний ОСОБА_3 та інші свідки стверджують, що бійка між дівчатами та конфлікт відбувались біля двору , де мешкає гр-ка ОСОБА_23, а це відповідно біля двору АДРЕСА_4, а відстань між будинком №13 та будинком АДРЕСА_4 від 100 до 130 метрів про що пояснювали свідки у судовому засіданні. Це, на думку суду, є значною розбіжністю в показах, яку неможливо усунути в судовому засіданні.

Допитані в якості свідків співробітники міліції Роменського РВ УМВС ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_17 дали покази, що ОСОБА_1 сама показала оперативно-слідчої групи Роменського РВ УМВС, де саме відбувалися події 28.08.2010 року, та вказала місце біля двору АДРЕСА_5 та відповідно відстані між будинком №10 та будинком АДРЕСА_3 складає близько 100-120 метрів.

Тому, необхідно встановити безпосереднє місце події, провести його огляд та провести відтворення обставин та обстановки події з учасниками конфлікту, оскільки місце вчинення злочину у даному випадку має значення для встановлення причинного зв'язку між діями ОСОБА_3 та спричиненням тілесних ушкоджень потерпілим.

Крім того, у показах осіб, допитаних у судовому засіданні маються значні протиріччя, які не можуть бути усунуті шляхом ретельного допиту, а саме: потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пояснили, що 28.08.2010 року близько 21.00 год. у них виник конфлікт з ОСОБА_22, ОСОБА_6 та ОСОБА_14, при цьому тілесних ушкоджень дівчата одна одній не наносили, а тільки потягали одна одну. В момент конфлікту до них підійшли ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7, які почали їх розбороняти і в цей час ОСОБА_3, завдав ОСОБА_5 та ОСОБА_1 тілесні ушкодження, чого бив - не пояснював. Через деякий час після того, як усе закінчилось, вони повернулися шукати телефон та сережки ОСОБА_5 Разом з ОСОБА_12 та водієм, в цей час між ними та ОСОБА_4, ОСОБА_36 і ОСОБА_10 також виникла бійка. Натомість потерпіла ОСОБА_1 у своїй заяві до Роменського РВ УМВС (т.1 а.с. 102) зазначила про те, що «…..зав'язалась бійка між дівчатами, їх було троє, дівчата повалили ОСОБА_5 на асфальт і почали бити в живіт….». Далі ОСОБА_24 вказує, що «….жінки повалили ОСОБА_5 і почали бити по животу та тягати по асфальту…..я почала відтягувати ОСОБА_5, але мене вдарив кулаком ОСОБА_7, я вдарилась об забор і я «потеряла сознание». У висновку начальника відділу ВБ у Сумській області СВБ ГУБОЗ МВС України за результатами розгляду скарги ОСОБА_25 від 29.09.2010 року відображені поясненням ОСОБА_5 з цього приводу, а саме, що словесна перепалка між дівчатами переросла у бійку між ними, в якій обидві сторони почали наносити удари друг другу руками та ногами по різним частинам тіла, через декілька хвилин припинили бійку та пішли до ОСОБА_13, щоб змити кров з обличчя та рук (т. 1 а.с. 70). Даний висновок ОСОБА_25 та потерпілими не оскаржувався.

Підсудний ОСОБА_3, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснили, що вони почули гамір неподалік від двору, коли вийшли, то побачили, що біля двору АДРЕСА_4 ОСОБА_5 сиділа зверху на ОСОБА_6 і била її, а остання відбивалась, тоді вони почали їх розбороняти, ставши між ними, при цьому ОСОБА_3 працівником міліції не називався і нікого не бив. Хвилин через сорок ОСОБА_5, ОСОБА_1 повернулись з хлопцями на білому мікроавтобусі і між ними почалась бійка, ініціаторами якої були приїхавши, які на них напали, вони, в свою чергу, оборонялися, можливо в цей час дівчата і отримали тілесні ушкодження, але не відомо від кого, бо билися усі.

В описовій частині Акту судово-медичного обстеження № 413 від 28.09.2010 року, зі слів ОСОБА_5 встановлено, що 28.08.2010 року майор міліції і декілька жінок били її кулаками і ногами, дубинками по голові, рукам і тулубу, свідомість не втрачала (т. 1 а.с. 42-43). аналогічні пояснення відображені і у висновку експерта № 635 (т. 1 а.с. 241-244) З матеріалами висновків ОСОБА_5 ознайомлена, зауважень не висловлювала. Дане твердження свідчить про те, що ОСОБА_5 могла отримати тілесні ушкодження під час третьої бійки, воно узгоджується з поясненнями підсудного та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_10 та ОСОБА_7, які пояснили, що коли приїхали до їх двору хлопці, то почали бити палками по паркану, тоді вони теж побрали палки для оборони і між ними зав'язалась бійка, у якій також приймали участь ОСОБА_5 та ОСОБА_1, били один одного хто по чім попаде, ніхто не дивився.

В описовій частині Акту судово-медичного обстеження № 407 від 28.09.2010 року, зі слів ОСОБА_1 встановлено, що 28.08.2010 року працівник міліції і ОСОБА_26 били її кулаками по голові (т. 1 а.с. 42-43). З висновком ОСОБА_1 ознайомлена, зауважень не висловлювала. Отже, ОСОБА_1 могла отримати тілесні ушкодження не тільки від ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні пояснила, що коли виходила забирати свою дочку ОСОБА_6, стояли якісь люди, ОСОБА_27 вона там взагалі не бачила. Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_14 у судовому засіданні дали показання, що ОСОБА_27 під час її сварки з дівчатами взагалі не було, з дівчатами "трохи подралися", а ОСОБА_3 підійшов до них, коли вже ОСОБА_5 та ОСОБА_1 пішли у бік двору ОСОБА_13, через деякий час почула гамір під двором ОСОБА_3, але не виходила. ОСОБА_14 також пояснила, що самі дівчата розтягли ОСОБА_5 та ОСОБА_6, коли ті впали на землю і тягалися за волосся. Потім до ОСОБА_6 підійшли люди, поговорили і відійшли. Пізніше почула сварку біля сусіднього двору. Тобто з показів цих осіб взагалі вбачається, що коли підійшов ОСОБА_3 з іншими особами, ОСОБА_5 і ОСОБА_1 вже покинули місце події. На досудовому слідстві ОСОБА_6 пояснила, що коли через деякий час вона вийшли шукати хрест сестри, який та загубила під час драки, то до них підійшов незнайомий хлопець і сказав, щоб ми ховались, бо може статись щось недобре, а хвилин через 30-50 почули чоловічі голоси і зрозуміли, що відбувається бійка.

У мотивувальній частині постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 13.12.2010 року вказано, що на місце пригоди прибув ОСОБА_28, щоб забрати ОСОБА_5, в цей час між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та невстановленими в ході досудового слідства особами виникла бійка в ході якої вищеперелічені громадяни отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості ( т. 1 а.с. 323-324).

З постанови слідчого від 01.06.2011 року(кримінальна справа № 10150356 т.1 а.с.81, 90) вбачається, що 28.08.2010 року в с.Рогинці виник конфлікт між ОСОБА_3, його родичами і знайомими, з одного боку, та між ОСОБА_5 і її знайомими з іншого боку, який переріс в бійку, в ході якої зазначені вище особи отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості.

Таким чином, події, які відбулися в с.Рогинці 28.08.2010 року ввечері з 22.00 до 23.00 год. і в яких приймали участь як потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_1, так і підсудний ОСОБА_3, є взаємопов'язані, бо відбулися в один день, практично в один час та на одному місці. По справі, яка перебуває в проваджені Роменського суду, ОСОБА_3 визнаний підсудним, а по справі, яка перебуває в проваджені Недригайлівського РВ УМВС, ОСОБА_3 визнаний потерпілим (кримінальна справа № 10150356 т.1 а.с.319-320).

З вищенаведеного, судом встановлено, що 28.08.2014 року в с. Рогинці у період часу з 22.00 год. до 23.00 год. відбулося три бійки за участю потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_1

Допитний в якості свідка судмедексперт ОСОБА_29 дав показання, що чітко розмежувати тілесні ушкодження, механізм їх утворення та з'ясувати причетність або не причетність цих тілесних ушкоджень від дій саме ОСОБА_3, не можливо, оскільки експертиза не може відмежувати тілесні ушкодження, спричинені під час трьох бійок, які відбувались протягом години, по групам (під час першої, другої і третьої бійок) та підтвердив, що деякі тілесні ушкодження могли утворитись від гілок на землі, ковзанні та таке інше. Яким чином у другому висновку СМЕ з'явились ушкодження на лівій лодижці у потерпілої ОСОБА_5, а в першому висновку їх взагалі не має, ОСОБА_29 також не міг конкретного пояснити.

Спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 встановлено лише зі слів потерпілих, які є заінтересованими особами, крім того їх показання мають непослідовний характер і суперечать показанням інших свідків і самого підсудного, при цьому суд не може відхилити і можливість нанесення деяких тілесних саме підсудним. Для усунення протиріч у показах самих потерпілих необхідно дослідити їх покази по справі № 10150356, яка знаходиться в провадженні Недригайлівського РВ УМВС. Покази свідків ОСОБА_30 та ОСОБА_31 неможливо беззаперечно покласти в основу обвинувачення, через те, що ці свідки спостерігали подію на відстані та у темряві. Вуличне освітлення на АДРЕСА_4 відсутнє (Т. № 2а.с. 275).

Згідно до ст.275 КПК України (1960 р.), розгляд справи проводиться тільки в межах пред'явленого підсудному обвинувачення. Однак суд вважає не можливим встановити дійсні обставини подій, що відбувались 28 серпня 2010 року за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_1 без об'єднання вищевказаних справ, враховуючи зовсім незначний проміжок часу між ними та склад осіб, за участі яких вони відбувались. До того ж, в матеріалах кримінальної справи № 10150356, порушеної по факту хуліганських дій встановлені підозрювані особи, зокрема свідок по даній справі ОСОБА_32 та ін., допит яких при об'єднанні вищевказаних справ дав би змогу встановити точний перебіг подій та момент та механізм отримання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 тілесних ушкоджень.

Зазначені неповнота і неправильність досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду шляхом дачі судових доручень в порядку ст. 315-1 КПК України, оскільки ніхто з учасників процесу не заявляв суду відповідних клопотань, а також виконання певних дій можливе лише з врахуванням слідчих дій виконаних по кримінальній справі № 10150356 порушеній по факту хуліганства відносно ОСОБА_3

На переконання суду, в даному випадку, органом досудового слідства порушено вимоги ст. 22, ст. 26 КПК України (1960 р.).

При проведенні додаткового розслідування слідству необхідно вирішити питання про доцільність об'єднання в порядку ст. 26 КПК України даної кримінальної справи та кримінальної справи № 10150356 порушеній по факту хуліганства по якій на даний час здійснюється досудове слідство, оскільки події цих справ тісно пов'язані між собою.

З показів свідків ОСОБА_22, ОСОБА_14, даних у судовому засіданні вбачається, що їх допит під час досудового слідства проводився із застосуванням відеозапису, але відповідні відео носії в матеріалах справи відсутні, в результаті чого суд позбавлений можливості їх дослідити в судовому засіданні і дати їх показам належну оцінку, у зв'язку з тим, що у їх показах вбачаються значні протиріччя з показами потерпілих та підсудного щодо присутності ОСОБА_3 під час інциденту між групами дівчат.

Тому, суд вважає, що необхідно провести відповідну перевірку щодо встановлення даних речових доказів і можливості долучення їх до справи.

Щодо процесуальних порушень, вказаних у клопотанні захисника, то судом також постановлена окрема ухвала на адресу Роменського міжрайонного прокурора про порушення закону з боку старшого слідчого Роменської міжрайонної прокуратури ОСОБА_18 при розслідуванні вказаної кримінальної справи (Т. № 2 а.с. 109). Ця окрема ухвала суду є чинною на час розгляду справи в суді іншим складом суду і викладене в ній не може бути поза увагою, оскільки такі ж самі порушення закону виявлені новим складом суду. Судом встановлено, що вищевказана ухвала суду на виконання не направлялась, тому клопотання щодо винесення окремої ухвали з приводу процесуальних порушень підлягає частковому задоволенню шляхом направлення на виконання компетентним особами чинної окремої ухвали суду.

Суд вважає передчасним клопотання щодо з'ясування при проведенні додаткового розслідування питання чи підпадають під склад злочину передбаченого ст.384 КК України, покази ОСОБА_5 та ОСОБА_1 враховуючи їх офіційні покази по кримінальної справі за №10150356 та по справі, яка розглядається Роменським міжрайонним судом, оскільки факт надання ними неправдивих показів можливо встановити лише на підставі встановлення всіх обставин справи після їх об'єднання та винесення остаточного рішення, тому в задоволенні цієї частини клопотання слід відмовити, що не позбавляє права заявляти його повторно.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне під час додаткового розслідування провести наступні слідчі дії:

1)провести огляд місця події, що мала місце 28.08.2010 року близько 22.00 год. за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з одного боку та за участю ОСОБА_5, ОСОБА_1 з іншого, а також за участі свідків ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_14 під час якого встановити де саме, як саме, при яких обставинах учасники подій могли отримати тілесні ушкодження за участю судмедексперта та експерта криміналіста;

2)провести відтворення обставин та обстановки події за участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з одного боку та за участю ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_12, з другого боку із залученням судмедексперта;

3) провести очні ставки між ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_35, ОСОБА_33 з одного боку, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 - з іншого боку;

4) провести очні ставки між ОСОБА_34 та ОСОБА_24, між ОСОБА_34 та ОСОБА_5, а також між ОСОБА_34 та ОСОБА_3,ОСОБА_34 та ОСОБА_4;

5) здійснити перевірку щодо встановлення речових доказів і можливості долучення їх до справи, а саме: відеозапис допиту свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_14 під час досудового розслідування;

6) вирішити питання про об'єднання матеріалів даної кримінальної справи з матеріалами кримінальної справи № №10150356.

Без усунення зазначених недоліків суд позбавлений можливості прийняти законне і обґрунтоване рішення по даній справі.

Щодо проведення очної ставки ОСОБА_1 з ОСОБА_37, остання була допитана у судовому засіданні за присутності ОСОБА_1, учасники судового засідання могли задавати їм запитання, в тому числі і перехресним допитом, тому в цій частині клопотання слід відмовити. На цій же підставі необхідно відмовити і в частині клопотання щодо проведення очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також очних ставок між ОСОБА_7-ОСОБА_1, ОСОБА_4- ОСОБА_1, ОСОБА_10- ОСОБА_1, ОСОБА_9- ОСОБА_1, ОСОБА_8-ОСОБА_1 та такі ж самі слідчі дії з ОСОБА_5 При цьому суд враховує, що на допиті свідка ОСОБА_9 у судовому засіданні учасники розгляду не наполягали.

В мотивувальній частині свого клопотання захисник ОСОБА_2 вказує на те, що в даному судовому розгляді цієї кримінальної справи необхідно прийняти рішення про скасування постанови від 13.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_12, однак в резолютивній частині клопотання не міститься відповідна вимога, звернена до суду, тому клопотання в цій частині слід залишити без розгляду.

В залежності від встановлених і добутих доказів всебічно дослідити, як версії обвинувачення, так і захисту, обґрунтовано, чітко та ясно сформулювати обвинувачення.

На основі викладеного і керуючись ст. ст. 22, 26, 64, 273, 275, 281 КПК України (1960 року),

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 365 КК України направити Роменському міжрайонному прокурору для організації додаткового розслідування, виконати вказівки суду, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.

При додатковому розслідуванні справи необхідно провести слідчі дії, викладені у мотивувальній частині постанови.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити у виді підписки про невиїзд.

В іншій частині клопотання відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом семи діб з дня її винесення.

СУДДЯ: підпис...

КОПІЯ ВІРНА:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова