Ухвала суду № 41037188, 10.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4361/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

Федорова М.О.

розглянувши заяву Державної податкової інспекції у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014

у справі № 825/3650/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгової фірми «Дайна»

до Державної податкової інспекції у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норм матеріального права: п.п. 20.1.4 п. 201 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, що призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвал цього ж суду від 12.12.2013 у справі 820/1099/13 за позовом ТОВ «ТПК Оптрон» до ДПІ у Московському районі м.Харкова Харківської області ДПС про скасування наказу, визнання дій неправомірними.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної справи.

У справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, мали місце обставини щодо призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки. При цьому суд касаційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову про визнання протиправним наказу про призначення такої перевірки та дії з її проведення, виходив з того, що платник податків може поставити питання про необґрунтованість призначення та проведення зазначеної перевірки, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні перевірки.

В ухвалі, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції залишив без змін судові рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними наказу та дій щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки. Проведення ж невиїзної перевірки не передбачає етапу допуску контролюючого органу платником податку до такої перевірки.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справі, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними. Ухвалення різних за змістом рішень судами касаційної інстанції не зумовлено різним розумінням положень норм матеріального права, а зумовлено конкретними обставинами, з яких виходив суд касаційної інстанції.

Наведене виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у м.Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.08.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун

М.О. Федоров