Ухвала суду № 41036876, 06.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

06 жовтня 2014 року м. Київ В/800/3901/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Ситникова О.Ф.,

Стародуба О.П.,

Штульман І.В.,

Юрченка В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року у справі за його позовом до Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа: Первинна профспілкова організація Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу,

в с т а н о в и л а:

У липні 2013 року Первинна профспілкова організація Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області пред'явила в суді позов в інтересах ОСОБА_6 до Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати наказ від 26 червня 2013 року № 91 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Не погоджуючись з таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_6 надіслав заяву про його перегляд Верховним Судом України, з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: частини третьої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Як на підставу для допуску справи до провадження Верховного Суду України, позивач послався на ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року (К/800/24754/14) та 16 липня 2014 року (К/800/46382/13), які, на його думку, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Однак, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2014 року (К/800/46382/13), рішення попередніх судів скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд, що вказує на незакінченість розгляду цієї справи.

Ухвали судів касаційних інстанцій про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язують спір по суті.

Оскільки в зазначеній ухвалі не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті, у зв'язку зі скасуванням прийнятих у справі рішень та направленням справи на новий розгляд, то, відповідно, ця ухвала не є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Щодо посилання ОСОБА_6 на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року (К/800/24754/14), слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 235 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України встановлено, що заява про перегляд рішення суду касаційної інстанції з мотивів неоднакового правозастосування може бути подана за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права; ухвалення різних за змістом судових рішень; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Конкретизуючи зміст цих складових Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй постанові "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" від 13 грудня 2010 року № 2 роз`яснив, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року, про перегляд якої ставить питання заявник, залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову щодо визнання незаконним та скасування наказу від 26 червня 2013 року № 91 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності». Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що оспорюваний наказ прийнятий з урахуванням обставин справи та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року (К/800/24754/14), на яку послався позивач на підтвердження неоднакового правозастосування, Вищий адміністративний суд України скасував постанову апеляційного суду та залишив в силі постанову суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Однак, у цій справі, встановлено, що предметом судової перевірки є наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Севастополі від 29 травня 2007 року № 255 про звільнення позивача з органів внутрішніх справ України.

Аналіз судового рішення, на яке посилається заявник, обґрунтовуючи заяву, дає підстави вважати, що правовідносини, які виникли між сторонами у вказаних спорах, не подібні до спірних відносин у справі, що розглядається, оскільки це рішення ухвалене за інших фактичних обставин справи та іншого предмету спору, установлених судами. Відмінність між фактичними обставинами та предметом спору у справі, про перегляд рішення у якій подано заяву, і у справі, рішення в якій надане для порівняння, не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України для перегляду судового рішення немає.

Керуючись статтями 235 - 240 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Роти міліції особливого призначення «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, третя особа: Первинна профспілкова організація РМОП «Беркут» Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області про скасування наказу, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В.В.Швець

О.Ф.Ситников

О.П. Стародуб

І.В. Штульман

В.В. Юрченко