Ухвала суду № 41036829, 23.10.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/5043/2012

Провадження № 22-ц/779/2304/2014

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Обідняк В. Д.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Беркій О.Ю., Пнівчук О.В.

секретаря Турів О.М.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 22 січня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 22.01.2014 року задоволено подання ВДВС Коломийського МРУЮ. Тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до погашення ним боргу на суму 116271,52 грн. згідно виконавчого листа, виданого Коломийським міськрайонним судом.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, вважаючи, що при її постановленні судом порушені норми процесуального та матеріального права ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд всупереч вимог Конституції України, ЗУ «Про виконавче провадження» при розгляді подання ВДВС Коломийського МРУЮ помилково та безпідставно зробив висновки щодо ухилення боржника від виконання зобов'язання покладеного на нього судовим рішенням, що як наслідок порушило його право на свободу пересування.

Так, вважаючи доводи виконавчої служби щодо ухилення боржника від виконання виконавчого листа достовірними, суд першої інстанції не встановив та не дослідив намір боржника виїзду закордон та відмову відчинити житло представникам виконавчої служби, зважаючи на той факт, що боржник проживає в м.Чернівці.

Мотивувальна частина ухвали не містить мотиви, з яких суд дійшов висновків і норми закону, яким він керувався, не наведено обставини, що мають значення для справи, не дано їх юридичну оцінку, не встановлена наявність або відсутність фактів, якими дане подання обґрунтовувалось.

В спростування ухилення від виконання рішення суду щодо погашення заборгованості, апелянт вказує, що з метою забезпечення виконання умов кредитного-заставного договору ним був переданий банку автомобіль, що підтверджується листом від ПАТ КБ «Приват Банк».

За наведених доводів просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні подання.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта та його представника, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд виходив з того, що боржник ОСОБА_2 може здійснити виїзд закордон і це може унеможливити виконання виконавчого листа, що є підставою для обмеження його у виїзді за кордон.

Такий висновок суду зроблений за відсутності належних доказів не відповідає вимогам законодавства та дійсним обставинам справи.

На виконанні ВДВС Коломийського МРУЮ знаходиться виконавчий лист від 11.10.2012 року Коломийського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 116271,52 грн.

Постановою державного виконавця від 15.11.2013 року відкрито виконавче провадження по виконавчому листі, а 20.11.2013 року накладено арешт на все майно, яке належить боржнику.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 ЗУ «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

За змістом положень ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні зобов'язання - до виконання зобов'язань; він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань. Норми ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачають, що питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

У поданні державним виконавцем не зазначено доказів про навмисне чи інше свідоме невиконання боржником обов'язків, зокрема, які конкретно вимоги не виконав боржник, від яких дій ухилився, як саме перешкодив проведенню стягнення боргу, а тому підстави для обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відсутні.

Заявник не надав доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_2 має намір виїхати за межі України і що саме обмеження його у виїзді за кордон яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості, а в матеріалах справи відсутні докази, що державним виконавцем здійснені всі можливі інші заходи, необхідні для своєчасного і повного виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали, що поступили суду апеляційної інстанції, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що суддею суду першої інстанції постановлено ухвалу без додержання вимог закону, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307,312,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 22 січня 2014 року скасувати та ухвалити нову.

В задоволенні подання відділу Державної виконавчої служби Коломийського міськрайонного управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Д. Горблянський

О.Ю. Беркій

О.В. Пнівчук