Ухвала суду № 41036802, 02.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 жовтня 2014 року м. Київ В/800/3888/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 21 серпня 2014 року заяву ОСОБА_1, у зв'язку з невідповідністю вимогам статей 239, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), було залишено без руху, а заявнику запропоновано у строк до 25 вересня 2014 року усунути недоліки заяви, зокрема, зазначити судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та надати їх копії.

На виконання цих вимог, 24 вересня 2014 року ОСОБА_1 листом надіслав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року (К/9991/74949/12), постанову Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2011 року (К-40333/10), постанову Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року та лист Вищого адміністративного суду України від 26 травня 2010 року № 753/11/13-10.

Оскільки в попередній ухвалі вже зазначалось, що постанова Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року не є тим рішенням у розумінні статті 239 КАС України, що підтверджує неоднакове правозастосування, то відповідно підстав для прийняття її до уваги немає.

При перевірці заяви та доданих на усунення недоліків рішень встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався з аналогічною заявою до Вищого адміністративного суду України про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року. При цьому, в зазначеній заяві на підтвердження неоднакового правозастосування ОСОБА_1 також посилався на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2013 року (К/9991/74949/12) та постанову Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2011 року (К-40333/10).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено в допуску цієї справи до провадження Верховного Суду України, для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 239-2 КАС України заява повертається заявнику, якщо є ухвала Вищого адміністративного суду України про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.

З огляду на наведене, керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 239-2 КАС України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України В.В.Швець