Рішення № 41033933, 14.10.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4366/14-ц

Провадження №2/405/758/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2014 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді цивільну справу за позовом прокурора м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, договору оренди землі та повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Кіровограда в порядку ст.45 ЦПК України звернувся до суду з позовом до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення, договору оренди землі та повернення земельної ділянки. В обґрунтування позову зазначив, що до прокуратури м.Кіровограда 31 березня 2014 року надійшла інформація Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області щодо порушень вимог земельного законодавства при прийнятті рішення Кіровоградською міською радою №2602 від 20.11.2013 року «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1». В ході опрацювання вказаної інформації встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №692 від 14.08.2012 року вказану квартиру переведено до категорії нежитлових під розміщення офісу. В подальшому рішенням Кіровоградської міської ради №2602 від 20.11.2013 року затверджено проект землеустрою та передано в оренду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строком на 5 років земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0064 га, вартістю 64 346,53 грн. для розміщення офісу. На підставі вказаного рішення між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір оренди землі №13 від 26.11.2013 року (державна реєстрація права оренди від 28.11.2013 року, номер запису 3588203), що суперечить вимогам ст.42 Земельного кодексу України, оскільки надати в оренду або у власність землю під окремим приміщенням багатоквартирного будинку неможливо з тих підстав, що неможливо створити об`єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення будинку, як на окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки, як складова поняття «земельна ділянка». Крім того, прокурор м. Кіровограда зазначив, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 всупереч вимогам ст.ст.123, 186-1 Земельного кодексу України, надано земельну ділянку без погодження проекту відведення земельної ділянки територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, та, крім того, Кіровоградською міською радою затверджено проект землеустрою за відсутності в ньому копії клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, матеріалів його погодження та переліку обмежень у використанні земельних ділянок, при цьому наявний лише не підписаний, не скріплений печаткою, без номеру і дати висновок про наявні обмеження органу містобудування та архітектури, який не можна вважати таким, що відповідає вимогам законодавства. З огляду на зазначене, прокурор м.Кіровограда вважає, що рішення Кіровоградської міської ради № 2602 від 20.11.2013 року «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1» прийнято з порушенням вимог земельного законодавства України, а тому є незаконним та підлягає визнанню його недійсним. Крім того, оскільки, в силу вимог ст.ст.118, 123, 124 Земельного кодексу України наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов'язковою передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній і комунальній власності, то відсутність такого рішення, а так само, і визнання його недійсним, є підставою для визнання недійсним договору оренди землі №43 від 26.11.2013 року, укладеного між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3, на підставі чого та враховуючи, що спірна земельна ділянка фактично перебуває у користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3, то необхідно зобов'язати останніх повернути земельну ділянку Кіровоградській міській раді.

На підставі вищевикладеного, прокурор м.Кіровограда просить суд визнати недійсним рішення Кіровоградської міської ради № 2602 від 20.11.2013 року «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1»; визнати недійсним договір оренди землі № 13 від 26.11.2013 року, укладений між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3; зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0064 га, вартістю 64 346,53 грн., кадастровий № 3510100000:28:185:0030 у придатному для використанні стані шляхом складання акту прийому-передачі.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 21 травня 2014 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог прокурора м.Кіровограда до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградського міського управління юстиції про зобов'язання відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Кіровоградського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прав запис про припинення оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0064 га, кадастровий номер 3510100000:28:185:0030 (рішення про державну реєстрацію від 28.11.2013 року, індексний номер 8436509, запис від 28.11.2013 року за номером 3588203).

Прокурор прокуратури м.Кіровограда під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив їх задовольнити.

Представник Кіровоградської міської ради, будучи присутнім в судовому засіданні 31.07.2014 року, позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необгрунтованими та безпідставними, просив відмовити в задоволенні позову, в обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що оскаржуване рішення Кіровоградської міської ради прийнято відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з дотриманням вимог ст.ст.93, 123, 186-1 Земельного кодексу України, в подальшому в порядку ч.2 ст.158 ЦПК України подав заяву про подальший розгляд справи за відсутності представника Кіровоградської міської ради.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, просив відмовити прокурору м.Кіровограда в задоволенні позову, зазначивши на обгрунтування заперечень, що рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №692 від 14.08.2012 року «Про переведення квартири АДРЕСА_1 до категорії нежитлових", яким квартиру АДРЕСА_1, належної йому на праві приватної спільної часткової власності, переведено до категорії нежитлових під розміщення офісу, є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування індивідуальної дії яке (рішення) на теперішній час фактично виконано, на підставі зазначеного рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією його суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, крім того, на виконання зазначеного рішення (п.2), він оформив право користування земельною ділянкою шляхом укладення з Кіровоградською міською радою договору оренди землі, який пройшов державну реєстрацію. Крім того, зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в порядку ст.186-1 ЗК України погоджений з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин - Головним управлінням Держземагенства у Кіровоградській області та виконавчим органом міської ради у сфері містобудування та архітектури - Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради. Окрім того, зазначив, що 21 березня 2013 року він звертався з заявою до міської ради, яка зареєстрована 21.03.2013 року ЦНАП міської ради, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 64 кв.м під розміщення офісного приміщення.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася судом належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі, заяви, клопотання відсутні.

Заслухавши пояснення прокурора прокуратури м. Кіровограда, відповідача ОСОБА_2, дослідивши надані сторонами докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст.3, а також ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає позов прокурора м.Кіровограда таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №692 «Про переведення квартири АДРЕСА_1 до категорії нежитлових» переведено квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 згідно з договором дарування від 08.05.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за №503, до категорії нежитлових під розміщення офісу та п.2 зазначеного рішення рекомендовано замовнику звернутись до Кіровоградської міської ради із заявою про оформлення документів на право користування земельною ділянкою під розміщення офісу.

На виконання п.2 зазначеного рішення Інститутом дослідження проблем оточуючого середовища України (договір №749 від 19 лютого 2013 року) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3 в оренду терміном на 5 років для розміщення офісу за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до висновку по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 від 18 лютого 2013 року №403 за підписом начальника управління-головного архітектора міста В.Мездріна управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради погоджує даний проект та не заперечує проти відведення ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0, 0064 га в оренду по АДРЕСА_1 для розміщення офісу.

Крім того, відповідно до висновку Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області №2780/03-3.3/1813 від 19.03.2013 року за яким місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1, площа земельної ділянки 0, 0064 га, в т.ч. за рахунок категорії земель житлової та громадської забудови, по угіддях: 0, 0064 га землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення офісу, що передається в оренду на 5 років ОСОБА_2, ОСОБА_3 встановлено відсутність обмежень прав на земельну ділянку та земельних сервітутів.

21 березня 2013 року замовники ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до міського голови м.Кіровограда з заявою, яка зареєстрована ЦНАП УЗВОНПС за вх.№3036 від 21 березня 2013 року, про затвердження проекту землеустрою із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 5 років за адресою АДРЕСА_1 для розміщення офісного приміщення.

Рішенням Кіровоградської міської ради №2602 від 20 листопада 2013 року «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1» затверджено ОСОБА_2, ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду строком на 5 років загальною площею 0, 0064 га для розміщення офісу та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки та передано ОСОБА_2, ОСОБА_3 із земель комунальної власності в оренду строком на 5 років земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0064 га - землі, які використовуються в комерційних цілях, для розміщення офісу а рахунок земель житлової та громадської забудови.

Крім того, зазначеним рішенням встановлено для земельної ділянки площею 0, 0064 га по АДРЕСА_1 категорію земель - землі житлової та громадської забудови, склад угідь- землі, які використовуються в комерційних цілях.

На підставі зазначеного рішення №2602 від 20 листопада 2013 року між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 26 листопада 2013 року укладено договір оренди землі за №43, строком на 5 років, об'єктом якого є земельна ділянка загальною площею 0, 0064 га, землі, які використовуються в комерційних цілях, за рахунок земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по АДРЕСА_1, на земельній ділянці розміщено об'єкт нерухомого майна - 5-ти поверхова житлова будівля.

Розділом 8 Договору оренди також встановлено права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, при цьому сторони домовилися, що обов'язковими для діяльності орендарів є наступні обмеження щодо використання земельної ділянки: використання земельної ділянки за визначеним цільовим призначенням; заборона на впровадження окремих видів діяльності; збереження прав третіх осіб (власників квартир будинку АДРЕСА_1) на утримання житлового будинку, додержання режиму використання земельної ділянки відповідно до закону.

Зазначений договір оренди землі за №43 від 26 листопада 2013 року зареєстровано 28 листопада 2013 року державним реєстратором реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції Кіровоградської області (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 13607111 від 28 листопада 2013 року).

Підставою звернення прокурора м. Кіровограда з позовом до суду в інтересах держави стало порушення вимог закону, що регулює земельні правовідносини, при наданні в оренду земельної ділянки, що, в свою чергу, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів, посилаючись як на підставу позовних вимог, що оскаржуване рішення відповідача Кіровоградської міської ради №2602 від 20 листопада 2013 року, яким передано в оренду відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0, 0064 га по АДРЕСА_1, порушує вимоги ст.42 Земельного кодексу України, оскільки надати земельну ділянку в оренду або у власність під окремим приміщенням багатоквартирного будинку неможливо, так як неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна - виділити приміщення будинку як на окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для місця розташування земельної ділянки як складова поняття «земельна ділянка», крім того, у разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися у власність або надаватись у користування лише об'єднанню власників, якими визначається порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території.

Окрім того, прокурор також зазначив як на підставу позовних вимог, що всупереч вимогам ст.186-1 ЗК України Кіровоградською міською радою надано ОСОБА_2, ОСОБА_3 спірну земельну ділянку без погодження проекту відведення земельної ділянки територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом, тобто, підставою представництва прокуратурою в суді, зокрема, інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.2 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

За наявності підстав, передбачених ч.ч.2-4 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ (ч.5 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Частина 6 зазначеної статті визначає, що обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Процесуальний закон, а саме, ч.2 ст.45 ЦПК України визначає, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Крім того, у пункті 1 ст. 45 ЦПК визначається така форма процесуальної участі прокурора у цивільному процесі, зокрема, як звернення до суду із позовними заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів у випадках, встановлених законом, при цьому право на порушення цивільної справи зазначеним суб'єктом має обмежений характер, оскільки підстави реалізації цих правомочностей передбачені процесуальним законом (п. 2 ст. 3 та п. 1 ст. 45 ЦПК України).

Окрім того, це право згаданого суб'єкта спрямоване на реалізацію права інших осіб на судовий захист (п. 1 ст. 3 ЦПК України), на підставі чого прокурором цивільна справа може бути порушена у випадках, якщо в особи, в інтересах якої порушується справа, є право на судовий захист, а також він дотримався порядку звернення до суду (статті 119- 122 ЦПК України), при цьому, звертаючись до суду із заявою про захист державних інтересів, прокурор реалізує конституційну функцію представництва інтересів держави у суді.

В п.1 рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, Конституційний Суд України вирішив, що «Поняття „охоронюваний законом інтерес", що вживається, в ч.1 ст.4 ЦПК України, та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права", треба розуміти, як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним суб'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам».

Звертаючись до суду з позовною заявою прокурор м.Кіровограда зазначив, що чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, яким є Державна інспекція сільського господарства України - центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, та його територіальні підрозділи, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду, на підставі чого прокурор наділений правом пред'явити позов в інтересах держави як позивач.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким відповідно до указу Президента України від 13.04.2011 року №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №459/2011, Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

З огляду на викладене вище, вбачається, що діяльність Держсільгоспінспекції України щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання суб'єктами земельних правовідносин вимог земельного законодавства обмежена сферою діяльності агропромислового комплексу, а саме виробничо-економічною системою, спрямованою на одержання, транспортування, зберігання, переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.

В свою чергу, земельна ділянка, площею 0,0064 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та яка на підставі рішення Кіровоградської міської ради №2602 від 20 листопада 2013 року була передана в оренду відповідачам строком на 5 років не належить до земель сільськогосподарського призначення, статус земельної ділянки визначено як землі житлової та громадської забудови, відповідно прийняття Кіровоградською міською радою рішення та в подальшому передача земельної ділянки в оренду відповідачам не може бути предметом діяльності Держсільгоспінспекції.

Крім того, судом відзначається, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів саме держави та обгрунтовує необхідність їх захисту.

З огляду на викладене вище, перевіривши повноваження та сферу діяльності Держсільгоспінспекції, проаналізувавши співвідношення прав та інтересів, суд приходить до висновку про те, що прокурор м.Кіровограда, визначивши процесуальну форму представництва інтересів держави шляхом подання позовної заяви, та вказавши орган, уповноважений здійснювати функції державного контролю за використанням та охороною земель - Державна інспекція сільського господарства України, діяльність якої щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання суб'єктами земельних правовідносин вимог земельного законодавства обмежена сферою діяльності агропромислового комплексу, не обгрунтував та не довів суду в порядку вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України, яким чином винесене Кіровоградською міською радою рішення №2602 від 20 листопада 2013 року «Про передачу ОСОБА_2, ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1» та в подальшому укладення між сторонами договору оренди землі №43 від 26 листопада 2013 року порушує інтереси саме держави, які інтереси держави порушені та в чому полягають порушення інтересів держави, як не обгрунтував і необхідність їх захисту.

Крім того, судом відзначається, що прокурор, самостійно визначаючи представництво в суді інтересів громадянина або держави (ч. 5 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру"), не повинен підміняти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органи виконавчої влади, зокрема державного контролю, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які також можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

З огляду на викладене вище, в задоволенні позову прокурора м.Кіровограда до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про недійсним рішення Кіровоградської міської ради № 2602 від 20.11.2013 року «Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1»; визнання недійсним договору оренди землі № 13 від 26.11.2013 року, укладеного між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3; та про зобов`язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0064 га, вартістю 64 346,53 грн., кадастровий № 3510100000:28:185:0030 у придатному для використанні стані шляхом складання акту прийому-передачі, слід відмовити у зв'язку з його необгрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю.

В порядку ст.88 ЦПК України судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.15, 16, 203, 215 ЦК України, Закону України "Про оренду землі", Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 59, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення Кіровоградської міської ради від 20 листопада 2013 року №2602 "Про передачу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1", про визнання недійсним договору оренди землі №13 від 26 листопада 2013 року, укладеного між Кіровоградською міською радою та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та про зобов'язання ОСОБА_2, ОСОБА_3 повернути Кіровоградській міській раді земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0, 0064 га, кадастровий номер №3510100000:28:185:0030, у придатному для використанні стані шляхом складання акту прийому-передачі, - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова