Ухвала суду № 41031832, 22.10.2014, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/13328/14-ц

Провадження № 2/520/6502/14

УХВАЛА

22.10.2014 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визначення розміру заборгованості із сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В :

07.10.2014 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд постановити рішення, яким визначити, що у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку відповідно до виконавчого листа № 1512/9113\2012, виданого 11.03.2014 року Київським районним судом м.Одеси за період з 04.07.2012 року по 30.06.2014 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів.

Суддя, дослідивши матеріали справи вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимог: ст. 119 ЦПК України, а також ст. 16 ЦК України.

Згідно вимог ст. 119 ЦПК України, згідно якої заява подається в письмовій формі. Позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить: визначити, що у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку відповідно до виконавчого листа № 1512/9113\2012, виданого 11.03.2014 року Київським районним судом м. Одеси за період з 04.07.2012 року по 30.06.2014 року відсутня заборгованість зі сплати аліментів, проте даний спосіб захисту прав, на думку судді, не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України.

Також слід зазначити, що в своїй позовній заяві позивач зазначає в якості відповідача ОСОБА_2, проте остання не є особою, яка здійснює розрахунок заборгованості, а від, на думку суду, так не є належним відповідачем по справі.

Більш того відповідно до ч. 9 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» спір щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, порушені їхні права і свободи.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119-120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави заяви залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст.119,121 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, про визначення розміру заборгованості із сплати аліментів - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків до 29.10.2014 року, однак, не пізніше трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити, що у разі невиконання вимог суду у вказаний строк, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання її копії через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.