Ухвала суду № 41031561, 14.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6006/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

14 жовтня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Бєлової Л.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Торговий дім заводу «Прогрес» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2013 №0004642204 в повному обсязі, від 15.04.2013 №0004632204 в повному обсязі, від 15.04.2013 №0004622204 в частині.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства з період з 01.07.2011 по 31.12.2012.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби складено акт від 01.04.2013 №297/22.4/31089115 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 15.04.2013 №0004642204, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 116 944,00 грн. у тому числі: 93 555,00 грн. - основний платіж, 23 389,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 15.04.2013 №0004632204, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 26 730,00 грн.;

від 15.04.2013 №0004622204 , яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 562 611,00 грн. у тому числі: 375 074,00 грн. - основний платіж, 187 537,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 01.04.2013 №297/22.4/31089115 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» та приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» за договором від 26.03.2012 №18/12.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» та приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» укладено договір від 26.03.2012 №18/12, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець оплатити та прийняти продукцію на умовах даного договору.

Поставка продукції виконувалась на умовах - DDU, ВАТ «Полтавський ГЗК» місто Комсомольськ («Інкотермс» редакції 2000 року).

Загальна вартість продукції по договору на момент його підписання сторонами вказана у специфікації до даного договору та складає: 534 600 грн. Фінансові розрахунки між сторонами виконуються на умовах попередньої оплати: 70% - протягом 5 банківських діб з дати підписання цього договору, 30% - у термін 10 банківських діб після факсимільного повідомлення покупця про виготовлення продукції та готовності її до відвантаження.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 26.03.2012 №18/12; видаткової накладної від 04.07.2012 №1093 на загальну суму 534 600 грн.; товарно-транспортної накладної від 04.07.2012 №Р20; податкових накладних від 03.04.2012 №108 та від 25.06.2012 №1153; банківських виписок від 03.04.2012 та від 25.06.2012, які підтверджують факт повної оплати позивачем отриманого товару; реєстрів податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Зазначені документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, зазначення яких вимагає чинне законодавство України, а також дають змогу визначити, який саме товар/послуги придбані, за якою ціною та між якими контрагентами.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» та приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» вказано на акт невиїзної документальної перевірки державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська від 21.12.2012 №7204/224/32694389 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю «Кафепродакшн» за січень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, приватним підприємством «СВ Гермес» за березень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Пасіфік» за вересень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп» за вересень 2011 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Інфотерм» за червень 2011 року, багатопрофільним приватним підприємством «Сура» за вересень 2011 року, приватним виробничим підприємством «Форест» за червень 2011 року».

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за результатами оскарження в адміністративній справі №804/6144/13-а дій державної податкової інспекції у Бабушкінському районі місті Дніпропетровська із проведення перевірки приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс», складання акту перевірки від 21.12.2012 №7204/224/32694389 та коригування показників податкової звітності приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року, Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом прийнято постанову від 18.07.2013, відповідно до якої зобов'язано державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс» за період з грудня 2011 року по серпень 2012 року.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно виконавчого листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2013, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в адміністративній справі №804/6144/13-а набрала законної сили 18.07.2013.

Зі змісту акту невиїзної документальної перевірки від 21.12.2012 №7204/224/32694389 вбачається, що господарські відносини між приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська не досліджувались, а тому покладення в основу висновків відповідача щодо позивача доводів цього акту є необґрунтованим.

Щодо взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» та приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс» за договором від 26.03.2012 №18/12, слід зазначити наступне.

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Транс-Атлантіка Сервіс»;

- доказів щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин відповідач суду також не надав.

За посиланням позивача, що жодним чином не спростовано відповідачем, товар отриманий позивачем за договором від 26.03.2012 №18/12 від приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс» був в подальшому реалізований відкритому акціонерному товариству «Полтавському гірничо-збагачувальному комбінату» за договором від 08.12.2011 №3961 (строк дії договору до 31.12.2012).

На підтвердження подальшої реалізації товару, наявності економічної доцільності та ділової мети позивачем надано суду копії договору від 08.12.2011 №3961, специфікації, видаткової накладної, довіреності, паспорту товару, сертифікатів відповідності, декларації про відповідність, звіту про використання коштів, виданих на відрядження, посвідчення на відрядження, відміток про вибуття у відрядження та прибуття в пункти призначення та вибуття з них і прибуття до місця постійної роботи, звіту про відрядження.

Аналіз первинної документації щодо придбаного товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім заводу «Прогрес» у приватного підприємства «Транс-Атлантіка Сервіс» та реалізованого в подальшому відкритому акціонерному товариству «Полтавському гірничо-збагачувальному комбінату» товару ( димосос з електродвигуном) свідчить про отримання позивачем доходу від такої операції, отже її економічної доцільності.

Окрім того, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 2, 41, 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Л.В. Бєлова

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 17.10.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Бєлова Л.В.

Сорочко Є.О.