Рішення № 41030796, 16.10.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1672/13-ц Провадження № 22-ц/772/2358/2014Головуючий в суді першої інстанції Патраманський І. О.Категорія 27 Доповідач Денишенко Т. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої судді Денишенко Т.О.,

суддів Луценка В.В., Сала Т.Б.,

при секретарі Торбасюк О.І.,

за участю представника апелянта, позивача товариства з обмеженою відпові-дальністю «Кредитні ініціативи» Тимцяся І.В., відповідача ОСОБА_3, розгля-нувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за апеляційною скаргою представника товариства з обмеженою відпові-дальністю «Кредитні ініціативи» Овчарука Артема Степановича на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 червня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 червня 2014 року ( а. с. 146-147 ) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - ТОВ ) «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерний комер-ційний промислово-інвестиційний банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням у справі, представник ТОВ «Кредитні ініціативи» Овчарук А.С. оскаржує його в апеляційному поряд-ку, просить дане судове рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задово-лення позову в повному обсязі ( а. с. 151-153 ). Апелянт вважає оскаржуване рішення неправомірним, помилковим, ухваленим за неповного з'ясування всіх обставин справи, що мають для неї значення, за недоведеності окремих фактів, які суд визнав встановленими, незастосування судом закону, який мав бути засотосований до даних обставин і правовідносин, за неправильного засто-сування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення та заперечення на апеляційну скаргу представника банку та відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими об-грунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо-чинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Відмовляючи у позові ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у повній мірі не доведено всіх обставин, на які він посилається в обгрунтування позову, не надано письмових доказів на підтвер-дження факту укладення договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 04-2.1/473 від 04 жовтня 2006 року. Долучені до позовної заяви копії відповідного договору, інших документів не завірені належним чином, тому такі документи не є письмовими доказами в розумінні ст. 64 ЦПК України. Суд послався на невизнання позову ОСОБА_3 через недоведеність суми заборгованих коштів та прийшов до висновку про відсутність доказів нена-лежного виконання останнім своїх зобов'язань за укладеним договором, наяв-ність боргу перед банком у визначеному в позовній заяві розмірі. Зазначивши норму ч. 2 ст. 517 ЦК України, суд зауважив, що ненадання доказів переходу прав вимоги до нового кредитора звільняє боржника від виконання обов'язку за договором такому кредиторові.

З такими висновками суду першої інстанції, покладеними в основу рішення про відмову у задоволенні позову, погодитися не можна.

Колегія суддів звертає увагу, що пунктом 8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи складність та особливість спорів, що виникають із кредитних правовідносин, місцевим судам рекомендовано проводити у таких справах попереднє судове засідання, яке вбачається необхідним. При його проведенні суд мав би вчинити дії для врегулювання спору до судового розгляду, а якщо таке неможливо лише через неявку представника позивача, то суд мав би письмово вжити заходів до виконання вимог ст. 10 ЦПК України.

Однак, неодноразово призначаючи справу до розгляду по суті, визнаючи явку представника позивача обов'язковою для дачі особистих пояснень, суд першої інстанції разом з тим жодного разу на виконання норм ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо сприяння всебічному і повному з'ясуванню обставин справи не роз'яснив позивачеві як особі, котра бере участь у справі, його права та обов'язки, не попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, не сприяв здійсненню його прав у випадку, що встановлений цим Кодексом.

Відповідно до кредитного договору від 04 жовтня 2006 року № 04-2.1/473, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_3, останній отримав кредит в сумі 104 тисячі гривень. Цього ж дня, між цими ж сторонами був укладений іпотечний договір № 04-3.1/474, згідно якого позичальник ОСОБА_3 як іпотекодавець передав в іпотеку банкові двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у забезпечення виконання умов договору про іпотечний кредит.

17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» як первісний кредитор відповідним договором відступило право вимоги ( Кредитний Портфель ) ТОВ «Кредитні ініціативи» як новому кредиторові стосовно боржників за додатком № 1 до договору, в якому вказаний перелік необхідних даних щодо позичальників та прав вимоги. Відповідно підпункту 2.2 договору відступлення прав вимоги ( а. с. 22-32 ) внаслідок передачі ( відступлення ) кредитного портфеля новий кредитор набуває всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань, правом на звернення стягнення за зобов'язаннями позичальників на заставлене майно та іншими правами вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Додатком № 1 до договору відступлення прав вимоги від 17 грудня 2012 року передбачено відступлення ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» товариству з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» вимоги до ОСОБА_3 на заборговану суму за кредитом у розмірі 79152,00 гривні, по відсотках - 22275,32 гривень, по комісії - 400,00 гривень. Новим кредитором ОСОБА_3 нараховані відсотки за користування кредитними коштами станом на 30 червня 2013 року в сумі 36252,87 гривні та пеня, нарахована у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, що становить 1594,34 гривні.

17 грудня 2012 року ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір про передачу прав за договорами забезпечення, за якими позивач набув права кредитора за кредитним договором та права іпотекодержателя за іпотечним договором, укладеним 04 жовтня 2006 року між банком та ОСОБА_3

Станом на 30 червня 2013 року у відповідача має місце заборгованість за дійсним договором кредиту в сумі 117399,21 гривень, у зв'язку з чим ТОВ «Кредитні ініціативи» направило йому вимогу про усунення порушень умов договору та у разі невиконання цієї вимоги протягом 30 днів з дня її направлення повідомило про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості.

Статтею 516 ЦПК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові таке виконання визнається належним виконанням.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач, його представник адвокат ОСОБА_6 погодилися з обгрунтованістю переходу прав вимоги до нового кредитора в особі ТОВ «Кредитні ініціативи», суми заборгованих кош-тів, визначені у позовній заяві, ними не оспорюються.

В судовому засіданні 16 жовтня 2014 року представником позивача надані копії документів, які доводять задоволення Ладижинським міським судом Вінницької області позову у цивільній справі № 2-717-2010 ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_7 про солідарне стягнення з них заборгованості за кредитним договором від 04 жовтня 2006 року № 04-2.1/473 у розмірі 85152,43 гривень. Однак, виконав-чий лист позивачем по даний час до примусового виконання в органи ДВС не пред'являвся, строк для такої процесуальної дії уже закінчився.

Іпотекодавець, відповідач у даній справі ОСОБА_3 про наявність такого, що набрало законної сили, рішення суду щодо солідарного стягнення з нього та поручителя ОСОБА_7 ще у 2010 році заборгованості по дійсному іпотечному кредиту, суду не повідомляв, по цьому судовому рішенню добровільного виконання не було.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та виз-наченні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивіль-ного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справед-ливості.

У пунктах 9, 17, 41, 42 постанови Пленуму від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив виключне право вибору способу судового захисту позивача ( частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК ), підкреслив, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом ( частина перша статті 598 ЦК ) та наголосив, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК. При вирішенні спору про звер-нення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотеко-держателю і не змінює обсяг його прав.

Положеннями частини третьої статті 10, частин 1, 2 статті 11 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що застосування новим кредитором такої позовної вимоги до іпотекодавця ОСОБА_3 як звернення стягнення на предмет іпотеки, враховуючи уже вчинені заходи первісним кредитором, не суперечить загальному змісту та призначенню права, яким врегульовано конкретні правовідносини, що мають місце між сторонами у справі, загальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросо-вісності та розумності ( пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України ).

Вирішуючи спір про звернення стягнення на предмет іпотеки, колегія суддів апеляційного суду враховує, що згідно підпункту 1.5. іпотечного договору від 04 жовтня 2006 року № 04-3.1/474 ( а. с. 12-14 ) з наступними змінами, його сторони оцінили предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, у 122542,00 гривні. Загальна заборгованість по договору про іпотечний кредит станом на 30 червня 2013 року становить 117399,21 гривень, що свідчить про співмірність суми заборгованості за креди-том та вартості іпотечного майна; це в свою чергу з огляду на порушення пози-чальником та іпотекодавцем основного зобов'язання не завдає збитків іпотеко-держателю і не змінює обсяг його прав.

За викладених обставин, позов ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягає задо-воленню у повному обсязі.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи допустив невідпо-відність власних висновків фактичним обставинам справи, які суд вважав встановленими, відповідно до пунктів 2-4 статті 309 ЦПК України дане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 статті 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Овчарука Артема Степановича задовольнити.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 19 червня 2014 року скасувати.

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 04 жовтня 2006 року № 04-2.1/473, що станом на 30 червня 2006 року становить 117399,21 гривень, та складається із заборгованості за кредитом в сумі 79152,00 гривні, по відсотках - 36252,87 гривні, по комісії - 400,00 гривень, пені - 1594,34 гривні, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 55,1 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відпо-відальністю «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору в сумі 1173,99 гривні (одна тисяча сто сімдесят три гривні 99 коп.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення, однак воно може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча:/підпис/

Судді:/підписи/

З оригіналом вірно: