Постанова № 41030099, 21.10.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р.Справа № 916/3039/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Воронюка О.Л.

суддів: Аленіна О.Ю., Лашина В.В.

при секретарі: Кияшко Р.О.

(Склад судової колегії сформований згідно розпорядження в.о. голови суду № 1829 від 06.08.2014)

За участю представника прокуратури Одеської області - Коломійчук І.О., посвідчення № 005250; від 22.09.12;

Представник Одеської міської ради, представник Товариства з обмеженою відповідальність "ФЕЛІСІТАС" та представник прокуратури Приморського району м. Одеси у судове засідання не з'явилися. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 26 травня 2014 року

по справі №916/3039/13

за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальність "ФЕЛІСІТАС"

про скасування реєстрації права власності

Відповідно до ст.ст. 44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами

В судовому засіданні 21.10.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановила:

07.11.2013р. ухвалою господарського суду Одеської області порушено провадження по справі за позовом заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ТОВ «Фелісітас» про скасування реєстрації права власності на зруйновані будинки, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17.

26.05.2014 року рішенням господарського суду Одеської області відмовлено заступнику прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради в задоволенні позову. Стягнуто з Одеської міської ради на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2436.00 грн.

Зазначений судовий акт обґрунтовано тим, що позивачем не доведено в належному порядку та допустимими доказами використання відповідачем свого права власності на шкоду правам Одеської міської ради, невизначено, яким саме чином ТОВ «Фелісітас» порушує законні права та інтереси позивача.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду першої інстанції, заступник прокурора Одеської області звернувся до суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 26.05.2014 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Свої вимоги скаржник обґрунтував неповним дослідженням господарським судом Одеської області обставин справи, ненаданням оцінки кожному доказу окремо та в їх сукупності, а також застосуванням законодавства, яке не регулює виниклі правовідносини.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника прокуратури Одеської області, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених обставин та їх юридичну оцінку, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно ст. 328, 329 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. При цьому юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до статей 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, Між ТОВ "Фагот ЮГ" та Одеською міською радою 14.08.2008 р. укладено договір купівлі-продажу №127, відповідно до якого ТОВ "Фагот ЮГ" придбало нежитлові будівлі, розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17, площею 24,8 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу укладено на підставі рішення Одеської міської ради № 2487-V від 05.04.2008 р. "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2008 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради".

До укладання договору купівлі-продажу від 14.08.2008 р. ТОВ "Фагот ЮГ" було орендарем приміщення.

На підставі договору купівлі-продажу від 21.06.2010 р. ТОВ "Фагот Юг" продало "Фелісітас" Ѕ частину нежитлових будівель площею 24,8 кв.м., що знаходяться по вул. Чорноморській, буд. №17 в м. Одесі.

На підставі договору купівлі-продажу від 25.06.2010 р. ТОВ "Фагот Юг" продало "Фелісітас" Ѕ частину нежитлових будівель площею 24,8 кв.м., що знаходяться Чорноморській, буд. №17 в м. Одесі.

Право власності ТОВ "Фелісітас" на об'єкт нерухомості, розташований за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 17. площею 24,8 кв.м. зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до Технічного паспорту на нежитлову будівлю будинку № 17 по вулиці Чорноморській, вказане приміщення обладнане водопроводом та каналізацією.

Відповідно до листа КП "Ланжерон" від 06.08.2013 р. №391 та акта про пожежу від 04.03.2013 р. зазначене нежитлове приміщення повністю знищено пожежею.

Як вбачається із акту огляду земельної ділянки від 20.03.2014 року, на земельній ділянці, розташованій за адресою м. Одеса, вул. Чорноморська, 17 знаходяться бетонний майданчик орієнтовною площею 20 м. кв., будь - які споруди на ній відсутні.

У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що наявність зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомості, які знищено, через що право власності на них припиняється, позбавляє власника землі - Одеську міську раду права вільно розпоряджатися земельною ділянкою на якій вони розташовувались.

Судова колегія зазначає, що відповідно до договору купівлі - продажу № 127 від 14.08.2008 року ТОВ «Фагот Юг» придбало нежитлові приміщення в Одеської міської ради у власність.

Отже, нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 17 були власністю ТОВ «Фагот Юг» яке в свою чергу відповідно до договору купівлі - продажу від 21.06.2010 року та договору купівлі - продажу від 25.06.2010 року продало зазначені приміщення ТОВ «Фелісітас».

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, згідно яких, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до статті 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення, при цьому право власності на майно, яке підлягає державній реєстрації, припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Вказана норма визначає, що власник майна має право за своєю волею визначити фактичну та юридичну волю речі.

Знищення майна - це обставина реального життя, яка припиняє існування в подальшому конкретного об'єкта права власності, в результаті чого припиняються і самі відносини власності.

Знищення майна належить до таких способів припинення права власності, коли власник за своїм бажанням, добровільно припиняє своє право власності, або ж право власності припиняється поза волею власника, у результаті випадку, непереборної сили або неправомірних дій інших осіб.

Якщо майно, що було знищено, підлягає державній реєстрації ( ст. 182 Цивільного кодексу України), то право власності на нього припиняється не з моменту знищення такого майна, а з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Судовою колегією встановлено, що відповідач не звертався з відповідною заявою до реєстраційних органів.

Отже колегією суддів не приймаються доводи скаржника, що наявність зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомості, які знищено, через що право власності на них припиняється без волі власника майна.

Належним чином дослідивши обставини справи, вимоги та заперечення проти позову, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Твердження заступника прокурора Одеської області про неповне дослідження обставин справи, ненадання оцінки кожному доказу окремо та в їх сукупності при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи та не спростовують висновків суду.

За таких обставин, рішення господарського суду є обґрунтованим, відповідає законодавству та встановленим судом обставинам справи, і підстави, передбачені ст. 104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування рішення господарського суду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

Постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 26 травня 2014 року по справі №916/3039/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Одеської області без задоволення.

Повний текст постанови складено та підписано 22.10.2014р.

Головуючий суддя О.Л. Воронюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.В. Лашин