Постанова № 41029559, 06.10.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2014 року 810/4905/14

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Макаренка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень -

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002812100, № 0002822100 від 08.08.2014.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_3, зокрема кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1. За наслідками проведеної перевірки було встановлено порушення вимог чинного законодавства України, а саме не проведення позивачем розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (надалі - РРО), не забезпечено щоденне друкування на РРО 17 фіскальних звітних чеків, а також використання 4 ігрових доріжок боулінга без придбання торгових патентів.

Зазначив, що за наслідками перевірки було складено акт № 0158/1008/НОМЕР_3, на підставі якого відповідачем винесені спірні податкові повідомлення - рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу та вважає, що дані податкові повідомлення - рішення є безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є правомірними та законними, винесені за результатами проведеної фактичної перевірки господарської одиниці.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити часткового, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 17.07.2014 до 24.07.2014 Вишгородською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київсвкій області проведено фактичну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_3, зокрема господарської одиниці кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

За результатом проведеної перевірки складно акт №0158/1008/НОМЕР_3, яким встановлено порушення вимог чинного законодавства, а саме п. 1, 2, 9, 13 ст. 13 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (надалі - Закон № 265) та п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267, п.п. 267.4.8 п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення, а саме не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО, не забезпечено щоденне друкування на РРО 17 фіскальних звітних чеків, а також проведеною перевіркою встановлено що в приміщенні кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється діяльність у сфері розваг за готівковий розрахунок, а саме використовується 4 ігрові доріжки боулінга по ціні 75,00 грн. за одну годину гри на одній доріжці, без придбання торгових патентів.

Так, за наслідками розгляду акту перевірки № 0158/1008/НОМЕР_3 відповідачем 08.08.2014 прийнято спірні податкові повідомлення - рішення №0002812100, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі абз. 6 п. 1 ст. 125 ПК України в розмірі 161 034,24 грн. за здійснення діяльності без дозвільних документів (торгових патентів) та № 0002822100, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі п. 1 п. 4 ст. 17 Закону № 265 в розмірі 5 781,00 грн., в тому числі 1 грн. за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та 5 780,00 грн. за не забезпечення щоденного друкування на РРО 17 фіскальних звітних чеків ( 340 x 17 = 5780).

Проте з даними порушеннями вимог податкового законодавства та прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших обєктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючими органами щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичних перевірок. Така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 4 ст. 17 Закону № 265 у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проведеною Вишгородською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області перевіркою було встановлено, що позивачем не забезпечено щоденне друкування на РРО 17 фіскальних звітних чеків та у відповідності до п. 4 ст. 17 Закону № 265 застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5780,00 грн. (340 x 17 = 5780).

Аналіз змісту норм Закону № 265 дає підстави для вважати, що зазначена фінансова санкція встановлена за порушення суб'єктами підприємницької діяльності вимоги закону щоденно друкування фіскальних звітних чеків та зберігання їх в книзі обліку розрахункових операцій.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язок щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а не зберігаючи цей чек у книзі обліку розрахункових операцій триваюче.

Тобто, за вчинення порушення, про яке йдеться у п. 4 ст. 17 Закону № 265 відповідний податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, такої позиції притримується Верховний Суд України. Так, у постанові від 16.04.2013 у справі № 21-89а13 вказує, що за вчинення порушень, про які йдеться у п. 4 ст.17 Закону № 265, відповідний орган державної податкової служби України може застосовувати лише одну фінансову санкцію у розмірі 20 - ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чека та/або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій, виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги).

Тому суд приходить до висновку що податкове повідомлення - рішення № 0002822100, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію на підставі п. 1 п. 4 ст. 17 Закону № 265 в розмірі 5 781,00 грн., в тому числі 1 грн. за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та 5 780,00 грн. за не забезпечення щоденного друкування на РРО 17 фіскальних звітних чеків (340 x 17 = 5780) підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0002812100 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи проведеною перевіркою встановлено, що в приміщенні кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснюється діяльність у сфері розваг за готівковий розрахунок, а саме використовується 4 ігрові доріжки боулінга по ціні 75,00 грн. за одну годину гри на одній доріжці, без придбання торгових патентів.

Зокрема, відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці) їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

Діяльність у сфері розваг - це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо.

У судовому засідання представник позивача наголосив на тому, що при проведені перевірки контролюючим органом не враховано той факт, що за адресою смт. Іванків, вул. Поліська, 51 проводить діяльність не тільки позивач - ОСОБА_3 а й ОСОБА_4, який згідно виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрований 29.02.2012 № 23370000000001972 як фізична особа -підприємець, тобто інша фізична особа - підприємець.

Пояснив, що згідно з договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.09.2012 між орендодавцем - ОСОБА_5 та орендарем - ОСОБА_4 укладено договір про оренду приміщення загальною площею 500 м2 для здійснення підприємницької діяльності, зокрема облаштування боулінгу (спортивна гра в шари).

З метою встановлення боулінгу ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_6 було укладено договір купівлі - продажу обладнання від 09.10.2012 № 1012. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, предметом договору є продаж устаткування для боулінгу, а також проведення монтажу, наладки, обкатки та навчання персоналу з обслуговування устаткування.

Таким чином, боулінг (спортивна гра в шари) належить саме - ОСОБА_4, а не позивачу ОСОБА_3, перевірка якого проведена з 17.07.2014 по 24.07.2014. Вважає, що позивач до обладнання боулінгу (спортивна гра в шари) немає ніякого відношення.

Однак суд не може погодитись з даними твердженнями представника позивача з огляду на наступне.

Згідно з п.п. 267.4.8 п. 267.4 ст. 267 ПК України для здійснення діяльності у сфері розваг торговий патент придбається для кожного окремого грального місця. Якщо окреме гральне місце має декілька незалежних гральних місць, торговий патент придбається окремо для кожного з них.

Окреме гральне місце - гральний автомат, гральний/більярдний стіл, інший стіл, призначений для проведення розважальних ігор, гральний жолоб (доріжка) для боулінгу або кегельбану.

Отже, при здійсненні діяльності у сфері розваг ФОП ОСОБА_3 зобов'язаний був придбати чотири торгові патенти, тобто на кожну ігрову доріжку боулінгу - окремий торговий патент.

Судом встановлено, що фактична перевірка проведена господарської одиниці кафе - бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», який також по сумісництву являється «Боулінг -Бар» та належить позивачу - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3.

Проте, ним до перевірки не надано торгові патенти в зв'язку з їхньою відсутністю.

Крім того, п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України передбачено, що оригінал торгового патенту повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Також у судовому засідання з пояснень представника позивача було встановлено, що вказані дозвільні документи відсутні і у ОСОБА_4.

В матеріалах справи, зокрема міститься копія рахунку № 30 від 17.07.2014 замовлення перевіряючих. Ними було замовлено каву «Еспресо» (вартість 24,00 грн.), морозиво (вартість 14,00 грн.), десерт «Тірамісу» (вартість 17,00 грн.) та гра в боулінг тривалістью 15 хвилин (вартість 19,00 грн.) на загальну суму 74,00 грн., тобто до вказаного рахунку також було включено і гру у боулінг.

З огляду на наведене суд приходить до висновку щодо безпідставності тверджень позивача та вважає дане податкове повідомлення - рішення таким, що прийнято у відповідності до закону.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про застосування штрафних санкцій у розмірі 5 781,00 грн. від 08.08.2014 № 0002822100.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 886 (дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 37 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 жовтня 2014 р.