Постанова № 41028683, 17.10.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

17 жовтня 2014 року Справа № 814/878/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Зощак В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства виробничо-комерційного підприємства "Каро", (вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56300)

до відповідача Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, (вул. Г.Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301)

третя особа без самостійних вимог на предмет споруФермерське господарство "Оазис", (вул. Степова, 1-а, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272) , про третя особа з самостійними вимогами на предмет спору до відповідача 1 до відповідача 2 третя особа без самостійних вимог на предмет спору провизнання протиправною та скасування державної реєстрації договору оренди землі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200) Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (вул. Г.Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301) Миколаївської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру (пр. Миру, 34, кімн. 936,Миколаїв,54000) Фермерське господарство "Оазис"(вул. Степова, 1-а, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272) скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди землі, скасування рішень про реєстрацію інших речових прав, ВСТАНОВИВ:

ПП ВКП «Каро» (далі також - позивач 1) звернулось до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4.7га, укладеного між ФГ «Оазис» та ОСОБА_1, проведеною Реєстраційною службою Врадіївського РУЮ (далі також - РС Врадіївського РУЮ, відповідач 1) 25.06.2013р., посилаючись на незаконність оскаржуваної реєстрації договору.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги - ОСОБА_1 (далі також - позивач 2) звернулвся до суду з позовом до Реєстраційної служби Врадіївського РУЮ та Миколаївської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру (далі також - МРФ ДП «Центр ДЗК», відповідач 2) про: скасування рішення Миколаївської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 11.05.2010 року за №041048900149 про державну реєстрацію типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП "ВКП "Каро"; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області від 24.07.2013 року за №4265573 про державну реєстрацію іншого речового права оренди на підставі типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП "ВКП "Каро", стосовно земельної ділянки площею 3,82 га; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області від 24.07.2013 року за №4262656 про державну реєстрацію іншого речового права оренди на підставі типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП "ВКП "Каро", стосовно земельної ділянки площею 0,8836га.

МРФ ДП «Центр ДЗК» і РС Врадіївського РУЮ просили слухати справу за відсутності їх представників, в запереченнях зазначивши про правомірність дій та рішень щодо реєстрації договору оренди та речових прав за ПП "ВКП "Каро".

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Фермерське господарство "Оазис" (далі також - ФГ «Оазис») підтримало позицію ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

11.03.2006р. між ПП ВКП «Каро» (орендар) та ОСОБА_1 (орендодавець) укладений типовий договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,70га (земельна ділянка належить ОСОБА_1 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія МК №075447) строком на 7 років до закінчення сільськогосподарського 2013 року. Відповідно до плану меж земельної ділянки вона складається з двох частин: ріллі площею 3,82га кадастровий номер 4822381388:01:000:0540; пасовища площею 0,88га кадастровий номер 4822381388:01:000:0466. Відповідно до акта прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору, вказана земельна ділянка була передана орендодавцем орендарю.

25.09.2009р. позивач та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої збільшувалась орендна плата та продовжувався строк дії договору оренди до 31.12.2020 року.

11.05.2010р. Врадіївським реєстраційним відділом МРФ ДП «Центр ДЗК» здійснена державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 і ПП ВКП «Каро».

01.07.2011р. ОСОБА_1 з Фермерським господарством «Оазис» уклав договір оренди землі, за яким таж сама земельна ділянка площею 4,70га передавалась в оренду ФГ «Оазис».

17.06.2013р. ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку, про що в державному реєстрі прав на нерухоме майно вчинено запис №1335781 та №1321950.

25.06.2013р. Реєстраційною службою Врадіївського управління юстиції ( відповідач 1) зареєстровані речові права оренди цієї земельної ділянки за ФГ «Оазис» про що зроблено запис за №1426459 та №1426429.

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.07.2013р. (індексний номер витягів №6721716 та №6726344) 24.07.2013р. відповідачем 1 прийняті рішення №4262656 та №4265573 про реєстрацію інших речових прав (право оренди) на цю земельну ділянку за ПП ВКП «Каро», про що зроблено записи за №1786161 - оренда земельної ділянки площею 0,88га кадастровий номер 4822381388:01:000:0466, та №1787082 - оренда земельної ділянки площею 3,82га кадастровий номер 4822381388:01:000:0540. Підставою виникнення іншого речового права зазначено: «договір оренди землі №041048900149 виданий 11.05.2010р., видавник: укладено між сторонами». Зміст, характеристика іншого речового права: в оренду строком на 7 років передається земельна ділянка площею 3,82га (в іншому витягу 0,88га). Строк дії: 11.05.2017р..

Згідно витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.03.2014р. та 18.03.2014р. (індексний номер витягів №18760353 та №19165397) до державного реєстру внесено записи про державну реєстрацію іншого речового права за №1786161 - оренда земельної ділянки площею 0,88га., кадастровий номер 4822381388:01:000:0466 та №1787082 - оренда земельної ділянки площею 3,82га., кадастровий номер 4822381388:01:000:0540. Підставою виникнення іншого речового права зазначено: «договір оренди землі №041048900149 виданий 11.05.2010р., видавник: укладено між сторонами, додаткова угода: б/н виданий 25.09.2009р.. видавник: укладено між сторонами». Рішеннями про державну реєстрацію прав зазначені рішення за №4262656 та №4265573 від 24.07.2013р.. Зміст, характеристика іншого речового права: в оренду передається земельна ділянка площею 0,88га (і іншому витягу площею 3,82га). Строк дії: 31.12.2020р. з правом пролонгації.

Таким чином, на момент подання позову позивачем 1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містились наступні записи про реєстрацію договорів оренди та реєстрацію іншого речового права (права оренди) стосовно земельної ділянки ОСОБА_1 загальною площею 4,7га, в тому числі ріллі площею 3,82га 4822381388:01:000:0540, та пасовища площею 0,88га кадастровий номер 4822381388:01:000:0466:

- 11.05.2010р. - реєстрація договору оренди з ВКП ПП «Каро» («Центр ДЗК»);

- 17.06.2013р. - державна реєстрація прав власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (РС Врадіївського РУЮ);

- 25.06.2013р. - внесення запису до реєстру про реєстрацію інших речових прав оренди з ФГ «Оазис» (РС Врадіївського РУЮ);

- 24.07.2013р. - внесення запису до реєстру про реєстрацію інших речових прав оренди з ПП ВКП «Каро» (РС Врадіївського РУЮ);

- 07.03.2014р. та 18.03.2014р. внесення записів до реєстру відповідно до додаткової угоди щодо зміни строків оренди (РС Врадіївського РУЮ).

Оцінивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, в контексті встановлених при розгляді справи обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог як ПП ВКП «Каро» так і ОСОБА_1, зважаючи на таке.

Як встановлено судом, 25.06.2013р. РС Врадіївського РУЮ проведена реєстрація іншого речового права - права оренди ФГ «Оазис» земельної ділянки площею 4,7га в тому числі ріллі площею 3,82га 4822381388:01:000:0540, та пасовища площею 0,88га кадастровий номер 4822381388:01:000:0466, які належать на праві власності ОСОБА_1.

ПП ВКП «Каро» не надано доказів реєстрації РС Врадіївським РУЮ саме договору оренди земельної ділянки від 01.07.2013р..

З врахуванням наведеного, в позові ПП ВКП «Каро» належить відмовити, оскільки дії стосовно реєстрації договору оренди землі укладеного 01.07.2013р. між ФГ «Оазис» та ОСОБА_1 РС Врадіївського РУЮ взагалі не здійснювались.

Також суд прийшов до висновку і про відсутність підстав для задоволення заявлених третьою особою, що заявляє самостійні вимоги (ОСОБА_1.), позовних вимог, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернувся до суду, як третя особа з самостійними вимогами, з позовом про скасування рішення відповідача 2 від 11.05.2010р. №041048900149 про державну реєстрацію договору оренди землі від 11.03.2006р., скасування рішення відповідача 1 від 24.07.2013р. №4265573 про реєстрацію іншого речового права оренди ПП ВКП «Каро» стосовно земельної ділянки площею 3.8200га кадастровий №4822381300:01:000:0540 та скасування рішення відповідача 1 від 24.07.2013р. №4262656 про реєстрацію іншого речового права оренди ПП ВКП «Каро» стосовно земельної ділянки площею 0,8836га кадастровий №4822381300:01:000:0466.

Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на те, що він не підписував договору оренди від 11.05.2010р. та додаткову угоду до нього від 25.09.2009р. з ПП ВКП «Каро», а отже цей договір не відповідає вимогам ст.ст.203,207,208,627 ЦК України, порушує норми ст.ст.14,41 Конституції України і у відповідності до ст.ст.215,228 ЦК України не може вважатись чинним. Також ОСОБА_1 вказує на відсутність оригіналів вказаних договорів в РС Врадіївського РУЮ та у відділі Держкомагенства у Врадіївському районі, наявність не обумовлених виправлень в тексті договору, відсутність в Книзі реєстрації договорів оренди запису про реєстрацію частини земельної ділянки площею 3,82га., порушення Миколаївською регіональною філією Центра ДЗК та РС Врадіївського РУЮ положень ч.2,3 ст.17 та ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Обґрунтовуючи позовну заяву ОСОБА_1 посилається на провадження у цивільній справі №2/474/191/14-ц Врадіївським районним судом за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 11.03.2006р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП ВКП «Каро», порушення кримінального провадження №12013160200000590 за заявою ОСОБА_1 стосовно підробки підписів на договорі оренди землі від 11.03.2006р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП ВКП «Каро».

В запереченнях на позов ОСОБА_1 відповідач 1 пояснив, що в зв'язку зі змінами в законодавстві, після передачі до органів реєстрації Міністерства юстиції повноважень щодо реєстрації прав на нерухоме майно до реєстраційних служб не було передано архівів чи будь-яких інших даних щодо реєстрації прав на земельні ділянки, які виникли та зареєстровані до 01.01.2013р.. Відтак у відповідача 1 були відсутні відомості про існування договору оренди між ОСОБА_1 та ПП ВКП «Каро», який пройшов державну реєстрацію 11.05.2010р. за №041048900149.

Оскільки 24.07.2013р. ПП ВКП «Каро» звернулось до реєстраційної служби Врадіївського РУЮ із заявою про внесення відповідного запису до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди за ПП ВКП «Каро» на земельну ділянку гр. ОСОБА_1 площею 4,7га на підставі договору оренди землі, який пройшов державну реєстрацію 11.05.2010р. за номером 041048900149, реєстраційною службою правомірно на законних підставах внесено відповідний запис про інше речове право до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При розгляді справи ПП ВКП «Каро» надало до суду для огляду оригінал договору оренди землі від 11.03.2006р., укладеного між ОСОБА_1 і ПП ВКП «Каро», з додатками та засвідчену в грудні 2013 року секретарем Доброжанівської сільської ради Врадіївського району копію цього договору з додатками, яка була долучена до матеріалів справи. Засвідчена сільрадою копія угоди з додатками відповідає оригіналу договору з додатками, що оглянуті в судовому засіданні.

При досліджені оригіналу тексту договору судом встановлено наступне. Договір оренди та додатки до нього прошиті, пронумеровані, прошивка скріплена печаткою. Відтак додатки до договору оренди є його невід'ємною частиною, зокрема: оригінал акта прийому-передачі земельної ділянки, оригінал додаткової угоди від 11.03.2006р. до договору оренди, копія державного акта на право власності на землю серія МК №075447 від 22.10.2003р., копія акта про встановлення меж земельних ділянок в натурі від 25.03.2003р., копія кадастрового плану земельної ділянки. Відповідно до вчиненого на оригіналі договору напису, за підписом реєстратора Федонюк А.М., скріпленого печаткою Врадіївського районного відділу Миколаївської регіональної філії державного підприємства «Центр ДЗК», договір оренди був зареєстрований 11.05.2010р. про що в Державному реєстрі було вчинено запис за №041048900149.

З державного акта на право власності на землю вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4,7га розташованої в межах Доброжанівської сільської ради Врадіївського р-ну Миколаївської області з цільовим призначенням - для ведення сільськогосподарського виробництва. На плані меж земельної ділянки, який міститься в державному акті на право власності позначено, що земельна ділянка площею 4,7га складається з двох частин - перша площею 3,82га за кадастровим номером 4822381300:01:000:0540 та друга площею 0,88га за кадастровим номером 4822381300:01:000:0466.

При огляді оригіналу договору судом також встановлено відсутність виправлень тексту, які не дають можливості однозначно тлумачити його зміст, про які йде мова в позовній заяві та які містяться на копії договору доданої до позову ОСОБА_1. На оригіналі договору відсутні виправлення, що містяться в п.2 незавіреної фотокопії договору, що наданий ОСОБА_1, де слова «ріллі 3,28» закреслено і на ними міститься напис «нема». Відсутні виправлення в даті укладення договору з 2005року на 2006 рік. В тексті договору, який набраний печатним способом, дійсно є вписані кульковою ручкою деякі данні. Так, в даті укладення договору печатним способом набрано 200_р., а ручкою вписано цифра « 6». В пункті 4 ручкою вписано нормативну грошову оцінку земельної ділянки « 42328,12». В п.5 договору, який має наступний текст: «Договір укладено на сім років, до закінчення сільськогосподарського 2013 року» ручкою вписана цифра « 3». В пункті 6 ручкою вписано розмір орендної плати у грошовому виразі « 1269,84». В розділі договору «Реквізити сторін» ручкою вписано данні паспорта ОСОБА_1 «НОМЕР_1». В тексті щодо проведення державної реєстрації ручкою вписано дата вчинення запису « 11.05.2010р.» та номер запису « 041048900149». В цьому ж розділі здійснені такі виправлення: слова «секторі реєстрації Миколаївської області про що у державному» закреслені та вище цієї строчки написано ручкою «реєстраційному відділі МРФ ДП «Центр ДЗК». Також закреслено прізвище реєстратора «С.О.Михальчук» та зверху цієї строчки написано ручкою «А.М.Федонюк». При цьому, вказані записи не суперечать порядку складання договорів та їх реєстрації, оскільки повний текст угоди складався на бланку типового договору шляхом доповнень (дописок) в місцях, визначених для цього типовою формою.

В інших документах, які є невід'ємною частиною договору, також, разом з друкованим текстом містяться рукописний текст. Зокрема, в акті прийому-передачі земельної ділянки міститься рукописний текст - прізвище, ім'я та по батькові ОСОБА_1, назва території ради, площа земельної ділянки. В додатковій угоді до договору оренди землі - дата складання, номер договору, строк дії. Наведене свідчить про сталу практику внесення в тексти типових договорів, що набрані друкованим способом, деяких даних рукописним способом (авторучкою), що не суперечить порядку укладення цивільно-правових угод та заповнення бланків типових договорів.

Фрагменти договору, що містять рукописний текст, не ведуть до неоднозначності тлумачення змісту договору. Так в п.5 Договору печатним способом здійснений текст: «Договір укладено на сім років, до закінчення сільськогосподарського 201_ року». Враховуючи дату укладення договору - 14.03.2014р. то сім років якраз спливає в 2013 році. Отже, вписана в дату авторучкою цифра « 3» якраз відповідає тексту набраному друкованим способом. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що інші рукописно вписані данні щодо нормативної грошової оцінки землі, розміру орендної плати, даних паспорту ОСОБА_1, органу що провів реєстрацію, фамілії та ініціалів реєстратора не відповідають дійсності і порушують права позивача. Вписування деяких даних рукописним способом в текст договору та додатки до нього, які набрані друкованим способом, не може вважатись підчищенням, допискою або іншим необумовленим виправленням. Вписані замість закреслених назва органу який провів реєстрацію та прізвище реєстратора відповідає відбитку печатки реєстраційного відділу, якою скріплено підпис реєстратора, що також не може порушувати прав ОСОБА_1

Відповідно до приписів ч.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

Частиною 1 статті 24 вказаного закону (в редакції що діяла на момент проведення реєстрації договору - 11.05.2010р.) встановлено що, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. А частина 4 цієї статті встановлює що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Суд не вбачає підстав для скасування рішення про державну реєстрацію договору оренди з мотивів внесення в його текст, який набраний друкованим способом, деяких даних авторучкою.

Обставини, на які посилається ОСОБА_1 в позовній заяві (непідписання договору та додаткової угоди, невідповідність договору вимогам ст.ст.203,207,208,627 ЦК України, нечинність угоди), суд вважає недоведеними позивачем належними та допустимими доказами.

При цьому, вирішення спору щодо недійсності договору не належать до юрисдикції адміністративного суду, виходячи з наступного.

В Постанові Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» N 9 від 06.11.2009 вказано: «Судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).»

Частиною 2 ст.207 ЦК України встановлено що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі якщо він підписаний стороною. Якщо доведено відсутність підпису сторони на договорі такий договір має дефект форми - не є вчиненим у письмовій формі.

Разом з тим, відповідно до ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним. Отже, оспорювання підпису на договорі може мати наслідком визнання цього договору недійсним судом. Разом з тим, а ні ЦК України, а ні Закон України «Про оренду землі» не відносить договори оренди з дефектом форми до нікчемних правочинів.

Отже, договір оренди землі, укладений між ПП ВКП «Каро» та ОСОБА_1, при запереченні останнім свого підпису, є оспорюваним договором і спір між сторонами в цьому випадку є спором про право, який повинен вирішуватись судом цивільної юрисдикції в силу ст.4 КАС України та ст.15 ЦПК України.

Крім того, долучені до справи матеріали цивільного провадження за позовом ОСОБА_1 до ПП ВКП «Каро» про визнання недійсним договору оренди землі вказують на те, що за заявою позивача позов місцевим загальним судом залишено без розгляду.

Таким чином, провадження в цивільній справі №2/474/191/14-ц про визнання недійсним договору оренди землі та порушення кримінального провадження №12013160200000590 за заявою ОСОБА_1 стосовно підробки підписів не є достатніми доказами (відповідно до приписів ст.70 та ст.72 КАС України) тверджень ОСОБА_1 про не підписання ним договору оренди землі. Такими доказами можуть бути лише рішення суду по цивільній справі або вирок суду по кримінальній справі. Оцінюючи фактичні дані, суд також враховує приписи ст.204 ЦК України, якою встановлено що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Посилання позивача на приписи ст.228 ЦК України, що на його думку доводить нікчемність договору, суд вважає помилковим, оскільки в тексті договору не містяться пунктів чи положень що за своїм змістом відповідають змісту ч.1 ст.228 ЦК України та спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, вирішення питання відповідності підписів на угодах та дійсності договорів (при оспорювані вказаних обставин) відноситься до компетенції цивільного та кримінального судочинства, а предметом позову в даній справі неправомірність дій реєстраційних органів.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та іншими нормативними актами не віднесено до повноважень реєстратора здійснення таких дій як визнання договорів наданих до реєстрації недійсними. Не містить Закон і таких підстав для відмови у проведені реєстрації.

Оскільки текст договору відповідав типовому договору оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України N 220 від 03.03.2004р., у відповідача 2 не було законних підстав для відмови в державній реєстрації договору оренди землі від 11.03.2006р., укладеного між ПП ВКП «Каро» та ОСОБА_1.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент реєстрації договору) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом, відповідачу 1 для реєстрації іншого речового права оренди ПП ВКП «Каро» надало договір, що пройшов державну реєстрацію 11.05.2010 року. Тобто, договір набрав чинності і його чинність підтверджена державою.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент проведення реєстрації 24.07.2013р.) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку встановленому законом.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Державний реєстратор не має повноважень оцінювати дії іншого реєстратора, скасовувати проведену державну реєстрацію договору, піддавати сумніву договір, який пройшов державну реєстрацію, або вирішувати спір про цивільне право між сторонами договору. Не містить таких підстав у відмові в державній реєстрації, як наявність спору про право між сторонами і ст.24 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В оспорюваних рішеннях відповідача 1 площа земельних ділянок та їх кадастрові номери відповідають плану меж земельної ділянки який міститься на державному акті першої - ріллі площею 3,82га кадастровий номер 4822381388:01:000:0540 та другої - пасовища площею 0,88га кадастровий номер 4822381388:01:000:0466.

Як встановлено судом, право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно 17.06.2013 року.

Таким чином, державний реєстратор встановивши відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію інших речових прав оренди, на підставі договору, що пройшов державну реєстрацію.

Не є підставою для скасування рішень відповідача 1 і та обставина, що в Книгу реєстрації договорів другим відповідачем не було внесено запису про реєстрацію однієї з частин земельної ділянки площею 3,82га., оскільки державна реєстрація іншого речового права оренди здійснена на підставі договору та доданих до нього документів, а не на підставі записів в Книзі реєстрації відповідача 2.

Відсутність у відповідача 1 оригіналу договору оренди також не може бути підставою для скасування його рішення про проведення реєстрації.

Оцінивши надані сторонами доказами в сукупності та встановивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішень відповідача 1 від 24.07.2013р. за №4265573 та №4262656 про державну реєстрацію іншого речового права оренди на підставі договору оренди землі від 11.06.2006р., укладеного між ОСОБА_1 та ПП ВКП «Каро».

Фактично між сторонами по угодам (договорам оренди земельних ділянок) щодо одних і тих же земельних ділянок існує спір про право, вирішення якого неможливо в адміністративному судочинстві, оскільки відповідно до ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних правовідносин. А скасування державної реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ВКП "Каро" та речових прав з підстав недійсності або неукладеності договору можливо після встановлення вказаних обставин рішенням суду в порядку цивільного судочинства.

Досліджені в судовому засіданні фактичні дані вказують на те, що в діях органів, що реєстрували угоди та речові права, відсутні порушення, які були б підставою для визнання їх дій та рішень незаконними, що могло б бути підставою для скасування реєстрацій договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ПП ВКП «Каро», та рішень про реєстрацію речових прав (право оренди) ПП ВКП «Каро», що є підставою для відмови в задоволені позову ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Приватного підприємства виробничо-комерційного підприємства "Каро" до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про визнання протиправною та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 4,70 га, розташованої в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області, укладеного між Фермерським господарством "Оазис" та ОСОБА_1, проведеною Реєстраційною службою Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області 25.06.2013 року - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, Миколаївської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру про: скасування рішення Миколаївської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру від 11.05.2010 року за № 041048900149 про державну реєстрацію типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП «ВКП «Каро»; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області від 24.07.2013 року за №4265573 про державну реєстрацію іншого речового права оренди на підставі типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП «ВКП «Каро», стосовно земельної ділянки площею 3,82 га; скасування рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області від 24.07.2013 року за №4262656 про державну реєстрацію іншого речового права оренди на підставі типового договору оренди землі від 11.03.2006 року, укладеного від імені ОСОБА_1 з ПП «ВКП «Каро», стосовно земельної ділянки площею 0,8836 га - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний