Ухвала суду № 41028031, 23.10.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 364/836/14-ц Головуючий у І інстанції Моргун Г.Л.Провадження № 22-ц/780/5760/14 Доповідач у 2 інстанції СавченкоКатегорія 58 23.10.2014

У Х В А Л А

іменем України

23 жовтня 2014 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Володарського районного суду Київської області від 4 серпня 2014 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року позивач МТСБУ звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 7 грудня 2010 року на вул.Велика кільцева дорога 16 у м.Києві відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем «МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_4, порушив ПДР і допустив зіткнення із застрахованим автомобілем «КІА» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, який внаслідок ДТП був пошкоджений. Вина відповідача у порушенні ПДР і скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП встановлена постановою Голосіївського районного суду м.Кєва від 24 грудня 2010 року.

Вказував, що згідно звіту № 622-У від 11 квітня 2011 року вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля «КІА», склала 8363,43 грн. На дату скоєння ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому власник пошкодженого автомобіля «КІА» ОСОБА_2.з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою, до якої додав свій поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач, виконуючи свої обов'язки перед страхувальником, передбачені ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплатив йому страхове відшкодування в розмірі 6969,53 грн. У зв'язку з наведеним просив стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу виплачене страхове відшкодування в розмірі 6969,53 грн. та судові витрати.

Рішенням Володарського районного суду Київської області від 4 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач МТСБУ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його вимоги задоволити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Скаргу мотивує тим, що суд при вирішенні спору безпідставно застосував позовну давність та відмовив позивачу у поновленні строку позовної давності, як пропущеного з поважних причин.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач МТСБУ, як страховик, відшкодував власнику автомобіля «КІА» шкоду, завдану з вини відповідача ОСОБА_1, як володільця автомобіля «МАЗ-533702» внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, а відтак у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.

Проте право позивача захисту не підлягає з огляду на сплив позовної давності і відсутність підстав для його поновлення.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пп.«а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до пп.38.2.1 ст.38 вказаного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 7 грудня 2010 року на вул.Велика кільцева дорога 16 у м.Києві сталася ДТП за участю автомобілів «МАЗ-533702» р.н. НОМЕР_4 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «КІА» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 Дана ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем п.10.3,13.3 ПДР, зокрема ОСОБА_1, керуючи автомобілем, при зміні смуги руху праворуч не врахував безпечного бокового інтервалу, не надав перевагу в русі автомобілю «КІА», в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем «КІА». Постановою Голосіївського районного суду м.Кєва від 24 грудня 2010 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

В результаті ДТП автомобіль «КІА» отримав механічні пошкодження, вартість завданого власнику автомобіля збитку становить 8363,43 грн., що стверджується звітом з визначення вартості матеріального збитку № 662-У від 11 квітня 2011 року.

Автомобіль «КІА» був застрахований ПрАТ «СК «Альфа Страхування» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Також судом встановлено, що на момент скоєння ДТП відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим власник пошкодженого автомобіля «КІА» з метою отримання відшкодуваня звернувся до МТСБУ із відповідною заявою і позивач, виконуючи передбачені законом обов'язки, виплатив потерпілому страхове відшкодування в розмірі 6969,53 грн.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у МТСБУ права регресної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування.

В той же час суд обгрунтовано відмовив у захисті порушеного права МТСБУ з огляду на сплив строку позовної давності у даному спорі та відсутність поважних причин його пропущення.

За положеннями ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.ч.3-5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

З матеріалів справи вбачається, що виплата страхового відшкодування власнику автомобіля «КІА» ОСОБА_2 була проведена МТСБУ 13 травня 2011 року, що стверджується платіжним дорученням № 2072 від 13 травня 2011 року, а до суду МТСБУ звернувся лише 1 липня 2014 року, пропустивши трирічний строк позовної давності.

За таких обставин з огляду на відсутність поважних причин пропущення позивачем позовної давності, суд відмовив у поновленні даного строку та захисті порушеного права.

Доводи апеляційної скарги про поважність причин пропуску позивачем позовної давності, яка полягає у тому, що МТСБУ 10 лютого 2014 року звернувся із позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхової виплати до Сквирського районного суду Київської області, який своєю ухвалою від 14 лютого 2014 року повернув заяву для подачі до належного суду, проте дана ухвала була отримана лише 6 червня 2014 року, колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1, ДТП сталося у м.Києві. Про вказані обставини позивачу було відомо, бо у поданих до МТСБУ заявах потерпілого ОСОБА_2 за 2010 рік та постанові Голосіївського районного суду чітко вказано як місце реєстрації ОСОБА_1, так і місце скоєння ДТП, а відтак передбачених цивільним процесуальним законом підстав подавати позов до Сквирського районного суду у МТСБУ не було, що у свою чергу свідчить про неповажність причин пропущення позовної давності.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України відхилити.

Рішення Володарського районного суду Київської області від 4 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді: