Постанова № 41027113, 15.10.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року № 813/6240/14

12 год. 56 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 5

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.

представників сторін:

від представника позивача - Завалишин Ю.О.

від представника відповідача - Борсенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" (надалі - ДТГО "Львівська залізниця") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007901700 від 26 серпня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відокремлений підрозділ «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» у періоді, що перевірявся відповідачем, належав до категорії відокремлених підрозділів, які уповноважені нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, та відповідно до положень Податкового та Бюджетного кодексів України сплачував (перераховував) цей податок за своїм місцезнаходженням, що підтверджується самим актом перевірки. Контролюючий орган, продовжує позивач, помилково прирівнює окремі станції, яків ходять до складу відокремленого підрозділу, до самих відокремлених підрозділів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні до викладеного в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та подав письмове заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що за наслідком проведеної податковим органом перевірки Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»в порушення вимог п.п.168.4.4 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб загальною сумою за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління та бухгалтерії останнього до бюджету м.Ужгорода, а не за місцезнаходженням структурних підрозділів, які входять до складу відокремленого підрозділу. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відокремлений підрозділ "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця", згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ, зареєстрований розпорядженням Виконавчого комітету Львівської міської ради 26.03.1999 року та взятий на облік в органах державної податкової служби 16.08.1999 року за № 28-1/292. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ: 88000, м.Ужгород, вул. Болгарська, 22. Станом на дату проведення перевірки відокремлений підрозділ перебував на обліку в державні податкові інспекції у м. Ужгороді.

Відповідно до нової редакції "Положення про Відокремлений підрозділ "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця" від 02.06.2006 року, такий входить до складу Львівської залізниці і діє відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України як відокремлений підрозділ без прав юридичної особи.

Посадовими особами державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на підставі направлень від 27.02.2014 року за № 120/07-01-22-01, № 121/07-01-22-03, № 122/07-01-17-01, № 123/07-01-17-02, № 124/07-16-22-02, № 125/07-16-22-02 проведено планову виїзну документальну перевірку Відокремленого підрозділу "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця" ДТГО "Львівська залізниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012 року.

За наслідками перевірки складено акт від 11.08.2014 року № 2120/07-01-22-01/25449675 (надалі - Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки, Хустською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 00079011700 від 26.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ВП "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця" ДТГО "Львівська залізниця" за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 112270,76 грн., у т.ч. 65140,5 грн. - основний платіж та 47131,26 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В ході перевірки встановлено порушення ВП "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця" ДТГО "Львівська залізниця" вимог п.168.4 ст.168 ПК України в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету за місцезнаходженням дільниць, які входять до складу ВП "Ужгородська пасажирська вагонна дільниця" на загальну суму 3923245,37 грн.

Так, перевіряючими встановлено, що Відокремлений підрозділ «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця» в порушення вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року перерахував за місцезнаходженням адміністративно-господарського управління (м. Ужгород), а не за місцем знаходженням структурних підрозділів, який входить до складу Відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень» ДТГО «Львівська залізниця».

Платниками податків, згідно з п.15.1 ст.15 ПК України, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковим агентом, як передбачено п.18.1 ст18 ПК України, визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до п.14.1.180 ПК України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Як передбачено підп.168.4.3 п.168.4 ст.168 ПК України, суми податку на доходи, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу. У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов'язки податкового агента виконує юридична особа. Податок на доходи, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Згідно з вимог підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.

Як вбачається з п.3.1 Положення про відокремлений підрозділ "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця", затвердженого начальником ДТГО "Львівська залізниця" року, депо є відособленим підрозділом Залізниці без права юридичної особи.

Судом встановлено, що вищезгаданим Відокремленим підрозділом, який, у відповідності до підп.168.4.3 п.168.4. ст.168 ПК України, уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, було перераховано до місцевого бюджету за його місцезнаходженням суми податку з доходів фізичних осіб за 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (арк. справи 148-177).

При цьому, суд вважає хибним висновок контролюючого органу про порушення Відокремленим підрозділом "Ужгородська дирекція залізничних перевезень" ДТГО "Львівська залізниця" підп.168.4.4 п.168.4 ст.168 ПК України, оскільки окремі структурні підрозділи (станції), які входять до його складу не являються самостійними відокремленими підрозділами, а тому зазначений відокремлений підрозділ, який в даному випадку являється податковим агентом, не зобов'язаний перераховувати суми податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету за місцезнаходженням своїх віддалених підрозділів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Крім того, відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, всупереч зазначених вимог, не представив суду належних і достатніх доказів в спростування вищенаведених обставин, а тому позивачу неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Оцінюючи пояснення сторін надані в судових засіданнях, письмові докази в їх сукупності, враховуючи норми вищезазначеного законодавства та аналізуючи докази, долучені позивачем до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем повністю доведено правомірність позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати у формі судового збору на підставі ст. 94 КАС України присуджуються з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області № 0007901700 від 26 серпня 2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» (79000, м.Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ - 25449675) 224 (двісті двадцять чотири) грн. 54 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 22 жовтня 2014 року.

Суддя Тертичний В.Г.