Ухвала суду № 41026408, 16.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2014 р.Справа № 820/10240/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкової Юлії Анатоліївни на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 820/10240/14

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкової Юлії Анатоліївни третя особа ОСОБА_3

про скасування рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2), звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (далі по тексту - Реєстраційна служба, перший відповідач), Тузкової Юлії Анатоліївни - державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області (далі по тексту - реєстратор, другий відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати рішення №1367984 від 03.04.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Тузкової Юлії Анатоліївни, прийняте за результатами розгляду правовстановлюючих документів ОСОБА_3, а саме: заочного рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 05 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, ДаБК у Харківській області про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок, яке скасовано згідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 згідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 820/10240/14 адміністративний позов ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, Тузковой Юлії Анатоліївни - державного реєстратора Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області, третя особа - ОСОБА_3 про скасування рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення №1367984 від 03.04.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Тузкової Юлії Анатоліївни, прийняте за результатами розгляду правовстановлюючих документів ОСОБА_3, а саме: заочного рішення Жовтневого райсуду м. Харкова від 05 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Харківської міської ради, ДаБК у Харківській області про визнання права власності на самочинно побудований житловий будинок, яке скасовано згідно з ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року, та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.06.2014 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 16) на користь ОСОБА_2 (61001, АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три грн. 08 коп.).

Другий відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 820/10240/14 та прийняти нову постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване рішення було прийнято у повній відповідності до вимог законодавства з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, оскільки на момент розгляду заяви ОСОБА_3 про реєстрацію права власності заочне рішення Жовтневого районного суд м.Харкова від 05.12.2011р. було чинним, не оскарженим та не скасованим. Підстави для відмови в державній реєстрації права власності, передбачені статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», були відсутні. Крім того, стверджує про те, що прийняття рішення про скасування рішення про державну реєстрацію є процедурним питанням розгляду заяви та прийняття рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а відтак це є виключною компетенцію державного реєстратора прав. Також звертає увагу суду на порушення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, оскільки з приводу спірного питання позивач неодноразово звертався до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції щодо законності прийнятого державним реєстром рішення про реєстрацію права власності ОСОБА_3 на частину спірного житлового будинку та отримував відповіді, проте до суду позивач звернувся лише 23.05.2014р.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 03.04.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Тузковою Ю.А. було прийнято рішення №1367984 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт громадянина України серія та номер: НОМЕР_3, виданий 30.06.1998 року Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, країна громадянства Україна, адреса: АДРЕСА_2, на 1/2 частину житлового будинку, об'єкт житлової нерухомості - житлові будинки літ. "А-1", літ. "И-2" з надвірними будівлями (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 33896363101), за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 145,8 кв м.. житловою площею 68,9 кв.м. (номер запису про право власності № 544126 від 03.04.2013).

Вказане рішення від 03.04.2013 р. прийнято реєстратором на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.11.2011 року у справі № 2-3310/11, що на час реєстрації набрало законної сили (а.с. 118), яким задоволено позов ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності. Визнано право власності за ОСОБА_3 на самовільно збудований перший поверх, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Проте, не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивач подав заяву до суду про перегляд цього рішення. За наслідками розгляду вказаної заяви ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року у цивільній справі №639/8786/13-ц (а.с. 25) заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.11.2011 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Позивач вважає, що наявність рішення №1367984 від 03.04.2013 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на 1/2 частину житлового будинку порушує його права як співвласника на вказаного будинку, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року, яке слугувало правовою підставою для прийняття рішення державного реєстратора №1367984 від 03.04.2013 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, було скасовано судом, вказане рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Тузкової Юлії Анатоліївни також підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок АДРЕСА_3, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частині згідно з договором купівлі - продажу (а.с. 23), який було нотаріально посвідчено 29 травня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, та позивачеві - ОСОБА_2 у розмірі 1/2 частині відповідно до свідоцтва про право на спадщину, яке було видано 23.06.2000 року, реєстровий за № 194/97, п'ятою Харківською Державною нотаріальною конторою (а.с. 25).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.04.2013 року №1971964 (а.с. 26) у Державний реєстр внесено запис про право власності на 1/2 вищезазначеного житлового будинку (літ. "А-1", літ. "И-2" з надвірними будівлями) за ОСОБА_3 на підставі рішення реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1367984 від 03.04.2013 року. При цьому, окрім ОСОБА_3 в якості власника не було зазначено іншої особи на 1/2 житлового будинку (літ. "А-1", літ. "И-2" з надвірними будівлями).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що винесення рішення реєстратором про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №1367984 від 03.04.2013 року зачіпає права ОСОБА_2 як співвласника житлового будинку АДРЕСА_3.

Колегія суддів зазначає, що відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, урегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952 (далі - Закон № 1952).

Статтею 2 Закону № 1952 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) визначено як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За приписами ч. 4 ст. 9 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частиною 1 статті 15 Закону України № 1952 встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Разом з цим, положеннями ст. 26 Закону № 1952 передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності, в тому числі й особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703, яка була прийнята на виконання вимог статті 15 Закону № 1952-IV (далі по тексту - Порядок № 703).

Так, згідно з п. 27 Порядку № 703, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до п. 2.6 Порядку № 703 прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 р. № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, передбачено, що Державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Внесення записів про скасування державної реєстрації прав здійснюється державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Для внесення записів про скасування державної реєстрації прав державний реєстратор вносить до відповідного розділу Державного реєстру прав такі відомості:

1) підстава для скасування державної реєстрації прав: назва документа; дата видачі документа; номер документа; ким виданий (оформлений) документ; додаткові відомості про документ; 2) реєстраційний номер, дата та час реєстрації заяви, на підставі якої вносяться записи про скасування державної реєстрації прав; 3) підстава для внесення записів про скасування державної реєстрації прав: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; 4) прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; 5) найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У результаті внесення записів про скасування державної реєстрації прав у відповідному розділі Державного реєстру прав державний реєстратор робить відмітку про скасування державної реєстрації прав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.11.2013 року, яке слугувало правовою підставою для прийняття рішення державного реєстратора №1367984 від 03.04.2013 року про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 25.11.2013р. по цивільній справі № 629/8786/13-ц було скасовано, а справа призначена до розгляду в загальному порядку.

За наслідками розгляду справи № 629/8786/13-ц в загальному порядку рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 17.06.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності - відмовлено.

Колегією суддів з'ясовано, що вказане судове рішення після перегляду його в апеляційному порядку ухвалою Апеляційного суду Харківської області залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення №1367984 від 03.04.2013 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Тузкової Юлії Анатоліївни та задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, з огляду на таке.

Строк звернення до адміністративного суду, наслідки пропущення строків звернення до суду, обчислення процесуальних строків, поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано положеннями ст.ст.99-103 КАС України.

Частинами 1 та статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово зверталась до органу реєстрації прав, а саме зі скаргою вх.№3967/04-02-12 від 02.12.2013 року (а.с. 94-96) до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції стосовно законності реєстрації права власності ОСОБА_3 на вищезазначену частину житлового будинку, а також зі скаргою від 22.01.2014 року (а.с. 99-102) до Державної реєстраційної служби України на незаконні дії державного реєстратора щодо реєстрації права власності ОСОБА_3 на вищезазначену частину житлового будинку, на які були отримані відповіді за №3967/04-02-12/04-02/2565 (а.с. 97-98) та від 21.02.2014 року (а.с. 21-22).

Зі змісту наданих позивачу відповідей вбачається, що єдиною підставою для відновлення попереднього стану даних щодо права власності на нерухоме майно може бути рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що зумовило звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом.

Крім того, як зазначив представник позивача при розгляді справи судом першої інстанції, про існування спірного рішення №1367984 від 03.04.2013 року ОСОБА_2 дізналась в січні 2014 року під час ознайомлення з матеріалами цивільної справи №639/8786/13-ц, а саме з листа Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №3899/04-02-14/04-02/2533, копія якого приєднана до матеріалів справи. Зворотнього відповідачем не доведено.

Таким чином, враховуючи дату звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом (26.05.2014 року) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те. що позивачем строк звернення до суду, встановлений ст.99 КАС України не пропущений.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Тузкової Юлії Анатоліївни залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2014р. по справі № 820/10240/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.