Ухвала суду № 41025965, 15.10.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 р.Справа № 820/7138/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. по справі № 820/7138/14

за позовом Приватного підприємства "ІГКО"

до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "ІГКО" (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02.12.2013 року №23-263.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року адміністративний позов Приватного підприємства "ІГКО " до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області "Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02.12.2013 року №23-263.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2014 року залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "ІГКО" зареєстроване як юридична особа відповідно до копій виписок з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідки з ЄДРПОУ.

Основними видами діяльності за КВЕД ПП "ІГКО" є: 47.70 роздрібна торгівля пальним; 45.20 технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.31 агентства нерухомості.

Посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області на підставі плану перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2013р., затвердженого наказом від 21.06.2013 р. № 65, направлення на проведення планової перевірки від 02.08.2013 р. № 01027 проведена планова перевірка Приватного підприємства "ІГКО". Перевірка ПП "ІГКО" проводилась з 05 серпня 2013 р. по 09 серпня 2013 р. в присутності директора Туманцова В.С. за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Підлісна, 8-В (АЗС). Повідомлення про проведення перевірки від 11.07.2013 р. № 00659 отримано представником позивача 19.07.2013 р.

За результатами перевірки складено акт від 09.08.2013 року № 00757, в якому зафіксовані встановлені порушення:

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: відсутня інформація про назву товару, що реалізується; найменування нормативних документів, вимогам яких відповідає продукція, що реалізується; відсутнє найменування та місцезнаходження виробника продукції, що реалізується.

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, у відповідності до ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" Приватному підприємству "ІГКО" наданий припис до акту від 09.08.2013р. №00757, відповідно до якого позивача зобов'язано усунути недоліки зазначені в акті перевірки до 21.08.2013.р., про що письмово повідомлено Інспекцію.

Не погодившись з висновками акту перевірки підприємством було надано до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області заперечення до акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 09.08.2013 року № 00757 за вихідним № 7 від 13.08.2013 року (отриманий канцелярією 13.08.2013р).

20 серпня 2014 року за вихідним №8 від 20.08.2013 року ПП "ІГКО" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Харківській області було надана відповідь на припис по акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів (отриманий канцелярією 21.08.2013р).

За результатами розгляду акту перевірки від 09.08.2013 року № 00757 відповідачем 12.12.2013р. прийнято постанову за № 23-263 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності постанови про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02.12.2013 року №23-263.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржені рішення, дії на предмет того, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02.12.2013 року №23-263.

Підставою для прийняття вказаної постанови слугували висновки відповідача зафіксовані в акті перевірки від 09.08.2013р. №00757 про порушення позивачем п. 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2006 року № 833, п. 12 Правил роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1790, п. 12 ч.1 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», абз. 2, 3, 12 і 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами затверджених наказом Міністерства економіки України 19.04.2007 р. № 104, а саме при перевірці відповідачем було встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а саме: відсутня інформація про назву, що реалізується товару; найменування нормативних документів, вимогам яких відповідає продукція, що реалізується; відсутнє найменування та місцезнаходження виробника продукції, що реалізується.

Проте, колегія суддів з такими висновками відповідача не погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача за КВЕД ПП "ІГКО" є, зокрема, 47.70 роздрібна торгівля пальним; 45 46.71 оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Відповідно до п. 21 Порядку провадження торгівельної діяльності та правила торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів затвердженого Постановою КМУ від 15.06.2006 року № 833, суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів" інформація про продукцію повинна містити, зокрема:

- назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

- найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

- найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також: проводить ремонт і технічне обслуговування.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

ПП "ІГКО" в доступному місці в повному обсязі та належним чином розміщувало інформацію про реалізуємий природній газ (метан), що розміщена на стелі на в'їзді до АГНКС з вказівкою найменування продукції, на дошці споживача, що розташована в доступному місці та електронному табло, що знаходиться на будівлі заправочної станції.

Також, підприємством позивача розміщено в доступному для споживача місці наявну інформацію про реалізуєму продукцію-газ природний (ГОСТ 5542-87, дані про постачальника, результати досліджень про відповідність газу вимогам стандартів).

Тобто, у позивача в доступному вигляді та доступному для споживачів місці зберігалася вся наявна інформація про реалізує мий товар.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про захист прав споживачів" інформація про продукцію повинна містити: найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України "Про нафту і газ" від 12 липня 2001 року № 2665-ІІІ газ - корисна копалина, яка являє собою суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиску 760 мм ртутного стовпа і температури 20 град. C) і є товарною продукцією. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про нафту і газ" право власності на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, належить Українському народу.

Виробників природного газу не існує, а є лише підприємства, що здійснюють промислову розробку родовищ нафти та газу, що згідно абз. 21 ст. 1 Закону України "Про нафту і газ" є технологічним процесом вилучення з родовища нафти, газу та супутніх їм корисних компонентів, що здійснюється на основі відповідних проектних документів після завершення геологічного вивчення родовища, геолого-економічної оцінки і затвердження у встановленому порядку запасів нафти, газу і супутніх компонентів.

Статтею 4 Закону України "Про нафту і газ" передбачено, що відносини у нафтогазовій галузі мають особливості, пов'язані з об'єктивними умовами функціонування галузі, а саме наявністю Єдиної газотранспортної системи України для газопостачання споживачів.

З вищенаведених статей Закону України "Про нафту та газ" вбачається, що фактично виробників газу не існує, тобто вказані в Акті порушення з приводу відсутності доступної інформації про найменування та місцезнаходження виробників реалізуємого газу не мають під собою законного обґрунтування та не можуть бути підставами для притягнення ПП "ІГКО" до відповідальності.

Щодо порушень абз. 2, 3, 12 і 16 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами затверджених наказом Міністерства економіки України 19.04.2007 р. № 104, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті не вказано до якого саме розділу даних правил відносяться вказані абзаци, а тому не можливо встановити в діях позивача наявність чи відсутність певних порушень законодавства.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, відповідачем не доведено наявності в діях позивача порушень зазначених в акті перевірки, а тому відсутні підстави для застосування до позивача стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2014р. по справі № 820/7138/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.10.2014 р.