КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 737/564/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Войтех О.І.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій, зобов'язання призначити дострокову пенсію за віком, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_4 звернулася до Куликівського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком, зобов'язання призначити дострокову пенсію за віком з дня досягнення пенсійного віку.
Постановою Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
У відповідності до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:
1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи;
2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч. 8 ст. 183-2 КАС України, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2013 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, після досягнення 50 років та за наявності трудового стажу не менше 20 років, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом № 913/05 від 26 травня 2013 року, отриманим позивачем 21 травня 2014 року, позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком з урахуванням того, що згідно з наданими документами, вона не відноситься до категорії військовослужбовців.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Чернігівським обласним військовим комісаріатом 06 березня 2012 року.
Як вбачається з анкети-запиту на підтвердження проходження служби (роботи) Ніжинсько-Куликівського об'єднаного міського військового комісаріату № 3/1364 від 31 серпня 2011 року, позивач була вільнонайманою та працювала на посадах швачки по ремонту речового майна, гладильниці та бухгалтера.
Згідно з довідкою Центрального архіву Міністерства оборони РФ, позивач працювала у військовій частині, що брала участь у бойових діях в Республіці Афганістан, на посаді швачки по ремонту речового майна підприємства 424 ВРМ, гладильниці підприємства 1142 БПП та бухгалтера підприємства 1140 БПП.
Згідно з ч. 2 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.
18 серпня 2014 року до суду апеляційної інстанції позивачем подано клопотання про залучення в якості доказів довідки Відділу військового комісаріату Краснодарського краю по Апшеронському району № 8/32 від 26 липня 2014 року, та належним чином обґрунтовано необхідність дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися у суді першої інстанції.
Згідно з довідкою Відділу військового комісаріату Краснодарського краю по Апшеронському району № 8/32 від 26 липня 2014 року, підтверджено, що позивач у період з 03 березня 1986 року по 12 січня 1989 року брала участь у військових діях у складі в/ч 84641 на території республіки Афганістан.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці - особи, які проходять військову службу.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), учасниками бойових дій визнаються: 1) військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Великої Вітчизняної воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Великої Вітчизняної воєн; 2) учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Великої Вітчизняної війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії; 4) особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Великої Вітчизняної війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії; 5) колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР; 6) працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Великої Вітчизняної війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік); 7) особи, які в період Великої Вітчизняної війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття; 8) особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань; 9) працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Великої Вітчизняної війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів; 10) особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю «За оборону Ленінграда», та особи, нагороджені знаком «Жителю блокадного Ленінграда», а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю «За оборону Севастополя»; 11) особи, які були залучені командуванням військових частин, державними і громадськими організаціями до розмінування полів і об'єктів народного господарства, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час; 12) особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років; 13) військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій; 14) військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій; 15) військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР; 16) вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні»; 17) військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами; 18) особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни.
Згідно з пп. «г» п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем додано до заяви про призначення пенсії за віком необхідні документи, які засвідчують особливий статус особи, як учасника бойових дій.
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності; б) пенсії у разі втрати годувальника призначаються з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, після досягнення 50 років та за наявності трудового стажу не менше 20 років, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є необґрунтованими та не відповідають наведеним законодавчим нормам, оскільки належними та допустимими доказами у справі доведено факт того, що позивач має право на дострокову пенсію за віком, як учасник бойових дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності відмови у призначенні позивачу дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, після досягнення 50 років та за наявності трудового стажу не менше 20 років, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.
Згідно з ч. 10 ст. 183-2 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову Куликівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2014 року - скасувати та ухвалити нову.
Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_4 дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, після досягнення 50 років та за наявності трудового стажу не менше 20 років, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області призначити ОСОБА_4 дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, після досягнення 50 років та за наявності трудового стажу не менше 20 років, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня досягнення пенсійного віку.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.
Судове рішення № 41025821, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.10.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 737/564/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: