Рішення № 41025581, 22.10.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2014 р. Справа № 902/1162/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Андріїв Ю.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:приватного підприємства «Кряж» (в подальшому - ПП «Кряж»)

до:товариства з обмеженою відповідальністю «Богатир» (в подальшому - ТОВ «Богатир») про стягнення боргу 59 057,75грн., -

ВСТАНОВИВ :

ПП "Кряж" 07.08.2014р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до ТОВ "Богатир" про стягнення 51 237,37грн. боргу, 3% річних в сумі 1170,74грн., інфляційних втрат в сумі 6199,72грн. та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 1827 грн. та витрат на правовову допомогу адвоката в сумі 6000грн. .

Позивач вимоги обґрунтував наступним. Між СП "Елеватор Вендичани" ПП "Кряж" - Зерновий склад та ТОВ "Богатир" 16.11.2013р. був укладений договір складського зберігання зерна №38. На виконання умов договору ТОВ "Богатир" передав на зберігання зернового складу кукурудзу 3-го класу в кількості 22,091т., а після доведення її до відповідних показників та надання послуг по зберіганню отримав зернову продукцію, що стверджується актами №154 від 30.11.2013р. та №163 від 11.12.2013р.. Згідно даних актів вартість наданих послуг становить 51 237,37грн.. ТОВ "Богатир" за надані послуги не розрахувався. Неналежне виконання ТОВ "Богатир" грошових зобов'язань є підставою для нарахування та стягнення з нього суми основного боргу в розмірі 51 237,37грн., 3% річних в сумі 1 170,74грн., інфляційних втрат в сумі 6 199,72грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 08.08.2014р. порушено провадження у справі №902/1162/14 та призначено до розгляду в засіданні на 08.09.2014р..

02.09.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог в частині інфляційних нарахувань (6092,58грн.) та збільшення в частині розміру 3% річних (1040,34грн.) (а.с. 51).

Ухвалою суду від 08.09.2014р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 22.10.2014р..

15.10.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява в якій зазначається про погашення відповідачем суми основного боргу, зменшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних до суми 1031,91грн. (632,1 + 399,81), та збільшення інфляційних нарахувань до суми 6788,47грн. (2764,35 + 4024,12) (а.с.67-69).

В судовому засіданні 22.10.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові, з врахуванням раніше поданих заяви .

Відповідач в судове засідання не з'явився, представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів та письмових пояснень не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та у встановленому законом порядку, а саме -16.09.2014р., що стверджується відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№6484 від 18.09.2014р. (а.с. 66).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист . З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача та за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того суд враховує, що відповідно до змісту п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16.11.2013р. між СП "Елеватор Вендичани" ПП "Кряж" (далі - зерновий склад) та ТОВ "Богатир" (далі - поклажодавець) було укладено договір складського зберігання №38. Договором передбачено наступне: зерновий склад зобов'язується за плату прийняти на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію (зернові та олійні культури), яка йому передається поклажодавцем та повернути поклажодавцеві продукцію в строки і на умовах передбачених цим договором (п.1.1.); на відповідальне зберігання приймаються наступні види сільськогосподарської продукції урожаю 2013 року (далі продукція) в такій кількості - кукурудза - 450 тонн (а.с.2.1.); за отримані послуги поклажодавець зобов'язаний здійснити розрахунки не пізніше 5 числа кожного місяця за послуги, надані протягом попереднього періоду згідно актів виконаних робіт та рахунків, наданих зерновим складом. Розрахунок за відвантаження продукції здійснюється поклажодавцем передоплатою 100% (п.4.2.3.); у разі невиконання інших своїх обов'язків згідно з цим договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п.5.3.); договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє не пізніше 30 травня 2014р. (п.6.1.); закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору та належного виконання зобов'язання за цим договором (п.6.7.)(а.с.8-13).

На виконання умов договору ПП "Кряж" надало ТОВ "Богатир" послуги на суму 51 237,37грн., що стверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг) № 154 від 30.11.2013р. на суму 29 808,27грн., №163 від 11.12.2013р. на суму 21 429,10грн.. Акти підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (а.с.16-17).

Положенням про структурний підрозділ "Елеватор Вендичани" приватного підприємства "Кряж", затвердженого рішенням власника приватного підприємства ""Кряж, рішення №11-А від 01.06.2012р. передбачено наступне: це положення регулює діяльність структурного підрозділу "Елеватор Вендичани" створеного відповідно до чинного законодавства України, рішенням власника приватного підприємства "Кряж" (рішення №11-А від 01 червня 2012 р. (поіменоване в тексті - структурний підрозділ) (п.1.1.); повне найменування структурного підрозділу: структурний підрозділ "Елеватор Вендичани" приватного підприємства "Кряж" (п.2.1.); структурний підрозділ має статус юридичної особи (п.4.1.) (а.с. 52-56).

Згідно банківської виписки від 21.08.2014р. ПП "Кряж" сплатило на рахунок ПП "Кряж" 51 237,37грн. (а.с.72).

Згідно письмового розрахунку наданого позивачем з ТОВ "Богатир" належить стягнути 3% річних в сумі 1 031,91грн. (по акту №154 від 30.11.2013р. з суми боргу 29808,27грн. за період з 06.12.2013р. по 21.08.2014р. в сумі 632,10; по акту №163 від 11.12.2013р. з суми боргу 21429,10грн. за період з 06.01.2014р. по 21.08.2014р. в сумі 4024,12грн.) та інфляційні втрати в сумі 6 788,47грн. (по акту №154 від 30.11.2013р. з суми боргу 29 808,27грн. за період з 06.01.2014р. по 21.08.2014р. в сумі 4024,12грн.; по акту №163 від 11.12.2013р. з суми боргу 21429,10грн. за період з 06.01.2014р. по 21.08.2014р. в сумі 4024,12грн.) (а.с.67-69).

Цивільним кодексом України передбачено наступне: за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов"язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності (ст.936ч.1); плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання (ст.946ч.1); витрати зберігача на зберігання речі можуть бути включені до плати за зберігання (947ч.1); за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем , і повернути цей товар у схоронності (ст.957ч.1).

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.11.2013р. між СП "Елеватор Вендичани" ПП "Кряж" та ТОВ "Богатир" було укладено договір складського зберігання зерна №38. На виконання умов договору СП "Елеватор Вендичани" ПП "Кряж" надало ТОВ "Богатир" послуги по зберіганню зерна на суму 51 237,37грн., що стверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг). На час звернення позивача до суду відповідач за надані послуги не розрахувався.

Під час розгляду судом спору відповідач сплатив основний борг в сумі 51 237,37грн., що підтверджується банківською випискою від 21.08.2014р. 4р. (а.с.70-75), в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі ст.80ч.1п.1-1 ГПК України у зв"язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за отриманий товар в строк, передбачений п. 4.2. договору, то він відповідно до ст. 612 ЦК України є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.625 ч.2 ЦК України, вимог про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції.

При визначенні розміру та періодів нарахування 3% річних та втрат від інфляції суд враховував наступне.

Роз"яснюючи питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань Вищий господарський суд України у п.1.9. постанови пленуму №14 від 17.12.2013р. звернув увагу судів на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Разом з тим, позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати з урахуванням дня фактичної сплати суми заборгованості - 21.08.2014р..

Згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97) розмір інфляційних втрат за період з 06.01.2014р. по 20.08.2014р. становить 6 614,41 грн. (по акту №154 від 30.11.2013р. з суми боргу 29808,27грн. - 3848,05грн.; по акту №163 від 11.12.2013р. з суми боргу 21429,10грн. - 2766,36грн.) , а розмір 3% річних за період з 06.12.2013р. по 20.08.2014р. становить 1031,91 грн. (по акту №154 від 30.11.2013р. - 632,10грн.; по акту №163 від 11.12.2013р. - 399,81грн.).

Таким чином, вимоги про стягнення втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 6 614,41 грн..

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено наступне: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30ч.2).

Роз"яснюючи питання відшкодування судових витрат Вищий господарський суд України у постанові пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" акцентував увагу на наступному. Витрати позивачів , пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013 (п.6.3.).

Правомірність вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката в сумі 6000,00 грн. підтверджується: договором про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2 від 30.07.2014р., яким встановлено фіксований розмір винагороди за надання послуг в сумі 6000грн. (а.с.41); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 (а.с.42); актом виконаних робіт (наданих послуг) №21/10/2014 від 21.10.2014р. (а.с.74), видатковим касовим ордером від 04.08.2014р. (а.с.43).

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням змісту п. 4.7. роз"яснень пленуму Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" .

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК

України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 51 237,37грн..

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Богатир" ( вул.Пирогова, буд. 346А, м. Вінниця, 21008, код ЄДРЮОФОП 31983680) на користь приватного підприємства "Кряж" (вул. Чкалова, буд.16Б, смт. Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код ЄДРЮОФОП 13333298) 3% річних в сумі 1031,91грн., інфляційні втрати в сумі 6 614,41грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1821,61грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 6000,00грн..

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 174,06грн..

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 жовтня 2014 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ТОВ "Богатир" (вул. Пирогова, буд. 346 А, м. Вінниця, 21008).