Постанова № 41025541, 14.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/5248/14

14 жовтня 2014 року 12год. 20хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник Терехова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) - звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000135/2 від 11.04.2014р., №112050000/2014/000161/2 від 06.05.2014р., №112050000/2014/000237/1 від 24.06.2014р., №112050000/2014/000255/1 від 08.07.2014р., стягнення надмірно сплачених сум податку на додану вартість в розмірі 245705,29 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та надала суду пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві. Вказала, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні пояснила, що при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), митниця дійшла висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. З огляду на це, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів. Вказує, що оскільки документи не були подані в повному обсязі, митну вартість товару, що імпортуються, визначено із застосуванням резервного методу, згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Так, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 59 МК України, митницею використана наявна в органу Міндоходів і зборів інформація щодо раніше визнаних органами митниці митних вартостей. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, надіслав до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає про те, що оскільки висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплачених за митними деклараціями сум податку на додану вартість у сумі 245705,29 грн. від відповідача 1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Просить розгляд справи проводити без його участі.

Розглянувши позовну заяву, заперечення, заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 07.11.2013 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупець) та "Jalaram Agri export", Індія (продавець), укладено контракт № 49, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар - "арахіс сирий у ядрах", відповідно до специфікацій № 2 від 27.01.2014, № 3 від 03.04.2014, № 4 від 07.05.2014 на умовах CIF Одеса у відповідності до Інкотермс 2010 (а.с. 15-19 том 1).

1) 10.04.2014 року позивачем для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару згідно зі специфікаціями до вищевказаного контракту, подана до митного органу електронна митна декларація № 112050000/2014/008055.

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - "арахіс сірий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold врожаю 2013 року, в кількості 19000 кг (нетто) за ціною 900 доларів США за тону, арахіс сирий в ядрах розміром 55/60 сорту болд врожаю 2013 року, в кількості 19МТ (нетто) за ціною 920 доларів США за тону, арахіс сирий в ядрах розміром 50/60сорту ява, врожаю 2013, в кількості 38000 кг (нетто) за ціною 1030 доларів США за тону". Митна вартість визначена декларантом за ціною угоди.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 276221 та №276222 від 09.04.2014; коносамент (Bill of Landing) № 603163774 від 05.03.2014; платіжне доручення № 009 від 25.03.2014; бухгалтерська виписка 48 від 07.04.2014; інвойс JAE/C236/2013-2014 від 22.02.2014; пакувальний лист б/н від 22.02.2014; зовнішньоекономічний контракт № 49 від 07.11.2013; специфікація № 2 від 27.01.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фітосанітарний сертифікат від 25.02.2014 № 52РС199573; сертифікат про походження товару форми №308 від 24.02.2014; сертифікат якості TUV(I)5672/13-14 від 05.03.2014; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 04/04.2014 № 160.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару "арахіс сирий у ядрах", заявленого до митного оформлення за митною декларацією від 10.04.2014 № 112050000/2014/008055, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 21 том 1).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару розбіжності:

- пунктом 6 розподілу 2 специфікації № 2 від 27.01.2014 контракту № 49 від 07.11.2013 передбачено наявність такого документа, як фумігаційний сертифікат, який до митного оформлення надано не було. Специфікацією № 2 від 27.01.2014 п. 4 зазначено що строк навантаження 24 дня від дати підписання зазначеної специфікації, а згідно коносамента №603163774 товар завантажений на борт судна 03.03.2014, тобто порушені умови специфікації щодо навантаження товарів (строки прострочені). Згідно п. 4 контракту від 07.11.2013 ціна за одиницю визначається на кожну партію, специфікація №2 від 27.01.2014 видана на дві партії, тобто порушено умови п.4 контракту.

11.04.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- посилання інспектора на неподання до митного оформлення документів, які зазначені в п.6 розділу 2 Специфікації № 2 від 27.01.2014 до Контракту № 49 від 07.11.2013 є неправомірними, у зв'язку з тим, що такі документи не є обов'язковими для подання відповідно до статей 53, 335 МКУ. Всі необхідні документи, передбачені МКУ (статтями 53, 335), наданні під час митного оформлення;

- посилання на "порушення умов специфікації щодо навантаження товарів (прострочення строків навантаження товарів)" не стосуються числового обрахунку заявленої митної вартості та носять формальний характер;

- щодо розбіжності про визнання ціни за одиницю на кожну партію, зазначив, що діюче законодавство не забороняє сторонам укладати специфікації на поставку товарів на дві партії. Крім того, той факт, що специфікація №2 видана на дві партії не може служити підтвердженням порушення умов контракту щодо визначення ціни, оскільки в самій специфікації ціна товару визначена на кожну партію;

Позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за січень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 22.02.2014 № 1205196; звіт № 050 про незалежну експертну оцінку товару від 09.04.2014; фумігаційний сертифікат № AMD/ALP/13-14/02/0113 від 25 лютого 2014 (а.с.22 том 1).

11.04.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000135/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,41 США за кілограм (а.с. 25 том 1).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00243 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/008055 (а.с. 24 том 1).

2) Відповідно до вищезазначеного контракту № 49 від 07.11.2013 та специфікації № 2, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №112050000/2014/010514.

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - "арахіс сирий в ядрах розміром 50/60 сорту болд в кількості 19 тон за ціною 900 доларів США за тону, арахіс сирий в ядрах розміром 55/60 сорту болд врожаю 2013 року, в кількості 19МТ за ціною 920 доларів США за тону.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 276220 від 30.04.2014; коносамент (Bill of Landing) № MOLU13901813365 від 13.03.2014; платіжне доручення № 013 від 25.03.2014; бухгалтерська виписка № 56 від 24.04.2014; інвойс JAE/C237/2013-2014 від 06.03.2014; пакувальний лист б/н від 06.03.2014; зовнішньоекономічний контракт № 49 від 07.11.2013; специфікація № 2 від 27.01.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто-санітарний сертифікат від 10.03.2014 № 52РС303221; сертифікат про походження товару форми №323 від 10.03.2014; сертифікат якості TUV(I)6202/13-14 від 13.03.2014; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 22.04.2014 № 188 (а.с. 98-109 том 1).

Митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта (а.с. 91).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару розбіжності:

- згідно п. 4 контракту № 49 від 07.11.2013 ціна за одиницю визначається на кожну партію, специфікація № 2 від 27.01.2014 укладена на 2 партії, тобто, порушено вимоги п. 4 контракту;

- пунктом 6 розділу 2 специфікації від 27.01.2013 контракту № 49 від 07.11.2013 передбачено наявність такого документа, як фумігацій ний сертифікат, який до митного оформлення надано не було;

- специфікацією № 2 від 27.01.2014 п. 4 зазначено, що строк навантаження 24 дня від дати підписання зазначеної специфікації, згідно коносамента товар завантажений на борт судна 13.03.2014, тобто порушені умови специфікації щодо навантаження товарів (строки прострочені) (а.с.91 том 1).

06.05.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- посилання інспектора на неподання до митного оформлення документів, які зазначені в п.6 розділу 2 Специфікації № 2 від 27.01.2014 до Контракту № 49 від 07.11.2013 є неправомірними, у зв'язку з тим, що такі документи не є обов'язковими для подання відповідно до статей 53, 335 МКУ. Всі необхідні документи, передбачені МКУ (статтями 53, 335), наданні під час митного оформлення;

- посилання на "порушення умов специфікації щодо навантаження товарів (прострочення строків навантаження товарів)" не стосуються числового обрахунку заявленої митної вартості та носять формальний характер;

- щодо розбіжності про визнання ціни за одиницю на кожну партію, зазначив, що діюче законодавство не забороняє сторонам укладати специфікації на поставку товарів на дві партії. Крім того, той факт, специфікація №2 видана на дві партії не може служити підтвердженням порушення умов контракту щодо визначення ціни, оскільки в самій специфікації ціна товару визначена на кожну партію;

Позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за січень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 24.04.2014 № 1432896; звіт № 050-1 про незалежну експертну оцінку товару від 24.04.2014; фумігаційний сертифікат № AMD/ALP/13-14/03/026 від 10 березня 2014.

06.05.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000161/2, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,41 США за кілограм (а.с. 95 том 1).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00289 (а.с. 94 том 1).

3) Згідно з контрактом № 49 від 07.11.2013 та специфікації № 3, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №112050000/2014/014683.

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - "арахіс сірий в ядрах розміром 50/60 сорту Bold, в кількості 76000кг нетто за ціною 900 доларів США за тону.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародні автомобільні накладні (СМR) № 276234 від 20.06.2014, №276240 від 20.06.2014; коносамент (Bill of Landing) № MOLU13901879850 від 24.04.2014; заява про відкриття документарного акредитиву від 14.04.2014 року; лист №81/07-293/1 від 14.04.2014 року; лист 81/07-347/1 від 13.05.2014 року; платіжне доручення № 015 від 11.04.2014; бухгалтерська виписка № 100 від 18.06.2014; інвойс JAE/D13/2014-2015 від 17.04.2014; пакувальний лист б/н від 17.04.2014; зовнішньоекономічний контракт № 49 від 07.11.2013; специфікація № 3 від 27.01.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто-санітарний сертифікат від 22.04.2014 № 52РС306118; сертифікат про походження товару загальної форми №358 від 22.04.2014; сертифікат якості TUV(I)2376/14-15 від 24.04.2014; фумігаційний сертифікат AMD/ALP/14 від 21.04.2014 платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 23.06.2014 № 14 (а.с. 151-165 том 1).

Митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 144 том 1).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару розбіжності:

- в платіжному дорученні № 015 від 11.04.2014 зазначено, що відбувається покриття по акредитиву по заяві від 11.04.2014, а до митного оформлення надано заяву про відкриття документарного акредитива № 0408008 від 14.04.2014;

- у заяві про відкриття акредитиву від 14.04.2014 № 0408008 (гр. 59) визначає бенефеціаром "JALARAM AGRI EXPORTS", що суперечить даним платіжного доручення.

24.06.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- на зауваження митниці про те, що в платіжному дорученні №015 від 11.04.2014р., зазначено, що відбувається покриття по акредитиву по заяві від 11.04.2014р., а до митного оформлення надано заяву про відкриття документарного акредитиву від 14.04.2014р. №0408008 пояснено, що в платіжному дорученні в іноземній валюті № 015 від 11.04.2014р. на суму 112860,00 дол. США в призначенні платежу вказана дата фактичного формування заяви про відкриття документарного акредитиву. Сама заява про відкриття документарного акредитиву датована 14.04.2014р., у зв'язку з її фактичним виконанням та присвоєнням банківського номера акредитива. У підтвердження цього надано лист №81/07-409 від 24.06.2014р., від ПАТ "КБ "Хрещатик".

- відносно зауваження митниці про те, що в заяві на відкритті акредитиву від 14.04.2014 №0408008 визначено бенефіціаром "JALARAM AGRI EXPORTS", а у платіжному дорученні інший, пояснено, що бенефіціаром за даним акредитивом, як це визначено Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 514 (далі - Положення) є саме "JALARAM AGRI EXPORTS", тобто продавець товару, вигодонабувач.

Між тим, як встановлено п. 1.3 Положення наказодавець акредитива при поданні заяви на відкриття акредитива може доручити уповноваженому банку списати кошти в іноземній валюті з поточного рахунку для резервування грошового забезпечення за акредитивом. Отже для резервування таких коштів і було подане платіжне доручення №015 від 11.04.2014. Підтвердженням цього є лист Запорізького відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" від 14.04.2014 №81/07-293/1. При такому внутрішньому списанні коштів бенефіціаром є власник цих коштів (а.с.145 том 1)

Позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: прайс-лист виробника товару за квітень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 17.04.2014 № 2220350; звіт № 067 про незалежну експертну оцінку товару від 28.05.2014; лист №81/07-409 від 24.04.2014 року від ПАТ "КБ "Хрещатик".

24.06.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000237/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,41 США за кілограм (а.с. 149 том 1).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00412 за поданою митною декларацією (а.с. 147-148 том 1).

4) Згідно з контрактом № 49 від 07.11.2013 та специфікації № 4, позивачем подано до митного органу електронну митну декларацію №112050000/2014/0158261

Відповідно до даної митної декларації митна вартість товару - "арахіс сирий в ядрах розміром 50/55 сорту болд, в кількості 38МТ за ціною 970 доларів США за тону.

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 17.10.2012 № 112/2012/0000126; міжнародна автомобільна накладна (СМR) № 276244 від 05.07.2014; коносамент (Bill of Landing) № 754300275 від 30.05.2014; заява про відкриття документарного акредитиву від 13.05.2014 року; лист №81/07-348 від 13.05.2014 року; лист 81/07-403 від 19.06.2014 року; платіжне доручення № 20 від 13.05.2014; бухгалтерська виписка № 112 від 03.07.2014; інвойс JAE/D30/2014-2015 від 19.05.2014; пакувальний лист б/н від 19.05.2014; зовнішньоекономічний контракт № 49 від 07.11.2013; специфікація № 4 від 07.05.2014; дозволи різних видів супутнього контролю; фіто-санітарний сертифікат від 23.05.2014 № 52РС308122; сертифікат про походження товару загальної форми №380 від 23.05.2014; сертифікат якості TUV(I)2468/14-15 від 30.05.2014; фумігаційний сертифікат AMD/ALP/14-15 від 23.05.2014 платіжне доручення, що підтверджує сплату митних платежів від 02.07.2014 № 296 (а.с. 151-165 том 1).

Митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, у відповідності до статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи за бажанням декларанта (а.с. 202 том 1).

Як зазначено митним органом при витребуванні додаткових документів, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно зі статтею 53 Митного кодексу України, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару розбіжності:

- дана партія товару поставляється на умовах "Інкотермс" - CIF Одеса, що передбачає включення до ціни товару страхування на фрахт. До митного оформлення товару документів, що підтверджують виконання даних умов не надано;

- у заяві про відкриття акредитиву від 13.05.2014 № 0408008 (гр. 59) визначає бенефеціаром "JALARAM AGRI EXPORTS", що суперечить даним платіжного доручення, в якому бенефеціаром зазначений ФОП ОСОБА_3

08.07.2014 декларантом була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, відповідно до якої декларант стосовно додатково витребуваних митницею Міндоходів документів повідомив, що:

- посилання на ненадання декларантом до митного оформлення документів відносно страхування товару, є необґрунтованими, оскільки товар поставляється на умовах INCOTERMS 2010 CIF Одеса, що передбачає, що продавець зобов'язаний укласти договір і оплачувати всі витрати і фрахт, необхідні для доставки товару до пойменованого порту призначення. Продавець також укладає договір страхування, що покриває ризик втрати або пошкодження товару під час перевезення. За таких обставин затрати на страхування несе Продавець та включає їх у погоджену ціну. Відповідно до ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості, витрати на страхування товарів додаються до ціни лише у тому разі, якщо вони не включались до неї. За таких обставин декларант не несе витрати на страхування.

- відносно зауваження митниці про те, що в заяві на відкритті акредитиву від 13.05.2014 №0408008 визначено бенефіціаром "JALARAM AGRI EXPORTS", а у платіжному дорученні інший, пояснено, що бенефіціаром за даним акредитивом, як це визначено Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 514 (далі - Положення) є саме "JALARAM AGRI EXPORTS", тобто продавець товару, вигодонабувач.

Між тим, як встановлено п. 1.3 Положення, наказодавець акредитива при поданні заяви на відкриття акредитива може доручити уповноваженому банку списати кошти в іноземній валюті з поточного рахунку для резервування грошового забезпечення за акредитивом. Отже для резервування таких коштів і було подане платіжне доручення №020 від 13.05.2014. Підтвердженням цього є лист Запорізького відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" від 13.05.2014 №81/07-348. При такому внутрішньому списанні коштів бенефіціаром є власник цих коштів (а.с.203 том 1).

Позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: страховий поліс від 23.05.2014 № 066281/21/14/01/00000054; прайс-лист виробника товару за травень 2014 року; копію митної декларації країни відправлення від 19.05.2014 № 2803368; звіт № 084 про незалежну експертну оцінку товару від 04.07.2014.

08.07.2014 митним органом прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 112050000/2014/000255/1, відповідно до якого митна вартість визначена за резервним методом - 1,41 США за кілограм (а.с. 207 том 1).

Також митним органом видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112050000/2014/00439 за поданою митною декларацією № 112050000/2014/015826 (а.с. 205-206 том 1).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів (від 11.04.2014 № 112050000/2014/000135/2, від 06.05.2014 №112050000/2014/000161/2, від 24.06.2014 № 112050000/2014/000237/1, від 08.07.2014 №112050000/2014/000255/1) у пункті 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" не містить обґрунтування щодо наявності обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за першим методом, позивачем були надані необхідні роз'яснення та за необхідності додаткові документи, які б підтверджували митну вартість, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення про причин їх ненадання.

Також позивачем було надано додаткові документи та відомості, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення.

Додатково декларант повідомив митний орган про те, що ним надані всі наявні в нього документи, інші документи надаватися не будуть.

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Митного кодексу України, щодо поставки "арахіс сирий у ядрах" за контрактом № 49 від 07.11.2013 позивачем надані витребувані митним органом документи та надані обґрунтовані пояснення з приводу виявлених розбіжностей, підстав не надання витребуваних документів, у зв'язку з чим вважає, що ФОП ОСОБА_3 на вимогу Запорізької митниці надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано резервний метод.

Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте в Рішеннях Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів не зазначено який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваних рішень щодо коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів від 11.04.2014 № 112050000/2014/000135/2, від 06.05.2014 №112050000/2014/000161/2, від 24.06.2014 № 112050000/2014/000237/1, від 08.07.2014 №112050000/2014/000255/1 прийняті протиправно, а відтак позовні вимоги в частині визнання їх протиправними та скасування підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 переплати ввізного мита у сумі 245705,29 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.

У зв'язку з чим, у разі визнання протиправними та скасування рішень митного органу про визначення митної вартості товару, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачені платежі з такої вартості, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Зазначені висновки викладені у рішенні Верховного суду України від 17.12.2013 у справі № 21-439а13.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1463,39 грн.

Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 11.04.2014 № 112050000/2014/000135/2, від 06.05.2014 №112050000/2014/000161/2, від 24.06.2014 № 112050000/2014/000237/1, від 08.07.2014 №112050000/2014/000255/1.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державного бюджету України (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1463,39 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят три гривні 39 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька