Постанова № 41025525, 14.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/5443/14

14 жовтня 2014 року 15год. 56хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Семеняк Д.В.

відповідача: представник Косицький С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2014р. №№0002992212,0003002212 ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок "Енергоальянс" (далі по тексту постанови - позивач, ТОВ "Торгівельний будинок "Енергоальянс") звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2014р. №0002992212, 0003002212.

Представник позивача в ході розгляду справи надав пояснення, що повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, зазначив, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів, сформовано витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Техносфера-2000". Позивач оплатив отримані товарно-матеріальні цінності, в тому числі ПДВ; використав такі товари в своїй господарській діяльності, про що надав до перевірки усі первинні документи. ТОВ "Техносфера-2000" у період здійснення господарських операцій з позивачем було платникам ПДВ, зареєстроване як юридична особа, мало повний обсяг цивільної правової дієздатності. А відтак, висновок податкового органу про неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Техносфера-2000" є необґрунтованим. Крім того, період, охоплений перевіркою, вже перевірявся і позивачу було донараховано грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених в запереченнях. Зокрема зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивач занизив податок на прибуток на суму 72696 грн. та занизив податок на додану вартість на суму 64667 грн. Представник відповідача зазначає, що позивач неправомірно сформував витрати та податковий кредит по господарських операціях з ТОВ "Техносфера-2000", оскільки допитаний як свідок директор ТОВ "Техносфера-2000" ОСОБА_4 повідомив, що посадовою особою на підприємстві став за грошову винагороду та фінансово-господарської діяльності на підприємстві не здійснював, з контрагентами ТОВ "Техносфера-2000" він не зустрічався та переговори на поставку продукції та послуг не організував, товар (послуги) контрагентам ТОВ "Техносфера-2000" не поставляв, не приймав участь у фінансово-господарській діяльності ТОВ "Техносфера-2000". Оскільки усі документи підписані ОСОБА_4, то такі документи не можуть бути підставою для відображення даних в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Торгівельний будинок "Енергоальянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р. та податку на додану вартість за період з 01.07.2011р. по 31.07.2013р. при взаємовідносинах з ТОВ "Техносфера-2000", результати якої оформлено актом перевірки № 832/08-28-22-12/33527835 від 29.07.2014 (а.с.14-26).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Торгівельний будинок "Енергоальянс" вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 72 696 грн., в тому числі: за 2-4 квартали 2011 року в сумі 55 159 грн.; за 1 квартал 2012 року в сумі 17 537 грн., порушення п. 198.3, ст.198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 64 667 грн., в тому числі по періодах: грудень 2011 року в сумі 47 965 грн., за лютий 2012 року в сумі 16 702 грн.

За результатами висновків зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 року:

- № 0003002212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 81464,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 72 696 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8 768,50 грн. (а.с.28);

- №0002992212, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 97000,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 64 667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32 333,50 грн. (а.с.27).

Щодо правомірності винесених податкових повідомлень-рішень суд зазначає таке.

В ході судового розгляду встановлено, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Техносфера-2000", по яких встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій. В підтвердження своєї позиції відповідач зазначає, що директор вказаного підприємства заперечує свою участь в діяльності підприємства.

Склад витрат та порядок їх визнання визначені ст. 138 Податкового кодексу України (далі по тексту постанови - ПК України). Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат. Витрати операційної діяльності включають: 1) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати; 2) витрати банківських установ (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту

З наведених норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Позивач придбавав у ТОВ "Техносфера-2000" товарно-матеріальні цінності (модулі вводу, модулі виводу, панелі, проводи, тощо). На підставі виданих ТОВ "Техносфера-2000" документів (видаткові накладні, податкові накладні) позивач сформував витрати та податковий кредит по вказаних господарських операціях (а.с.30, 31, 33, 34, 35, 36, 93-114).

Поставка товару здійснювалась ТОВ "Торгівельний будинок "Енергоальянс" транспортом, орендованим у ТОВ "Барваснабсбит" (а.с.38-41).

Придбані позивачем товарно-матеріальні цінності позивачем оприбутковані, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (а.с.122-126).

Придбані позивачем товари використані позивачем в своїй господарській діяльності, а саме були реалізовані ПАТ "Азовелектросталь", ПАТ "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна", ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", ТОВ "Східенерго", СО "Кураховська ТЕС", що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, банківськими виписками (а.с.129-171).

Суд також зазначає, що первинні документи, оформлені по господарських операціях позивача з ТОВ "Техносфера-2000", відповідають приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704). Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані контрагентом ТОВ "Техносфера-2000", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, приєднані до справи копії первинних документів засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом ТОВ "Техносфера-2000" зобов'язань за спірними правочинами у повному обсязі, у тому числі зобов'язань по передачі товару, по здійсненню розрахунків між сторонами.

Наявні у справі документи також засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Судом не встановлено фактів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та ТОВ "Техносфера-2000" спільного інтересу щодо їх отримання. Операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про рух безготівкових коштів визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Таким чином, суд вважає доведеним реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "Техносфера-2000" та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача.

Крім того, посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 27.03.2014 року (а.с.69-73) суд вважає не допустимим доказом. Суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагента щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства. Суд також критично оцінює покликання відповідача на те, що документи від імені ТОВ "Техносфера-2000" підписані не уповноваженою особою, оскільки в протоколі допиту ОСОБА_4 відображено, що приблизно 5-6 разів на місяць до ОСОБА_4 приїжджала Наталія або інші люди, які давали фінансові документи на підпис.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер і покладення на платника відповідальності за наслідки господарської діяльності третіх осіб є прямим порушенням норм Конституції України, які є нормами прямої дії. Можливі порушення контрагентами чи іншими особами податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків, в даному випадку позивача, права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також не можуть впливати на формування останнім валових витрат. Судом не було встановлено обізнаності позивача щодо можливого протиправного характеру діяльності ТОВ "Техносфера-2000" та/або їх контрагентів-постачальників в ланцюгу постачання товарів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Такий висновок суду також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Щодо покликання відповідача на акт ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Техносфера 2000" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень 2011 - червень 2012 року (а.с.83-89), суд зазначає таке. В силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу витрат та податкового кредиту суми, сплачені позивачем по господарських операціях з ТОВ "Техносфера-2000", а відтак, податкові повідомлення -рішення є протиправними та підлягають скасуванню

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.08.2014 №0002992212 та № 0003002212.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Енергоальянс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 356,93 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька