Постанова № 41024071, 22.10.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2014 року Справа № 904/5341/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.

секретар судового засідання: Валяр М.Г.

представники сторін:

від позивача: Лукіш М.А., представник, довіреність №16044 від 11.08.2014 року;

представник відповідача у судове засідання не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року у справі №904/5341/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс", м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 87 549 грн. 86 коп.

В С Т А Н О В И В:

В липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (надалі - ТОВ "Металургтранс") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (надалі - ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод") на свою користь 78 178 грн. 56 коп. основного боргу, 3 214 грн. 96 коп. пені, 507 грн. 63 коп. 3% річних, 5 648 грн. 71 коп. інфляційних втрат та понесених витрат по сплаті судового збору.

В процесі розгляду місцевим господарським судом справи відповідач подав заяву, якою просив розстрочити виконання рішення суду на три місяці зі сплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця. Заява вмотивована тяжким фінансовим становищем товариства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року у справі №904/5341/14 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено; з ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод " на користь ТОВ "Металургтранс" стягнуто 78 178 грн. 56 коп. основного боргу, 3 214 грн. 96 коп. пені, 507 грн. 63 коп. 3% річних, 5 648 грн. 71 коп. інфляційних втрат та 1 827 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 2 677 грн. 93 коп. позивачу відмовити, заяву ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про розстрочку виконання рішення строком на 3 місяці задовольнити.

Відповідач на виклик суду не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване зайнятістю його повноважного представника в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Відповідач не обмежений колом осіб, які можуть бути його представниками при розгляді справи. До того ж, про необхідність надання додаткових пояснень або доказів апелянтом у клопотанні не зазначено, з огляду на що клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за його відсутністю.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необгрунтованими та без-підставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства та на предмет повноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (п.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Між позивачем - ТОВ "Металургтранс" (експедитор) та відповідачем - відкритим акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", правонаступником якого є ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (кліент), укладено договір №146ТЕО/631122573 від 10.12.2012 року (надалі - договір), за умовами якого експедитор надає клієнтові за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів клієнта в залізничному рухомому складі.

Відповідно до п. 2.1.1, 2.1.10 договору клієнт зобов'язаний у разі місячного планування перевезень направляти експедитору відомості для здійснення ТЕП за договором не пізніше, ніж за 16 календарних днів до початку запланованого місяця, які містять основні істотні деталі, необхідні для здійснення транспортно-експедиторського обслуговування в запланованому місяці, у тому числі: обсяги перевезень, напрями перевезень, рід вантажу, гарантії оплати і інше; приймати і затверджувати акти протягом 3-х банківських днів з моменту їх отримання від експедитора, а у разі виникнення розбіжностей по акту клієнт зобов'язаний затвердити (підписати) акт (у цей же термін) з розбіжностями і обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей.

Згідно п. 3.3 договору клієнт здійснює попередню оплату вартості здійснення транспортно-експедиторського обслуговування і плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора в розмірі 100% від розрахункової вартості здійснення транспортно-експедиторського обслуговування та плати послуг експедитора, в строк не пізніше 2-х банківських днів до початку перевезення на підставі рахунку експедитора.

На підставі підписаних актів клієнт здійснює остаточні розрахунки з експедитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок останнього протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення акту на підставі рахунку (п. 3.8 договору).

Загальна сума договору визначається на підставі всіх актів, оформлених сторонами порядком, передбаченим договором (п. 3.2 договору).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з транспортно-експедиційного обслуговування на загальну суму 78 178 грн. 56 коп., що підтверджується актами наданих послуг №20/637 та №21/638 від 31.03.2014 року (а.с. 18-20), на оплату яких позивачем виставлено відповідачу рахунок № 711 від 31.03.2014 року (а.с.21), строк оплати за яким за умовами укладеного між сторонами договору настав 14.04.2014 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем не подано доказів сплати основної заборгованості, тому остання має бути стягнута з нього на користь позивача.

У разі порушення зобов'язання, у відповідності із ст. 611 Цивільного кодек-су України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 4.4 договору у разі прострочення оплати рахунків експедитора, передбачених п. 3.8 договору, клієнт сплачує експедитору пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на період прострочення оплати рахунків експедитора, за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 214 грн. 96 коп., 3% річних в сумі 507 грн. 63 коп., які нараховані з 15.04.2014 року по 02.07.2014 року та інфляційних втрат у сумі 5 648 грн. 71 коп. за період: квітень - травень 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Запереченння відповідача з приводу безпідставного стягнення місцевим господарським судом інфляційних збитків за квітень 2014 року колегія суддів прийняти до уваги не може, оскільки, як правильно зазначено в оскаржуваному рішенні, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця (лист Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 року).

Оскільки обов'язок відповідача оплатити надані позивачем послуги виник 14.04.2014 року, останнім вірно індексована сума боргу з урахуванням квітня 2014 року.

Ст. 121 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, залежно від обставин справи, розстрочити виконання рішення.

Судова колегія також вважає, що відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення, місцевий господарський суд норм процесуального законодавства не порушив, оскільки вказана норма є імперативною та застосовується за визначених у законі умов на розсуд суду.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду ґрунтується на чинному законодавстві, підстав для його скасування не вбачається.

З оглядку на викладене та керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2014 року у справі №904/5341/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Л.П. Широбокова

(Повний текст постанови складено 23.10.2014 року).